Як телеканал CBS маніпулює фактами. Розбір брехні про "30% зброї" Україні

Не треба бути політичним аналітиком, щоби розуміти, що одна зі стратегій ведення війни, яку зараз втілює Росія, полягає в тому, щоб вплинути на підтримку України з боку західних союзників. Передусім – заморозити/уповільнити постачання українській армії зброї. Росія вже розгорнула кампанію, спрямовану на дискредитацію України як партнера, союзника та держави загалом. 

Цілком передбачувано. Так само, як і методи, які обрали росіяни, – залучати когось "з заходу", хто б озвучував цей наратив. Бо всі ж ми знаємо: якщо про черговий булшіт говорять "представники заходу", це додає більше довіри до того меседжу, який ви намагаєтеся продати аудиторії.

23-хвилинний телерепортаж американського телеканалу CBS "Озброюємо Україну" – один із прикладів просування наративу про ненадання Україні зброї.

Спробую показати, як за сім кроків створити суперманіпулятивний продукт. Такий, що завдав би шкоди Україні, яка на межі можливостей воює з Росією і щодня втрачає своїх найкращих людей.

 

Сім кроків маніпуляції

Крок №1. Запросіть чотирьох спікерів: керівника іноземної волонтерської організації, експерта з міжнародної політики, полковника США у відставці та когось із правозахисників (спойлер: це співробітниця Amnesty International).

Крок №2. Сфокусуйтеся на одному головному герої. У цьому репортажі – це Йонас Оман, голова ГО Blue and Yellow, і до речі, єдиний з чотирьох людей, кого я знаю особисто. Він проведе вас шляхами Донбасу, розповідаючи по дорозі про те, "як же воно все є насправді". 

Зокрема, Оман – той, хто дістає невідомо звідки магічне число "30%". Мовляв, це відсоток західних постачань зброї, які досягають кінцевої мети в Україні. Це передбачає, що решта 70% десь зникають. 

Жодних підтверджень, жодних пояснень про те, звідки ця цифра взялася взагалі, і що дає підстави для таких заяв. Загалом нічого, що вказувало б на те, що ця цифра реальна. Це називається маніпуляція фактами.

Крок №3. Наведіть камеру на офіцера США у відставці. Як поганий журналіст, поставте йому "навідні" запитання, наприклад, "чи могли б ви назвати це чорною дірою?", натякаючи на постачання зброї Україні. Тоді отримайте "так" у відповідь, що підтверджуватиме припущення, зроблене Спікером 1.

Крок №4. На бекграунді хай час від часу виринає "геополітик". Він додасть вашій історії більше ймовірності, привнесе елемент "експертної оцінки". Окрім того, він ще й презентує наратив про "Україну, що є маріонеткою Заходу", що додатково посилить ваш ключовий меседж.

Крок №5. Надайте слово правозахисникам (в репортажі це людина з Amnesty International) для посилення тих меседжів, що були раніше артикульовані Спікерами 1, 2 і 3.

Крок №6. Вже від себе додавайте фрази про те, що "зброя зникає на чорному ринку – індустрії, яка процвітає на тлі корупції у пострадянській Україні". Ну всі ж чули, ця "пострадянська Україна", там завжди щось про корупцію кажуть... Не потрібно пояснювати чи якось доводити обвинувачення – глядач вам і так вже вірить.

Крок №7. Тепер, коли у вас є ідеальне поєднання маніпуляції фактами, дезінформації та російських наративів, озвучених західними "експертами", лишається саме завершальний штрих – додайте назву. 

Вуаля, ось і готово: звіт і стаття під назвою "Чому військова допомога Україні не завжди потрапляє на передову: близько 30% доходить до місця призначення". Вітаю! Ви щойно навчилися створювати маніпулятивні матеріали, що вводять в оману, відповідно до правил підручника кремлівської пропаганди.

А тепер, ось що я хочу сказати всім причетним до цього "шедевру" – і журналістам, і авторам ідеї, і спікерам: ви всі маєте нести відповідальність. У мене немає ілюзій, що ви чудово розумієте, що робите і які це матиме для України наслідки.

Життя людей на передовій в Україні залежить, серед іншого, від постачань західної зброї. Прямо і буквально. Залежать від кількості та типу озброєння, стабільності постачань і рівня довіри до України як до надійного партнера. 

Схема доволі проста: чим більше зброї ми отримуємо (насамперед РСЗВ і засоби ППО), тим більше російських складів зброї та боєприпасів здіймається в повітря, тим більше операційно-тактичних переваг отримує Україна,  тим більше життів найкращих людей України врятовано, і тим швидше ми наближаємося до Перемоги.

Ця схема вже непогано працює, хоча і вимагає надлюдських зусиль, які роблять мільйони українців як в Україні, так і за кордоном, і, звісно, зусиль наших союзників – всіх, хто працює над лобіюванням питань надання зброї. 

Ця робота виконується силами Міністерства оборони України і Генштабу, МЗС, засобами культурної дипломатії, через розголос мільйонів українців за кордоном, волонтерів, під час офіційних та неофіційних візитів народних депутатів, аналітиків та десіжн-мейкерів… Все це закріплюється значною кількістю інтерв’ю, аналітичних матеріалів, обідів, публічних дискусій, дзвінків, неформальних розмов тощо. Це велика і важка робота. 

Вже п’ять місяців ми кричимо у всесвіт: ДАЙТЕ НАМ ЗБРОЮ, ЩОБ МИ МОГЛИ ЗАХИСТИТИ СЕБЕ. Результат цієї роботи вимірюється кров’ю і життями людей. Ми перебуваємо в епіцентрі найжорстокішого, найсучаснішого міжнародного воєнного конфлікту, а насправді – у цивілізаційній війні, воюючи проти Росії, яка намагається нас знищити. Наприклад, мене, моїх близьких та друзів на передовій, мою майбутню родину. Всіх нас і Україну як державу.

Підігравати Росії, озвучуючи наратив про те, що "Захід мусить припинити постачати зброю в Україну", – це не лише дурість, це небезпечно. 

Кожен, хто це робить, особливо якщо робить це свідомо, має нести відповідальність.

Оригінал