Диверсії Росії на Балтиці зіткнулися з першим реальним опором. Фінляндія не боїться ескалації

У роки холодної війни Фінляндія жила в тіні Росії, дотримуючись вимушеного нейтралітету, практикуючи самоцензуру та маючи обмежені економічні можливості. Проте ключові інституції фінської держави зберегли свою цілісність і забезпечили суверенітет країни.

Принизливий термін "фінляндизація" виник для опису цього життя в сірій зоні. Турбувало те, що це явище може поширитися.

Сьогодні Фінляндія не просто є членом НАТО, а й виступає провідною силою в ухваленні рішень на Заході. Вона демонструє приклад не лише у наданні допомоги Україні, але й у майстерності оборони та стримування в умовах нетрадиційної війни, яку Росія зараз веде проти Заходу.

"Фінляндизація" НАТО могла б бути навіть бажаною.

Яскравим прикладом цього став інцидент на Різдво, коли танкер з російською нафтою Eagle S пошкодив кабель електропередач Estlink 2 між Фінляндією та Естонією. Це була остання з низки диверсій проти інфраструктури на дні Балтійського моря. Попередні випадки викликали нерішучість і боязкість, зумовлену страхом ескалації у Вашингтоні та Берліні.

Але цього разу все було інакше. Флагман прикордонної служби Фінляндії, судно Turva, відстежувало Eagle S і спіймало його на гарячому. Якір танкера вже пошкодив кілька кабелів і наближався до залишків кабелю Estlink 1 та газопроводу Balticconnector, який було пошкоджено торік.

Turva наказала Eagle S прямувати до територіальних вод Фінляндії, маючи дозвіл від уряду Фінляндії на затримання судна в міжнародних водах, якщо це буде необхідно. Потім із судна було відправлено вертоліт із поліцейськими та спецпідрозділом прикордонників, які піднялися на борт танкера. Зараз судно перебуває під охороною в одному з фінських портів.

Військовий блогер Робін Геггблом зазначає, що ця операція є зразком фінського підходу. "Все відбувається згідно з правилами та в межах чіткого правового поля, але водночас очевидно, що це також сигнал, і, можливо, з демонстрацією сили трохи більшою, ніж було необхідно, щоб переконатися, що повідомлення буде засвоєне".

Одне з питань: як Росія відповість. Вона вже назвала дії Фінляндії "піратством" і припустила, що може почати супроводжувати торгові судна військовими кораблями, щоб захистити їх від "західного втручання".

Це перетворює подразник на потенційне геополітичне протистояння і підкреслює важливий момент: як зазначає Довіле Шакалєне, нова міністерка оборони Литви, такого роду "гібридні" або "нетрадиційні" атаки більше не є винятком. Вони стали нормою.

Ще одне питання: чи зробить Захід правильні висновки. Саботаж на морському дні – це лише останній епізод у низці провокацій і дестабілізаційних дій, що посилюються, починаючи від підпалів і вбивств до кібератак і використання міграції як зброї.

Усі ці дії, зазначає Шакалєне, "тестують ґрунт". Їхня мета – послабити можливості, підірвати довіру, залякати й деморалізувати.

Неправильна реакція – це уникнення ескалації. Саме така інстинктивна реакція властива тим, хто виріс на кліше й самозаспокоєнні після 1991 року. Однак зараз це небезпечно застарілий підхід.

Правда в тому, що Росія вже багато років систематично загострює свої атаки. Демонстрація слабкості – найкращий спосіб заохотити продовження таких дій.

НАТО із запізненням посилює свої зусилля в Балтійському морі. Це може покращити оборону. Але найкраща відповідь на агресію – це стримування. Захоплення "тіньового флоту" Росії, який займається обходом санкцій, або застосування вторинних санкцій до тих, хто страхує, фінансує, заправляє чи обслуговує ці судна, було б відповідним кроком.

Так само як і конфіскація заморожених коштів Центрального банку Росії – близько $300 млрд.

Але найкращою відповіддю буде надання Україні зброї та фінансів, яких вона так гостро потребує.

Оригінал