Україну і російсько-український конфлікт навряд чи можна було назвати головними темами передвиборчої кампанії у Німеччині. Так, звичайно, політики обмінювалися думками і про сам цей конфлікт, і про долю проєкту Північний потік-2 – але все-таки головними темами, які обговорювали на дебатах кандидати на посаду федерального канцлера від провідних політичних партій країни, були питання внутрішньої політики.

Всі прекрасно розуміють, що це найважливіші вибори для Німеччини за кілька десятиліть. І аж ніяк не тільки тому, що з політичної сцени країни зійде Ангела Меркель, яка очолювала федеральний уряд протягом останніх 16 років. А ще й тому, що саме із зусиллями Меркель пов’язана політична система балансу інтересів абсолютно різних, я б навіть сказав – протилежних поглядів на майбутній розвиток Німеччини.

У політичній історії Німеччини до Меркель коаліція християнських демократів і соціал-демократів була лише епізодом, причому не найбільш вражаючим – коли соціал-демократ Віллі Брандт привів свою партію до уряду, який очолив Курт Георг Кізінгер. Три роки такого співробітництва призвели не тільки до розвалу "великої коаліції", а й до переходу ХДС в опозицію на довгі роки.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку
Вже передплатили?

Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
Ангела Меркельвибори в Німеччинібундестаг