Лукашенко погрожує Україні. Чого нам чекати і до чого тут Путін

Кремль загострює конфлікт із Заходом і використовує Білорусь як один з інструментів у цій гібридній війні. Водночас самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко повністю відмовився від нейтрального статусу у відносинах з Україною. Він втратив інформаційний суверенітет і рухається у фарватері російської пропаганди, висловлюючи погрози на адресу Києва. Це ціна, яку платить диктатор за допомогу Кремля задля збереження своєї влади в Білорусі.

Безпекові ультиматуми президента РФ Володимира Путіна на адресу НАТО та США, які на минулому тижні опублікувало Міністерство зовнішніх справ Росії, синхронно підкріпили активностями у Білорусі. Так режим Лукашенка продовжує заявляти про готовність розмістити російську ядерну зброю у разі загрози з боку НАТО; російські ядерні бомбардувальники Ту-22М3 18 грудня здійснили "спільне патрулювання кордонів Союзної держави" над територією Білорусі. Одночасно заступник держсекретаря Радбезу Білорусі погрожує знищенням балтійським державам у разі повномасштабного конфлікту в Європі.

У риториці й діях Мінська простежується чіткий зв'язок з агресивною риторикою та військовим шантажем Кремля. Що ж стоїть за погрозами Лукашенка у бік України -  залежність від Росії, бажання догодити Путіну чи скоординовані з Москвою дії? 

І яку загрозу становить для України така синхронізація режимів Лукашенка та Путіна?

Ціна влади

Олександр Лукашенко зміг втримати владу у Білорусі у серпні 2020-го багато у чому саме завдяки підтримці Володимира Путіна. Але допомога Москви була далеко не безоплатною. В обмін на неї Лукашенко потроху здавав залишки білоруського суверенітету. 

Наразі Кремль фактично повністю контролює економічну, військову, інформаційну сфери Білорусі. Процес формально завершився підписанням 28 інтеграційних програм Союзної держави та спільної військової доктрини у листопаді 2021 року.

І хоча Кремль намагається дистанціюватися від дій режиму Лукашенка, насправді саме Путін несе відповідальність за те, що відбувається у країні: жорстокі політичні репресії, захоплення літака Ryanair з білоруським опозиціонером Романом Протасевичем на борту, гібридну атаку мігрантами на країни ЄС, військові погрози у бік України. 

Росії вигідний Лукашенко таким, яким він є зараз: слабким, ізольованим від усього світу. І хоча нелегітимний президент, найімовірніше, чудово розуміє, що в обмін на підтримку Кремля йому доведеться поступитися не лише суверенітетом Білорусі, але й особистою владою (принаймні – її частиною), вибору у нього немає.

Методи Кремля

Для закріплення Білорусі в орбіті Кремля широко застосовуються інформаційні методи впливу. Однією зі звичних практик, які Кремль використовує і всередині Росії, стало зміщення акцентів із внутрішніх проблем на уявні зовнішні виклики. В якості таких загроз використовують США, країни НАТО, передусім Литву та Польщу, а також Україну, з якої Кремль формує образ ворога.

Україна стає об'єктом інформаційних нападів з боку режиму Лукашенка все частіше, і тут чітко можна відстежити зв’язок і пряме повторення наративів кремлівської пропаганди. Росія і Білорусь нібито перебувають у кільці ворогів та разом виступають проти так званого "колективного Заходу".

У своїй риториці Лукашенко намагається звинуватити Київ у радикалізації білоруського протесту та зовнішньому втручанні, а іноді й прямо погрожує Україні. В унісон з Кремлем постійно згадується надумана проблема від розширення присутності НАТО в Україні. Цим обґрунтовується необхідність протидії "загрозам" з боку України та розширення військової співпраці з Росією. 

Виклики для України

Російські інформаційні операції в Білорусі добре вписуються у загальну стратегію ескалації – згадаємо нещодавні навчання "Захід-2021" і провокації на кордоні із Польщею. Весь цей час Росія насичувала Білорусь зброєю, перетворюючи її на військовий плацдарм. І для України цей виклик лише посилюється.

Добре розуміючи, що підписані союзні програми мають скоріше декларативний характер, Кремль намагається закріпитися у Білорусі завдяки військовій присутності. Москва вже розмістила навчально-бойовий центр спільної підготовки військово-повітряних сил неподалік від білорусько-польського кордону, здійснюються регулярні спільні тренувальні польоти стратегічної авіації, біля кордону з Україною планується розміщення російських іскандерів.

Кремль здійснює поглинання Білорусі у формі м'якої анексії. Вона відбувається як поступова, іноді прихована, та методична операція. Завдяки зусиллям Лукашенка Росія демонтує національні інститути та незалежні ЗМІ, щоб знищити білоруську самоідентичність і денаціоналізувати медійний простір.

Подальша інформаційна конфронтація Лукашенка з Києвом відбуватиметься за вказівкою з Москви та ризикує в найближчій перспективі перетворитися у реальні провокації на кордоні та в енергетичну війну з Україною на боці Росії.