Ситуація в Афганістані – ганебний крах і стагнація США? Не варто недооцінювати Америку

Смішно читати диванних експертів щодо Афганістану, які думають про нібито слабкість США і проводять аналогії між виведенням радянських військ з Афгану в 1989 році і відходом військ США.

Тому пропоную відповісти всім на кілька запитань:

1. Чи є свідченням слабкості те, що близько 5 000 американських солдатів, які перебували в Афганістані останні три роки, за наявності 300-тисячної армії, Царандоя МВС, хадовців сил безпеки і маліші-прикордонників, фактично були гарантом забезпечення підконтрольності уряду Ашрафа Гані всієї країни проти близько 80-тисячного талібського угруповання, яке після виведення військ США з Афганістану, захопило країну в лічені дні?

Армія Афгану була багатотисячним колективом родинних кланів, котрі монополізували право прийому на службу в контору, що фінансується США. Ця армія успішно симулювала війнушку зі своїми родичами, які годувалися у талібів. Щойно виникла загроза реальної війнушки і господарі з грошиками і ніштяками підірвалися звалювати – армія Афгану просто зникла.

2. Як позначиться на США припинення субсидування з національного бюджету Афгану з перенаправленням вивільнених коштів у національну економіку й оборонний сектор? Послабить це США?

3. Наскільки і на якому рівні зневірене світове співтовариство в американській зовнішній політиці й економічній потужності, якщо найбільш розвинені союзники США підтримали виведення військ з Афгану, а з розгромним тезами про американську слабкість виступили Росія й українські експерти-"специ" щодо Афгану?

4. Чи припинить США бути центром тяжіння мігрантів з усього світу, які розчарувалися в них у зв'язку з залишенням Афганістану?

5. Скільки промислових підприємств на території Афгану, важливих для економіки США, вони втратили, позбавивши себе надходжень до бюджету, і наскільки скоротився взаємний товарообмін?

6. Скільки коштів буде зекономлено на припиненні утримання авіаносної групи в прилеглих водах Аравійського і Червоного морів у зв'язку з її виведенням і скороченням щоденних вильотів авіації з орендованих авіабаз у Катарі, ОАЕ і Саудівській Аравії?

7. Наскільки вигідним виявиться відмова США від відповідей на шантаж Пакистану, що вимагає додаткових булочок за надання своїх авіабаз для використання безпілотної і пілотованої авіації США?

8. Чи будуть зацікавлені суміжні з Афганом країни в американському сприянні в зміцненні національної оборони на випадок можливого вторгнення талібів? Адже ще в радянські часи Афган вважався м'яким підчерев'ям СРСР, а тепер там є сила, яка може увійти як розпечений ніж у масло! Узбекистан утримає кордон – там все-таки річка і досить непогано підготовлена армія. А ось у Таджикистані і Туркменії можуть бути проблеми!

9. Наскільки будуть затратними спроби недружніх США країн, зокрема Росії, налагодити відносини з новим талібським керівництвом Афгану, обіцяючи і надаючи їм певні пільги, преференції і всілякі кешбеки, забираючи їх із власних бюджетів?

Ці та інші питання за умови здорового міркування можуть відкрити очі багатьом, хто, не шкодуючи своїх сил, зараз просторікує про ганебний крах і стагнацію США.

Не потрібно недооцінювати США: якби вони були дурнями, які раз у раз зазнають фіаско по всьому світу, вони б не домоглися в ньому лідируючого становища і залишаються на чолі світової економіки та є центром військової сили! Адже американцям просто набридло витрачати свої гроші на побудову демократії там, де вона нікому не потрібна і годувати душманів! Натяк зрозуміли? Їм може набриднути витрачати свої гроші і в інших країнах!

Оригінал