Воєнний стан на шість годин. Чому вибухнула криза у Південній Кореї

У Південній Кореї президент запровадив воєнний стан, щоб зупинити протидію опозиції в парламенті. Проте депутати скасували воєнний стан, який встиг протривати майже шість годин. Тепер президенту загрожує імпічмент.

Консервативний глава держави підтримує допомогу Україні, а головна опозиційна Демократична партія скептична щодо цього і виступає за діалог з Північною Кореєю.

Наприкінці листопада Київ отримав допомогу від Сеула на $100 млн на соціальну сферу, а протягом наступного року має отримати ще $2,1 млрд. Корея не дає і не продає Україні зброю через закони, які забороняють її постачання в зони бойових дій. Також проти цього виступає 82% корейців.

LIGA.net перечитала The Economist, The New York Times, АР, The Washington Post, CNN, Yonhap та переповідає коротко, що сталося в Кореї.

Воєнний стан на шість годин

У Сеулі 3 грудня пізно ввечері президент Юн Сук Йоль оголосив воєнний стан. Указ забороняв політичну діяльність і обмежував свободу ЗМІ. Востаннє воєнний стан у країні оголошували у 1979-му, після вбивства тодішнього президента Пак Чон Хі.

Не надавши доказів, Юн стверджував, що Національна асамблея "стала монстром", який загрожує демократії, і натякнув, що депутати нібито співпрацювали з "комуністичними силами" КНДР.

Попри те, що зміни до конституції з 1980-х щоразу послаблювали президентську владу та давали більше повноважень парламенту, президент досі має величезну владу, зокрема над службами безпеки й армією як головнокомандувач. Після заяви Юна армію та поліцію виставили біля парламенту.

Попри це, тисячі протестувальників вийшли на вулиці Сеула, вимагаючи відставки президента, а депутати пройшли в парламент – армія та поліція не мають права їх затримувати. Корейська валюта вона впала на 3% відносно долара.

У США висловили "серйозне занепокоєння", заявивши, що не мали попередження від союзника – у Кореї на базах дислоковані майже 30 000 американських військових. Навіть власна адміністрація Юна нічого не знала.

У заяві головної опозиційної Демократичної партії вказано, що оголошення воєнного стану було "державним переворотом". Голова Партії влади народу Юна теж виступив проти цього кроку, закликавши армію і поліцію "не виконувати незаконні накази".

Уночі 190 депутатів проголосували за скасування указу президента. Армія повернулася в казарми. О 4 ранку 4 грудня Юн оголосив, що поважає волю парламенту і скасовує воєнний стан.

Голосування про імпічмент президента може відбутися в п'ятницю або суботу. У корейської опозиції 192 з 300 мандатів у парламенті. Для імпічменту потрібно 200, тобто вісім голосів від партії Юна, яка контролює 108 мандатів.

Якщо Національна асамблея за це проголосує, справу передадуть до Конституційного суду, який може підтримати рішення або ні. Якщо Юну оголосять імпічмент або він піде у відставку, то наступника оберуть протягом 60 днів.

Невдала спроба зіграти на випередження

Південна Корея вже кілька місяців перебуває в політичному глухому куті, відколи ліберальні опозиційні партії отримали більшість у парламенті на виборах у квітні.

Юн зіткнувся з опозицією щодо багатьох своїх ініціатив, які вимагають ухвалення законів, що заважає йому виконувати передвиборчі обіцянки – знизити податки й полегшити правила ведення бізнесу.

Президента також дедалі більше розчаровували зусилля опозиції звільнити його чиновників. Юн натомість накладав вето на більшість рішень парламенту.

Скандали псували імідж Юна, зокрема звинувачення його дружини у корупції – жінка потрапила на відео, де показано, як вона приймає у подарунок дорогу сумочку.

Юн вважав, що зможе випередити опонентів, проте його крок вийшов далеко за межі політики в демократичній Південній Кореї, нагадавши тактику Пак Чон Хі – військового диктатора, який правив країною у 1960-1970 роки.

Президент Юн підтримує допомогу Україні

Юн почав кар'єру прокурора у 33 роки, бо йому знадобилося дев'ять спроб, щоб скласти національний адвокатський іспит. Він піднявся службовою кар’єрою до посади генпрокурора – однієї з найвпливовіших у країні. Зокрема, допоміг засудити на 25 років тюрми колишню президентку Пак Кін Хе під час процесу про її імпічмент у 2017-му.

Під час виборів Юн позиціював себе як агресивного борця з корупцією.

На посаді поглибив альянс зі США, стабілізував проблемні відносини з Японією та надав непряму підтримку Україні, поповнивши запаси боєприпасів США, передані згодом Києву. Також має агресивний підхід до КНДР, яка уклала з Росією безпекову угоду.

Демпартія здебільшого скептично ставиться до Японії через невдоволення її звірствами колоніальної епохи та віддає перевагу діалогу з Північною Кореєю. Вона проти закликів дати пряму військову допомогу Україні.

Президент Південної Кореї обіймає один п’ятирічний термін, тобто не має права на переобрання.

Поляризована країна

Політична поляризація вкорінена в країні – протилежні табори розглядають один одного як смертельних ворогів.

Кримінальне переслідування політиків – поширене явище. Раніше лідера Демпартії Лі Чже Мьона засудили за брехню слідчим у справі про хабарництво, що поставило під сумнів його здатність балотуватися на пост президента.

Пак Кін Хе звільнили з посади президента у 2016 році та засудили за корупцію. Її попередник Лі Мен Бак теж був засуджений за хабарництво після відходу з посади. Його попередник Ро Му Хен покінчив життя самогубством після звинувачень у корупції.