"Відмінність державного діяча від політика в тому, що політик орієнтується на наступні вибори, а державний діяч – на наступне покоління".

Ця теза Вінстона Черчилля з часом не втратила актуальності. Як на рівні геополітики, так і на рівні внутрішньої політики відбувається девальвація державного діяча, якого витісняє політик.

Рішення, дії та відповідальність за результат підміняються заявами, лозунгами, а відповідальність йде у забуття.

Минулого місяця майстер-клас політика продемонстрував Макрон, зробивши купу заяв щодо війни в Україні з претензією Франції на лідерство в Європі. Французському електорату це сподобалося – рейтинг Макрона зріс десь на 15-20%.

Державний діяч робив би все мовчки і звітував би результатами, а не анонсами

Водночас фактична допомога Україні від Франції на рік складає приблизно 0,05% ВВП Франції, або 2,5% річного оборонного бюджету країни. Тобто лише тиждень заяв на тему навколо таких незначних цифр, а національний рейтинг зростає майже на 20%! Державний діяч робив би все мовчки і звітував би результатами, а не анонсами.

"Рейтинги" – це слово, очевидно, є природою сучасного політика. Якщо для державного діяча оцінкою його діяльності є вчинені дії та їх результат, що і формує рейтинг, то для сучасного політика дії та результат є другорядним епізодом. Головне – правильні лозунги, якими обробляється мозок людини, особливо тієї, яка не знайома з критичним мисленням.

Усе це стосується як великих країн світу, так і менших, зокрема України, де державного діяча скоро можна буде занести у червону книгу.

Оригінал