У Болівії – невдала спроба перевороту. П’ять фактів, які треба знати

У Болівії сталася невдала спроба державного перевороту – ексочільник армії спробував взяти під контроль урядові будівлі та заарештувати президента. Бунтівного генерала затримали.

Слідкуйте за перевіреними новинами тепер і у WhatsApp

У країні гостра політична боротьба, глибока економічна криза та багата історія військових переворотів. LIGA.net перечитала публікації France24, BBC, CNN, The Financial Times, DW, The Economist та The Guardian: ось п’ять фактів про цю історію.

Військові штурмували палац президента. Але недовго

У головному місті Болівії Ла-Пасі військові захопили центральну площу перед урядовими будівлями й штурмували президентський палац. Бунт очолив колишній головнокомандувач армії, генерал Хуан Хосе Зуньїга. За добу до цього президент Луїс Арсе його звільнив.

На момент спроби перевороту Арсе вже привів до присяги нових воєначальників, зокрема главу армії, генерала Хосе Санчеса. Санчес наказав солдатам повернутися до казарм – й ті послухалися.

Столиця Болівії – Сукре, але уряд і палац президента – у Ла-Пасі.

Повстання тривало п'ять годин

Через декілька годин солдати і бронетехніка відступили з центру Ла-Паса. Зуньїгу схопив і заарештував глава МВС Джонні Агілера. Прокурори вимагають для нього 15-20 років тюрми.

Перед арештом Зуньїга сказав журналістам, що це президент наказав йому влаштувати невдалий переворот: аби спровокувати репресії, які дозволять йому виглядати сильним і підвищать рейтинг.

Болівію роздирають президентські чвари

Болівія глибоко поляризована після років політичної нестабільності, а панівний Рух до соціалізму роздирає конфлікт між Арсе і його колишнім наставником, експрезидентом Ево Моралесом (2006-2019).

Ево Моралес був першим корінним очільником країни – популярним, поки не спробував обійти конституцію та балотуватися на четвертий термін у 2019-му. Тоді він нібито виграв вибори, але був змушений піти у відставку на тлі масових протестів через фальсифікації й втік із країни. Повернувся після того, як Арсе став президентом у 2020-му. Відтоді між ними триває запекла боротьба за владу.

Союзники Моралеса в Конгресі зробили майже неможливим правління Арсе, блокуючи спроби отримати закордонні позики, аби послабити тиск на бюджет, через що падає місцева валюта, і відкидаючи плани залучення іноземних інвестицій для видобутку літію. Арсе каже про "економічний бойкот" суперника.

Моралес погрожує масовими протестами, якщо його не допустять до виборів. Він звинувачує владу в корупції, покриванні торгівлі наркотиками й політичних репресіях. Конституційний суд заборонив Моралесу брати участь у виборах 2025-го, але це його не зупиняє.

Заколотник каже: відновлював демократію

Генерал-заколотник Зуньїга вимагав відновити демократію і випустити з в’язниць політв’язнів, зокрема колишню президентку, правоцентристку Жанін Аньєс, яка тимчасово керувала країною у 2019-2020 роках і була засуджена до 10 років ув’язнення – теж за спробу державного перевороту, але з метою усунення Моралеса.

Майже 200 переворотів за 200 років

Болівія пережила найбільше державних переворотів і революцій з усіх країн на планеті, якщо починати відлік з 1950 року, та майже 200 з моменту здобуття незалежності в 1825-му.

Теперішня спроба сталася в момент, коли ця високогірна південноамериканська країна (з населенням 12 млн осіб) бореться з глибокою економічною кризою, що викликає вуличні протести. Країні бракує валютних резервів, особливо долара, палива та предметів першої потреби.