Зміст:
  1. 1. Роль супутників у сучасному світі
    1. Глобальні навігаційні супутникові системи (GNSS)
  2. 2. Війна в космосі: порівняння можливостей Росії та України
    1. Росія: огляд власних космічних програм
    2. Україна: супутник Притули та підтримка міжнародних партнерів
  3. 3. Застосування ядерної зброї у космосі – кінець ери віртуальної комунікації
    1. Космічне сміття – чи не найбільша загроза 

Згідно з підрахунками Європейського космічного агентства станом на 2024 рік, загалом на орбіті Землі перебуває 9 000 космічних супутників.

Дивіться нас на YouTube: пояснюємо складні речі простими словами

Мобільний зв'язок, навігація, спостереження з космосу – це далеко не весь список функцій, які виконують супутники.

Напевно, немає українця, який би не чув про Starlink. Компанії Ілона Маска вдалося створити фактично мегасузір'я супутників, що охоплюють територію майже всіх розвинених країн світу.

Кількість супутників Starlink у липні 2024 року сягала 6200. Ще в 2022 році кількість абонентів Starlink перевищувала один мільйон.

Однак ми стоїмо на порозі великого зламу і є буквально свідками зіткнення цивілізацій у космосі.

Китай до 2035 року планує запустити до космосу 25 000 супутників і почати повністю домінувати у космосі. Для цього КНР має створити індустрію космічної інформації вартістю понад 28,2 мільярда доларів до 2025 року.

Водночас заступник міністра закордонних справ Росії заявив, що Росія готова грати ва-банк і розмістити на орбіті ядерну зброю з гіпотетичним наміром її підірвати. Вчені та військові кажуть, що це стане кінцем сучасної ери та відкине нас на десятки років назад.

Такий вибух спричинить ефект доміно, або як говорять астрофізики, – ефект Кесслера. Космічне сміття розлетиться по всій орбіті і зробить її непридатною для використання на роки. Лише одна гайка, що летить зі швидкістю 15 кілометрів за секунду може руйнувати інші супутники та збільшувати космічне сміття у геометричній прогресії. А такого на орбіті, за підрахунками Європейської космічної агенції, понад один млн одиниць.

Щоб більше розібратися у всіх цих моментах, LIGA.net поговорила із провідними фахівцями Британського Королівського інституту об'єднаних служб (RUSI), Європейського космічного агентства, Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київського національного університету імені Т. Шевченка та Національного авіаційного університету, Міністерства закордонних справ США (Держдепу), Міністерства оборони США, NASA, Фонду Сергія Притули та Головного управління розвідки.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку