JIT опублікувала звіт щодо справи MH17. Сподівався, що слідча група зможе більше. Не змогла

8 лютого об'єднана слідча група Joint Investigation Team (JIT) у справі збиття літака рейсу MH17 опублікувала підсумки свого розслідування. Якщо коротко — подальше розслідування неможливе без співпраці російської влади. А для співпраці потрібна нова влада, бо ця не співпрацює, заперечує, бреше і фальсифікує докази. Тобто потрібна перемога України у війні. Справа не закрита і чекає цього світлого часу.

Нижче - стислий виклад звіту.

1. Вироки Гаазького окружного суду

У звіті JIT спочатку коротко описує частину обставин, встановлених вироками (на прикладі вироку Гіркіна, в інших загальні факти такі самі).

У вироках Гаазького окружного суду від 17 листопада 2022 року встановлено кілька важливих в контексті подальшого розслідування та звіту обставин:

– З середини травня 2014 року російська влада мала настільки значний вплив на тимчасово окуповану територію Донецької області, що це є повним контролем терористичної організації ДНР.

– Ракетний комплекс "Бук", яким було збито літак, походить з Російської Федерації і його було транспортовано бійцями терористичної організації  ДНР вночі з 16 на 17 липня 2014 року, а після збиття літака повернуто назад (передано на українсько-російському кордоні поблизу села Сєверний).

– "Бук" супроводжувався повним екіпажем з Російської Федерації.

– Постріл з використанням "Бука" неможливий без тренованого екіпажу та певної підготовки і процедури та не міг статись випадково.

– Збиття літака з допомогою "Бука" на високій висоті неодмінно призведе до загибелі всіх людей на борту. Екіпаж та всі причетні до розгортання "Бука" мали намір на збиття літака і розуміли, що це призведе до наслідків — загибелі всіх людей на борту. Суд не знайшов обґрунтованих підстав для збиття літаків на сході України і вважає, що в екіпажу та всіх, хто доклався до розгортання "Бука", був умисел на збиття літака та загибель всіх на борту.

– Суд не зміг встановити на основі матеріалів справи дії екіпажу в момент збиття літака та осіб, які давали наказ збивати літак і чому.

– Суд не зміг встановити, чи був намір збивати саме цивільний літак або чи вірив екіпаж "Бука", що цілить у військовий літак.

– Суд вважає неправдоподібною версію про умисне рішення збивати цивільний літак, бо не може навіть придумати, з якою метою це могло б статись, та у справі нема матеріалів, які б на таке вказували.

– Суд вважає правдоподібною версію про помилку щодо об’єкта (є свідок, який був на полі після запуску, і за реакціями "колег" всі вважали, що збили український військовий літак).

– Помилка щодо об’єкта не має значення для кваліфікації, оскільки намір вбити одну людину, навіть коли в результаті вбито іншу, все одно є складом злочину вбивства. За відсутності імунітету комбатантів вбивство військових чи цивільних – все одно є вбивством.

– Ракета була випущена з поля поблизу Первомайського, яке перебувало під контролем терористичної організації ДНР.

– "Бук" було там розміщено для боротьби з українськими військовими літаками, які завдавали багатьох ударів по силах терористичної організації ДНР.

– Процедура пуску ракети така, що передбачає певний момент та можливості, щоб подумати — стріляти чи ні. І суд вважає правдоподібним, що така можливість була використана екіпажем, який ухвалив обдумане рішення виконувати постріл по цілі з усвідомленням того, що всі на борту загинуть.

– Оскільки "Бук" повинен був використовуватись для збиття багатьох цілей, таке саме обдумане рішення було й в інших осіб, які транспортували та докладались до розгортання "Буку". Нема причин допускати, що ті, хто транспортував "Бук", вважали, що його не будуть використовувати за призначенням.

– Який літак мали намір збивати – цивільний чи військовий – не змінить цих умовиводів.

– За більш ніж вісім з половиною років слідства спільна JIT не змогла віднайти суттєву інформацію щодо трьох напрямів: умисна атака проти помилки, дії екіпажу, наказ стріляти.

– Росіяни заперечували будь-яку участь у конфлікті на сході України в 2014 році чи у збитті літака і для підтримки своїх заперечень надавали фальсифіковані докази слідству.

– Не було можливості проводити слідчі дії в Російській Федерації чи отримувати інформацію про старших офіцерів екіпажу та тих, хто відповідальний за його передання "ДНР", Росія не відповідала на запити про правову допомогу.

2. Де "Бук"

З 23 червня 2014 року "Бук" з номером "3Х2" (х — невстановлена цифра у номері) два дні мандрував конвоєм другого батальйону 53-ї зенітної ракетної бригади РФ до району на кордоні з Донбасом. У складі конвою було шість "Буків".

О 06:00 ранку 18 липня 2014 року в районі села Сєверное "Бук" було повернуто до РФ, а відповідно до показань свідка далі "Бук" транспортували вантажівкою до Ростова.

Далі JIT намагалась встановити, як транспортували Бук: повітрям, наземним транспортом чи залізницею. Нема свідчень, що це була залізниця. Є фото 20 липня 2014-го вантажівки "Камаз", яким раніше перевозили "Бук" 3Х2, але не вдалось підтвердити, що це саме той "Бук" знову перевозять.

Коли "Бук" повернувся до РФ 18 липня 2014-го, на базі в Ростові-на-Дону було два вантажні літаки Іл-76, якими можна було б транспортувати "Бук". Наступного дня на базі був лише один Іл. Не вдалось встановити, куди полетів другий.

Росіяни відмовились відповідати слідству, де був "Бук" з 23 червня до 23 липня 2014 року. Документ станом на 27 вересня 2014 року щодо "Буків" 1-го та 2-го батальйонів 53-ї бригади підтверджує, що один не повернувся на базу.

3. Ідентифікація цілі

Цілі можуть ідентифікуватись з допомогою зовнішнього радара, власного радара "Бука", військової системи, що використовує транспондер (свій-чужий/друг-ворог), або камери "Бука".

Система друг-ворог "Бука" розрізняє тільки військових союзників (дружні літаки). Ворожі літаки чи цивільні літаки не розпізнаються системою як "друзі", тому система їх класифікує як "ворожі". 17 липня 2014-го було хмарно і власна камера "Бука" не могла бути використана. В таких випадках можна використати власний радар "Бука", але тоді "Бук" стає вразливим, бо ворог може визначити його місцезнаходження. З цієї причини на ворожій території стараються якомога менше використовувати власний радар "Бука". Радар дозволяє визначити висоту, напрям руху та маневреність цілі. Якщо на радарі кілька цілей, то можна порівняти їх за розміром.

Розслідування показало, що з травня 2014 року і надалі кілька радарних систем РФ покривало повітряний простір, де летів MH17, і їх дані передавались терористичній організації ДНР. Однак слідство не змогло встановити, чи така інформація передавалась екіпажу "Бука", який збив літак.

Тобто слідство не проливає світло на те, якими даними керувався екіпаж "Бука", коли виконував пуск ракети, і які екіпаж мав накази та цілі. Така інформація відома самому екіпажу та його командирам.

4. Члени екіпажу та командири 53-ї бригади

Накази щодо конвою з шести "Буків", які покинули базу 53-ї зенітної ракетної бригади РФ 23 червня 2014 року, не містять інформації щодо членів екіпажу "Бука" 3Х2.

Документи показують, що з 15 липня 2014 року щонайменше 193 особи військового персоналу 53-ї бригади було в районі Міллерово, Волченський. Всі вони в зоні уваги слідства. З документів, публічних джерел, соціальних медіа деякі з цих осіб можуть бути встановлені та пов’язані з батальйонами.

Командир бригади — Сергій Мучкаєв. У справі Олега Пулатова суд постановлював допитати Мучкаєва. РФ відмовила, бо питання, які ставились, стосувались військової інформації та держтаємниці. Слідство допитало діда (!?) Мучкаєва, який до смерті проживав у Латвії. Той чув від своєї доньки, що та чула від Мучкаєва (внука), що він не причетний. Дід також сказав, що начебто було слідство щодо цього в РФ і воно не знайшло доказів причетності Мучкаєва.

Версія, що Мучкаєв в силу своєї посади та обов’язків знав про використання "Бука" "ДНР" є правдоподібною, але слідство не знайшло доказів. Ні телекомункаційних даних, ні свідків, які б бачили Мучкаєва з "Буком".

Військовий персонал конвою 23 червня та військовий персонал, який покинув базу в Курську 15 липня, мали у складі 35 офіцерів здатних оперувати "Буком". Також є ймовірність, що були й інші з такими навичками.

Деякі з них були вистежені та допитані слідством. Також слідство отримало чимало повідомлень з різних чатів у месенджерах з участю членів 53-ї бригади. В чатах, наприклад, є повідомлення колишнього члена 53-ї бригади, що всі підписували підписку про конфіденційність. З чатів було виявлено свідка, який був допитаний і розповів про базування у 2014 році 2-ї батареї 2-го батальйону та 3-ї батареї. Цей свідок був частиною конвою і стверджує, що солдати не знали, куди саме вирушають, не знали кінцевого пункту, не мали завдання, вони просто опинились десь біля лісу в полях, де не було будинків чи сіл. На цій ноті зв’язок зі свідком обірвався і більше з ним зв’язатись слідству не вдалось…

Ще один солдат цієї бригади дав свідчення, що був в Україні шість місяців, зокрема, коли було збито літак Boeing 777 рейсу МН17. Але не вірить, що це був їх "Бук", бо така помилка є малоймовірною, на його думку. Він знає про збиття кількох літаків та гелікоптера, однак особисто не бачив нічого. І навіть цей свідок в подальших допитах поліції давав інші показання, говорив, що міг знати членів екіпажу, але не пам’ятає всіх імен, заявляв, що наляканий і не хоче ризикувати.

Є свідок, який під ніком "Анастасія" місяць переписувався у соцмережі ВКонтакті з військовим з 53-ї бригади. Той розповів у чаті, що був частиною конвою з "Буком" 3Х2. Також розповів про трьох членів екіпажу, які далі подорожували окремо під командуванням офіцера, ім’я якого свідок назвав. Коли "Анастасія" запитала, куди вони поїхали, свідок сказав, що це таємниця, за яку йому можуть знести голову. Але дав "Насті" підказку, цитуючи якусь пісню про солдатів, які йдуть на захід. Коли "Настя" надіслала свідку прапор України з питанням, чи не цей напрям він має на увазі, свідок відповів що "Настя" не тільки красива, а ще й розумна. Цей свідок ще багато чого розповів, наприклад, що два "Буки" отримали пошкодження і повернулись на базу, бо в полях їх неможливо було відремонтувати.

Коли безпосередньо цього свідка допитували, він підтвердив, що був солдатом 53-ї бригади, і свій аккаунт ВКонтакті, але заперечив справжність чату з "Анастасією".

З показань "Анастасії" та її співбесідника вдалось ідентифікувати офіцера, який командував екіпажами третього батальйону. Більше деталей слідчі не надають.

Інший свідок розповів про чутки щодо чотирьох членів екіпажу і назвав імена двох та що вони повернулись в табір 53-ї бригади в Каменськ-Шактинський. Ці два імені збігались з іменами з переліку офіцерів, який є у слідства. Щодо одного з них є матеріали з соцмереж, що він був на кордоні влітку 2014-го. СБУ одного з них ідентифікує як того, хто випивав з Володимиром Цемахом (проросійський бойовик та фігурант справи про катастрофу рейсу MH17. 7 вересня 2019-го його передали Росії у рамках обміну полоненими. 3 грудня 2019-го Служба безпеки України оголосила Цемаха у розшук, оскільки його місцезнаходження було невідоме і він не з'явився до слідчого. – Ред.) після збиття літака. Свідок чув від Цемаха, що той наглядав за засмученим членом екіпажу і давав йому лікер. Сам Цемах був допитаний і заперечує це як і будь-яку свою участь. Більше інформації щодо участі цих офіцерів слідство не знайшло.

Заклики JIT до свідків в ЗМІ не дали результатів щодо ідентифікації членів екіпажу.

У соцмережі Twitter хтось публікував фото і дані начебто чотирьох членів екіпажу, який збив літак. Слідство це перевірило і не знайшло доказів причетності цих осіб.

У результаті – ідентифіковано 42 особи персоналу 53-ї бригади, які були на кордоні і могли оперувати "Буком" чи бути водіями. Більш конкретні ознаки участі є щодо трьох офіцерів. Але на даний час поза розумним сумнівом ідентифікувати екіпаж слідство не змогло. І не виключено участь інших, крім цих трьох. Їх імена слідство не називає.

5. Путін, Шойгу, Сурков, Малофєєв, Гіркін, Аксьонов, російські генерали

8 червня 2014 року Гіркін просив Сергія Аксьонова (так званого прем'єр-міністра Криму. – Ред.) допомогти з протиповітряними системами та тренованими екіпажами.

В середині червня Аксьонов і Олексій Дюмін (заступник голови ГРУ) на зустрічі в адміністрації президента РФ передали прохання щодо важкого протиповітряного озброєння, яке підтримав олігарх Костянтин Малофєєв та Владислав Сурков. На зустрічі були представники ФСБ та Міноборони РФ. Результатом зустрічі стало звернення до міністра оборони РФ Сергія Шойгу та президента РФ Володимира Путіна, яке було задоволено.

В той самий період з 14 до 19 червня один із ватажків терористів Олександр Бородай був у Москві в районі адміністрації президента РФ. За його словами — їздив за подарунками для "ДНР". Перехоплені розмови також іншого колеги Бородая в Москві щодо важкого озброєння, включно з артилерією. Вже 23 червня "Бук" 3Х2 перетнув український кордон.

З 6 липня, після прибуття "Бука" 3Х2, відбулись зміни у політичній та військовій структурі "ДНР". До України прибували російські генерали, щоб координувати військові дії терористів "ДНР". Ступінь їх впливу залишається не повністю встановленою. Гіркін стверджує, що не отримував вказівок від цих генералів. Однак є докази, що вказівки від генерала Андрія Бурлаки отримував Бородай, щоденно впродовж липня. Від Бурлаки також прямі вказівки отримували підпорядковані Гіркіну люди, і він це знав та прийняв. Вказівки Бурлаки стосувались конфліктів в терористичній організації ДНР та постачання озброєння. Однак слідство не змогло встановити участі російських генералів саме щодо "Бука" 3Х2.

6. Що далі

Розслідування JIT щодо екіпажу "Бука", який використовувався для збиття MH17, їх командирів та інших відповідальних учасників постачання "Бука" та його розгортання на позиції 17 липня 2014 року дійшло до своїх лімітів.

Слідство зробило все, що могло, без співпраці російської влади. Також слідчі беруть до уваги ризики для своїх джерел.

Подальші нові докази слід збирати в РФ. Для цього треба або співпраця РФ, або покладатись на свідків звідти. За сьогоднішнього режиму в РФ свідки не можуть говорити вільно і безпечно.

Всупереч вже встановленим фактам РФ продовжує заперечувати свою роль у конфлікті в часовому проміжку навколо 17 липня 2014 року. РФ надавала сфальсифіковані докази та відмовлялась надавати відповіді на запити. Зараз відсутні перспективи отримання якоїсь адекватної співпраці з РФ щодо розслідування.

Сьогоднішні знахідки слідства не достатні для пред’явлення обвинувачення. Або є процесуальні перешкоди, або недостатньо зібраних доказів.

Процесуальні перешкоди це, наприклад, неможливість вийти за межі звичайного кримінального розслідування щодо тих осіб, які можуть заявляти про імунітет — Шойгу, Дюмін, Бурлака, Путін ("імунітет президента — це предмет академічних дискусій").

JIT не бачить подальшого поля для розслідування і тому припиняє його. Однак справа не закривається. Нова інформація чи зміни в обставинах можуть дати причини для відновлення слідства чи відкриття нових кримінальних проваджень.

Оригінал