Стратегія перемовин Путіна: повільність, тиск на Трампа та маніпуляція очікуваннями

Якщо Дональд Трамп вірив, що зможе переконати Володимира Путіна підписати всебічне припинення вогню в Україні, він вчиться на важкому досвіді: Росія зацікавлена в мирі, але тільки на своїх умовах.

Мізерні результати телефонної розмови між президентами Дональдом Трампом і Володимиром Путіним говорять самі за себе. Оголошення про 30-денне припинення вогню щодо енергетичної інфраструктури, яке Трамп назвав досягненням, є переробленою старою ініціативою. Це питання обговорювали Москва і Київ ще до тогорічного вторгнення України в Курську область.

Надаючи щонайменше поступок, Путін сигналізував, що готовий вести довгий, повільний танець із Трампом, поки російська армія продовжує наступати на полі бою. Його стратегія зрозуміла: використовувати перемовини про припинення вогню як інструмент для прискорення перемоги, встановлюючи умови, що згодом стануть частиною фінальної угоди.

Пресреліз Кремля, випущений після розмови, наводить один разючий приклад. Путін підкреслив Трампу необхідність припинення військової допомоги й обміну розвідданими з Україною. Це було виправдано як спосіб запобігти "ескалації конфлікту і працювати над його вирішенням політико-дипломатичними засобами".

Трамп явно ще не був готовий зробити цю поступку, навіть якщо він нещодавно припинив як військову допомогу, так і надання розвідданих, щоб переконати Київ погодитися на припинення вогню. (Обидва ці елементи були відновлені згодом).

Проте Путін позначив точку, до якої він повернеться. Він встановив очікування, що припинення військової підтримки США для України є необхідною умовою для укладення угоди. Немає жодних вказівок на те, що адміністрація Трампа відповіла своїми умовами.

Стратегія Росії

На відміну від Трампа, Путін не поспішає. Його армія може продовжувати бойові дії ще кілька місяців без значних втрат. Він може бути впевнений, що з початку літа резерви для боротьби в Україні почнуть вичерпуватися, оскільки малоймовірно, що адміністрація Трампа погодиться на новий пакет військової допомоги для Києва. Він також знає, що Європі буде складно заповнити цю прогалину.