Смерть з небес. Нова історія LIGA.net зі світовими розробниками БПЛА

Shahed, Bayraktar, Switchblade, DJI Mavic – ці назви від початку великої війни з Росією чув чи не кожен українець. Проте щоб дати цим виробам життя, свої знання доклали сотні інженерів та конструкторів, які десятки років застосовували для цього унікальні технології.

"Прямо на наших очах дрони змінюють ландшафт наземної війни", – каже LIGA.net Чарльз Дін, віцепрезидент з розвитку бізнесу, продажів і маркетингу AeroVironment. Ця компанія розробляє БПЛА у США.

У майбутньому БПЛА відіграватимуть ще більшу роль, пояснює LIGA.net представник General Atomics Марк Брінклі: "Ворогам буде набагато складніше сховатися, або проводити операції без відповіді".

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини

У вересні 2020 року стрічки українських медіа заполонила інформація, що за допомогою турецьких дронів Bayraktar азербайджанська армія переломила конфлікт у Нагірному Карабасі. Азербайджан за 44 дні деокупував території, які Вірменія захопила за сім років.

Головний принцип роботи безпілотника полягає у використанні штучного інтелекту. Саме він розпізнає об’єкти на аерофотографії та визначає, що саме цю ціль потрібно вразити. Або ж, за відсутності штучного інтелекту, це робить оператор БПЛА, який керує апаратом дистанційно.

Перший політ із застосуванням дронів, які використовували суто ШІ, відбувся лише 21 вересня 2022 року: у США випробували безпілотник Avenger MQ-20A від корпорації General Atomic.

Протягом 30 хвилин він спочатку переслідував, а потім уникав супротивників. Змінював траєкторію руху в реальному часі, відстежував цілі за допомогою інфрачервоних датчиків та приймав рішення про їх нейтралізацію. General Atomic оцінила політ як "неймовірно успішний".

БПЛА почали використовувати ще з Другої світової та впродовж холодної війни. Тоді вони були здебільшого експериментальною зброєю, яка розвинулася вже на початку XXI століття.

Починаючи з 1990 років, безпілотники є невіддільною частиною сучасної війни. БПЛА різного оперативно-тактичного рівня виконують різні функції: розвідка, тактичні удари, боротьба з радіолокаційними засобами ворога.

Перший досвід

Перші в історії безпілотники застосували 1849 року під час революції в Італії. Частина Італії, а саме Ломбардія та Венеція, тоді була у складі Австро-Угорської імперії. Там італійські повстанці скинули австрійську владу і проголосили Венецію незалежною республікою. 

Австро-угорські війська обложили Венецію і почали бомбардувати місто. Проте через численні канали та сильні оборонні укріплення облога була ускладнена, а обстріл міста неефективний.

Лейтенант австрійської артилерії Франц фон Юхатік висунув ідею: бомбардувати місто з аеростатів, які б мали запускатися за вітром, і в певний момент спеціальний пристрій відчеплював би від них вибухівку. Цю ідею впровадив командувач австрійських військ Йозеф Радецький.

Тоді по місту запустили до 200 аеростатів, і хоча руйнування не були масштабними, але мали певний вплив. Технологію помітили.

Перше застосування БПЛА у більш-менш сучасному розумінні цього слова відбулось у 1933 році. Тоді у Великій Британії розробили перший тренувальний БПЛА багаторазового використання Queen Bee. Цими апаратами керували дистанційно із військових суден.

Сучасна війна

Сьогодні їх застосовують на різних рівнях. Для тактичної розвідки та ураження живої сили противника, техніки або бліндажів, закінчуючи стратегічним рівнем. Зокрема, російський крейсер "Москва" потопили завдячуючи БПЛА Bayraktar TB2, котрі виконували розвідувальну функцію.

Використання БПЛА та квадрокоптерів помітно змінило методи війни. Якщо раніше для того, щоб ухвалити рішення про ураження ворожої сили, були потрібні години, зараз на це йде декілька секунд. Також вони зменшують кількість втрат серед солдатів та використання боєприпасів, бо тепер необхідно робити менше артилерійських пристрілок. 

В Україні дрони використовуються навіть для того, щоб солдати ворога могли здатись в полон: БПЛА підлітає до російських військових, через мікрофон надає їм інструкції та пропонує слідувати за ним. 

БПЛА застосовують практично у всіх родах військ. Найсучасніші із них за допомогою штучного інтелекту взагалі не потребують операторів і можуть самостійно вирішувати чи знищувати ціль. 

Смерть з небес. Як це працює

Найпростіший спосіб розтлумачити роботу штучного інтелекту – це подивитися на ваш смартфон. Автовиправлення правопису є однією із його типових задач, розповідає LIGA.net Марк Брінклі, прессекретар General Atomics (американська оборонна корпорація).

"Ми подаємо в комп’ютерну програму дуже довгий список слів. Якщо ми неправильно пишемо одне з цих них, комп’ютер позначає аномалію або виправляє її. Жодна з цих систем не є ідеальною, але це зменшує кількість помилок, які роблять люди", – говорить Брінклі. 

Подібним чином працює і ШІ у безпілотних літальних апаратах.

У майбутньому комп’ютери першими почнуть розпізнавати нову інформацію та навчать себе та людей-операторів, як на неї реагувати.

Так, від одиничних запусків аеростатів з прикріпленими до них шрапнельними бомбами у Венеції до масованих запусків росіянами іранських Shahed-136 по українських містах минуло багато часу. 

Проте першим повномаштабним застосуванням безпілотників саме у бойових умовах стала війна у Сирії, розповідає LIGA.net Тетяна Кебкало, заступниця директора ПВК "Омега Консалтинг Груп" та публіцист в Центрі дослідження армії, конверсії та роззброєння.

Саме в Сирії Анкара самостійно змогла піднятись в ранг потужних світових операторів БПЛА і зараз використовує їх як інструмент захисту своїх інтересів на всьому Близькому Сході, вважає Кебкало.

27 лютого 2020 року російські війська, попри координацію позицій із ЗС Туреччини, вразили турецькі позиції авіацією. Загинуло 33 турецьких військових. У відповідь Збройні Сили Туреччини за одну ніч знищили  200 цілей сирійсько-російської коаліції. Саме там чи не вперше випробовували Bayraktar TB2, які тепер вже літають в Україні.

Ще одна країна, яку навіть cпецпредставник ООН в Лівії Ґасан Саламе назвав "найбільшим полем бою дронів у світі", – Лівія. Країна була розділена між силами уряду національної згоди в Тріполі, підтримуваним ООН, та силами адміністрації Халіфа Хафтара, які контролювали східні території. За Хафтаром стояли Росія, Єгипет та ОАЕ. 

БПЛА в Лівії здійснили понад 1000 атак. Хафтар закупив китайські Chengdu Pterodactyl. Ці машини виконували завдання в Лівії, а керували ними пілоти з військової авіабази Аль-Хадім в ОАЕ. Згодом у конфлікт втрутилася Туреччина та почала постачати Уряду національної згоди свої Bayraktar TB2, які переломили перебіг війни на користь уряду.

Сучасні воєнні конфлікти практично без винятку проходять зі значною підтримкою роботизованих систем. В Україні працюють не тільки повітряні БПЛА, але й наземні, надводні та підводні.

Війна стає дедалі більш роботизованою. 

Україна очікує отримати від Тайваню приблизно 800 новітніх дронів-мінометів Revolver 860. Вони мають барабанну систему, в яку можна зарядити до восьми мін, залежно від калібру. Revolver 860 може літати на 20 км і бути в повітрі до 40 хвилин. Якщо від міномета можна сховатись у бліндажах, то дрон-міномет знайде ціль навіть в окопі.

На російсько-українському театрі воєнних дій зайшли і баражувальні боєприпаси. Наприклад, американські Switchblade 600, які використовують бойову частину ракети Javelin. Їхня вартість може становити $220 000, що дорівнює вартості радянської БМП. А засіб ураження не повинен коштувати так само, як і його ціль. Перша партія з 10 американських БПЛА мала надійти наприкінці минулого року. Загалом США обіцяли поставити Україні 1100 одиниць таких БПЛА.

Росія, своєю чергою, застосовує іранські дрони-камікадзе Shahed-136, які називає "Герань-2". Їхня головна перевага – радіус дії від 250 до 1500 км. Вони максимально прості, дешеві та здатні вражати цілі за координатами GPS. Такі дрони не керуються оператором, а отже, стійкі до радіоперешкод і прямують маршрутом на відносно низьких висотах.

Іран роками розвивав програму дронів-камікадзе дальністю понад 1000 км, бо ракетні технології такої дальності – дороге задоволення. Розробка комплексу "Іскандер" обійшлась Росії приблизно в $1 млрд. Вартість однієї ракети – близько $3 млн. Вже в перші місяці великої війни в Україні росіяни майже вичерпали запас "Іскандерів".

Дрони-камікадзе коштують у сотні разів дешевше. Їх можна швидко виготовляти великими партіями, більшість запчастин йде з дешевих цивільних БПЛА, двигуни продаються на AliExpress. Але для атак їх треба набагато більше, ніж ракет. Якщо крилата ракета несе на собі 250-500 кг вибухової речовини, то дрони обмежуються 25-50 кг. 

Крім того, у дешевих безпілотниках дається взнаки швидкість. За допомогою двигуна внутрішнього згорання Shahed-136 здатні розвинути максимум 180 км/год. Крилата ракета летить зі швидкістю до 1000 км/год. А балістичні ракети та снаряди – ще швидше. Снаряд GMLRS для HIMARS несе 90 кг вибухівки і розганяється до 2500 км/год.

Що вища швидкість, то складніше ППО перехопити ціль. Тому НАТО не розглядало великі дрони-камікадзе як реальну альтернативу наявним ракетним системам, навіть попри їхню дешевизну. Але треба не забувати про деталі, "шахеди" такі ефективні не просто так, вони працюють на американській системі GPS, яка має захищені GPS-приймачі. 

Можливо, скоро почнеться розвиток дронів-камікадзе з реактивними двигунами. Наприклад, Харківське авіаційне державне виробниче підприємство у 1974 році, ще в часи СРСР, розпочало виробництво реактивних оперативно-тактичних безпілотників ТУ-141 "Стриж". Він був здатен розганятися до 1100 км/год. За Радянського Союзу виробили 142 безпілотники, а з розпадом СРСР програму згорнули. 

Після розпаду СРСР велика кількість радянських БПЛА потрапила у власність нових незалежних держав, зокрема і в українську армію. 9 грудня 2022 року модернізований "Стриж", як припускається, вразив російські стратегічні бомбардувальники на військовій авіабазі в Енгельсі.

Також проєкти реактивних БПЛА розробляються і в інших країнах, зокрема і в Росії. У США деякі – вже на озброєнні.

В Росії розробляється БПЛА "Скат", в Австралії – Boeing MQ-28A (Ghost Bat). Над двома реактивними безпілотниками ведуть роботу в Індії – DRDO AFW і DRDO AURA та у Франції – Dassault nEUROn і EADS Talarion. Три у Великій Британії: BAe Systems Mantis, BAe Magma, BAe Systems Taranis. У КНР у розробці одразу шість проєктів реактивних БПЛА, таких як гіперзвуковий AVIC WZ-8. У США – як мінімум дюжина.

Щонайменше один реактивний БПЛА прийнятий в США на озброєння, а саме – Northrop Grumman RQ-4 Global Hawk.

Нове покоління БПЛА

Розвідувальна авіація, яка замінила аеростати, довго була єдиним способом роздивитися позиції ворога з неба. З розвитком систем протиповітряної оборони перебування в чужому повітряному просторі стало небезпечним. Найвідомішим розвідувальним літаком є американський U-2, який продовжує стояти на чергуванні американської розвідки вже 65 років. У 2023-му його планують зняти з озброєння. Раніше припинили службу стелс-розвідника SR-71 Blackbird. Їхнє місце займуть БПЛА RQ-9 Reaper, RQ-4 Global Hawk та інші. 

Найдорожчий у світі серійний БПЛА – RQ-4 Global Hawk оцінюється в $140 млн і важить понад 12 тонн. Вартість його розробки – $14 млрд. Вартість найменшого дрона (Black Hornet) вагою 33 грами – майже $200 000.

Класифікацій БПЛА дуже багато, їх поділяють за керованістю, призначенням та іншими критеріями, але якщо послуговуватися стандартами НАТО – STANAG 4670, то є три категорії: 

• I — повна злітна маса до 150 кг, клас поділяється на мікро – до 2 кг, міні – до 15 кг, малі – від 15 кг (Black widow, Skylark, PD-2, Scan eagle);

• II — повна злітна маса до 600 кг (Hermes 450, Bayraktar TB2, Heron);

• III — повна злітна маса понад 600 кг (Global Hawk, Reaper). 

Класифікацію безпілотних авіаційних систем також наведено в документі департаменту оборони США (DOD-USRM-2013). Там виділяють п'ять груп:

• мікро-, мінітактичні – від 0 до 9 кг, до 300 метрів над ґрунтом, основний представник – RQ-11 Raven;

• малі тактичні – від 9,5 до 25 кг, до 1000 метрів над ґрунтом, основний представник – Scan Eagle;

• тактичні – менш ніж 600 кг, представник – RQ-7 Shadow;

• персистентні – більш ніж 600 кг, представник – MQ-1B Predator;

• пенетрувальні – більш ніж 600 кг, представник – MQ-9 Reaper. 

В реаліях російсько-української війни такі класифікації умовні: українські військові через нестачу спеціалізованих військових безпілотників на тактичному рівні масово використовують цивільні дрони. За різними оцінками, до 95% серед них складає продукція китайської компанії DJI та американської Autel Robotics. Інші 5% – це Fly Eye, RQ-11B Raven, RQ-20 Puma, Bayraktar TB2, БПЛА Vector від компанії Quantum Systems. 

Масове використання сучасних американських БПЛА змінило правила війни, каже Марк Брінклі з General Atomics.

Навіть ранні американські розробки і далі є ефективними, а нові їхні модифікації суттєво розширюють можливості, додає він.

"Услід за Predator, наші апарати MQ-1C Gray Eagle і MQ-9 Reaper розширили можливості цієї технології та залишаються високоефективними для армії та ВПС США сьогодні, – стверджує представник General Atomics. – Загалом наші апарати мають майже 8 млн загальних льотних годин і є одними з найнадійніших і найпотужніших в арсеналі США".

General Atomics продовжує розробку новітніх БПЛА: "Це буде наступне покоління бойових безпілотних літальних апаратів для воєн майбутнього, які матимуть більшу витривалість, автономність і залучатимуть у бойовий простір більше штучного інтелекту та машинного навчання". 

Переваги й недоліки

Постачання Україні кількох тисяч ПЗРК Stinger перекреслило плани Росії панувати в небі. Росія знайшла вихід і активно використовує дрони, які не так шкода втратити. Тому створено попит на БПЛА-перехоплювачі, які зможуть їх виявляти і знищувати. В умовах, коли дрони стали дешевими та доступними, збивати їх дорогими ракетами ППО недоцільно. 

Один із недоліків багатьох БПЛА – те, що вони мають перебувати в полі зору оператора. Інколи БПЛА використовують ретранслятори, якими можуть бути літаки або інші дрони. Тоді система будує ланцюжок зв’язку, але він вразливий. Допомогти із розв'язанням цієї проблеми може система BLOS – високошвидкісний зв’язок за межами прямої видимості. 

У BLOS інвестують ЄС і США. Системи дозволять використовувати безпілотники далеко від оператора, на сотні, чи навіть тисячі кілометрів, що може стати великим кроком для безпілотного озброєння.

І хоча безпілотники не зможуть замінити традиційні види авіації, вони суттєво посилюють атакуючі можливості в арміях, каже Брінклі.

"БПЛА на будь-якому полі бою негайно додає новий набір змінних для захисту. Це змушує ворога використовувати дорогоцінні ресурси для захисту та оборони позицій, а також відкриває нові можливості для нападу. Хоча БПЛА ніколи не зможуть повністю замінити пілотовані літаки для всіх місій, додавання БПЛА є величезним мультиплікатором сил і тиску", – каже представник General Atomics. 

Якщо спростити переваги, коротко їх можна описати так: 

1. Відсутність людського фактора.

2. Відсутність пілота.

3. Відсутність потреби в пошукових групах у разі збиття.

4. БПЛА може залітати в глибину оборони противника та виконувати максимально ризиковані завдання.

5. Менший розмір апаратів.

6. БПЛА набагато дешевші за літаки та гелікоптери.

7. Терміни навчання – на підготовку операторів потрібно лічені дні.

8. Тривалий час перебування в повітрі. Наприклад, БПЛА MQ-1C Gray Eagle може залишатись у небі більше ніж добу.

Недоліки:

1. БПЛА важче реагують на непередбачені ситуації: появу ворожого літака, ракет, обстріл зі стрілецької зброї.

2. Багато відомих і широковживаних дронів придушуються РЕБ.

3. Оператори безпілотників бачать лише те, що показує їхня камера, це може призвести до помилок.

4. Менше корисного бойового навантаження в порівнянні з літаками.

5. Відсутність можливості вести повітряний бій з іншими БПЛА. 

Як досвід України змінює сценарії майбутнього

Зараз світ спостерігає за російсько-українською війною та робить висновки про доцільність тих чи інших воєнних рішень, розповідає LIGA.net Семюел Бенндет, радник Центру стратегії, політики, планів і програм CNA (SP3), член програми вивчення Росії. Так, одне з рішень, яке активно обговорюється – це насичення військ безпілотниками.

За його словами, широке застосування Switchblade і Phoenix Ghost свідчить, що така технологія вже має вплив: "Насичення дронами вимагає більш локалізованої та мобільної електронної боротьби та захисту від таких БПЛА, і багато оборонних галузей у США, НАТО та Росії відповідають на виклик, відкриваючи численні технології протидії БПЛА".

У звіті Центру нової американської безпеки (ЦНАБ) йдеться про те, що комерційні дрони стають ключовою бойовою одиницею. 

Безпілотники китайського виробництва DJI Mavic відіграли свою роль в Україні через їхню простоту у використанні. Ймовірно, вони літали у великій кількості, про що свідчать щоденні дописи в соціальних мережах і відео, на яких українська артилерія обстрілює позиції Росії.

Редакція LIGA.net забезпечила пікапами декілька підрозділів аеророзвідки ЗСУ. Солдати, які щодня використовують найпростіші моделі БПЛА, підтверджують: наявність дронів змінює війну.

У звіті ЦНАБ йдеться, що фактичну кількість безпілотників важко оцінити.

Проте деякі спеціалісти сумніваються, чи БПЛА самі собою зможуть кардинально змінити диспозицію військ у світі, каже заступник директора ПВК "Омега Консалтинг Груп" Тетяна Кебкало.

"Хоча початок експлуатації в Україні дронів-камікадзе Phoenix Ghost від компанії Aevex Aerospace та ізраїльського Harop теоретично могли б внести зміни в цю тенденцію", – вважає Кебкало.

Phoenix Ghost – це дрон, призначений для знищення легкоброньованих цілей і може бути у повітрі близько шести годин. Протитанкові Switchblade 600 – близько 40 хвилин.

Такий дрон зможе вражати контрбатарейні радари, пункти управління БПЛА, машини керування артилерією, артилерійські системи, системи ППО, що розміщуються далі від безпосередньої лінії зіткнення.

Найбільша проблема наразі – це кількість БПЛА в Україні, вважає співзасновник компанії Skyassist Ігор Фіняк.

"Ми говоримо про БПЛА різного значення – їх катастрофічно не вистачає. 5-10 екземплярів на місяць, як виготовляють деякі українські компанії? – це не кількість для фронту, треба набагато більше", – каже Фіняк.

В Україні є декілька безпілотників вітчизняного виробництва, які зарекомендували себе на російсько-українському фронті. Найвідоміші серед них – "Лелека-100" та PD-2. 

"Лелека-100" створила дніпровська компанія "ДеВіро" з українських компонентів. Цей БПЛА може цілодобово працювати у будь-яку погоду. Має власну систему протидії засобам РЕБ, яка автоматично розпізнає середовище навмисного блокування сигналів GPS/Glonass, спроби заміни навігаційного поля. Він розвиває швидкість до 120 км/год. 

PD-2 – український безпілотник оперативно-тактичного класу. Його виготовляє київська компанія UkrSpecSystems, яка з початком повномасштабного російського вторгнення заявила про відкриття виробництва у Польщі. Це модернізація моделі PD-1.

Діапазон роботи PD-2 – 650 км. Він може працювати у повітрі до 12 годин, розганятися до 140 км/год і підійматися на висоту до 5 км, бере на борт до трьох кілограмів бойового навантаження.

PD-2 обладнаний технологією вертикального злету і посадки.

Крім згадуваних БПЛА, приватний бізнес в Україні активно займається розробкою нових безпілотників. Львівський підприємець Фіняк став співзасновником компанії НВК Skyassist, яка об’єднала розробників із Харківського нацуніверситету, спеціалістів з Дніпра, Києва та Львова. Разом вони створили розвідувальний БПЛА Sirko, розповідає Фіняк. 

"Sirko коштує в межах $3000 – це один із найдешевших взірців, які взагалі є на озброєнні. Ми конкуруємо з Mavic, але ми є українським виробником, сплачуємо податки в Україні, і у нас близько 70% комплектовання виробляється в Україні. До того ж Sirko – це спеціалізований військовий БПЛА на відміну від чисто цивільного Mavic", – стверджує Фіняк.

Це легкий БПЛА, який має вагу 1,3 кг й розмах крил у 90 см. Він поміщається в наплічник і може працювати до 70 хвилин. Швидкість – до 120 км/год, висота – до 1000 метрів, робочий радіус – 50 км, а на відстані до 30 км апарат може передавати потокове відео.

Концепція рою дронів

Вперше концепцію застосували в Сирії на початку 2018 року, коли на російській авіабазі Хмеймім відбулася серія загадкових вибухів з декількома десятками загиблих російських військових. 

За початковою версією, авіабазу обстріляли з мінометів "радикальні ісламісти". Але за кілька днів ЗМІ повідомили, що авіабазу та військово-морську базу в місті Тартус атакували 13 дронів, сім збила російська ППО. 

У 2020 році турецький квадрокоптер Kargu-2 знищив живу ціль без втручання оператора – це перша атака дрона під управлінням ШІ, один із прикладів початку розвитку повної автономізації дронів. 

У 2020 році Велика Британія продемонструвала свій автономний "рій дронів". у 2021 році Ізраїль вперше використав керований штучним інтелектом "рій дронів" в Секторі Газа. Головною відмінністю рою дронів від просто великої кількості дронів є те, що ці БПЛА з’єднані між собою в єдину мережу. Вони знають місцезнаходження один одного, що дозволяє їм уникати перешкод, координувати рух та не стикатись в повітрі.

В російсько-українській війні застосування дронів групами не поодиноке, каже Бенндет: "Обидві сторони війни зараз працюють із групами безпілотників, які запускають проти позицій супротивника. Розвідний БПЛА може взаємодіяти з ударним. Якщо два невеликі квадрокоптери працюють разом, один може розвідувати територію, а інший, навантажений вибухівкою, летіти до визначених цілей".

За його словами, є докази того, що українці керують групою безпілотників, щоб ідентифікувати позиції Росії та націлюватися на них вночі. Водночас один дрон блимає світлом, щоб привернути до себе увагу, тоді як інші літають у "тихому" режимі в цій групі, щоби пізніше негайно вразити цілі.

Проте, каже Бенндет, всі зафіксовані групові запуски дронів не є роєм дронів за визначенням. Центр, в якому працює експерт, навіть підготував відповідний звіт про використання дронів в російсько-українській війні.

"Всі ці зусилля не є справжнім роєм – це визначення передбачає більш інтелектуальний підхід, коли кожен дрон у рої автономно літає, записує та обмінюється даними з іншими, – каже Бенндет. – Кожен дрон має аналізувати та ідентифікувати цілі та коригувати шаблон атаки. Коли учасника рою збито – це одразу фіксується і повідомляється операторам. Але рішення про переналаштування зграї приймає БПЛА автоматично".

Ані Україна, ані Росія поки що не володіють такими технологіями.

Це може бути лише питанням часу – коли відбудеться українська "розумна" атака рою. Щойно це станеться, російським силам буде важко їх зупинити. "Проте до війни в російському Міноборони багато сил докладали для створення роїв, тому у них існує технічна база, на якій Росія може будувати свої зусилля", – додає Бенндет. 

Деякі люди використовують слово "дрон" для будь-якого типу безпілотного літального апарату, але це надто спрощує технологію, вважає Брінклі з General Atomics.

"Ми зазвичай не використовуємо термін "дрон" у General Atomics, бо він занадто широкий. Для мене дрон – це або повітряна мішень, призначена для стрільби, або квадрокоптер, який можна придбати на Amazon для зйомки повітряних відео", – розповідає Брінклі.

За його словами, General Atomics виробляє дистанційно пілотовані літальні апарати (ДПЛА). Вони великі, у них є люди-оператори за кермом, вони несуть тисячі фунтів пального та зброї, і вони злітають і сідають зі злітно-посадкових смуг, як і будь-який пілотований літак. Вони не є "дронами" в сучасному розумінні цього терміну.

Він впевнений, що роль БПЛА в майбутньому збільшуватиметься: "Вони уже відіграють значну роль у військових операціях, і далі їхнє значення буде ще більшим. Не лише для бойових дій, а й для гуманітарних та цивільних операцій. Починаючи від найменших квадрокоптерів і закінчуючи найбільшими реактивними апаратами з дистанційним керуванням".

Попри те, що технології БПЛА вже кілька десятків років, до справжнього її розквіту ще далеко, переконує Брінклі.

"Після понад 20 років використання озброєних БПЛА в бойових діях ми все ще лише на початку шляху до цієї технології. Так було і з пілотованими літаками. Під час Першої світової війни ми побачили перші озброєні літаки та перші повітряні бої. До Другої світової війни військові літаки були дуже різними. До 1960-х років реактивні винищувачі знову все змінили. У 1980-х з'явилися винищувачі-невидимки та бомбардувальники. Безпілотники також розвиватимуться та трансформуватимуться разом із розвитком технології", – пояснює американський спеціаліст.

БПЛА ставлять під сумнів існування цілих родів військ, впевнений віцепрезидент з розвитку бізнесу, продажів і маркетингу американської компанії AeroVironment Чарльз Дін.

"Прямо на наших очах дрони змінюють ландшафт наземної війни! Вони сприяли переосмисленню навіть не просто тактики, а поставили під питання ефективність таких родів військ, які до цього вважалися пріоритетними", – каже Дін в розмові з LIGA.net.

Від перших бойових дій в Україні у 2014 році – до битв у 2022-му, від протистояння у Вірменії – до важких боїв в Україні сьогодні "безпілотники порушують правила того, як виглядає наземна війна", вважає він.

"Танки тепер уразливі до точних повітряних атак з недорогих озброєних БПЛА, артилерія набагато смертоносніша, коли її спостерігач є просто над головою. Протитанкові ракети сьогодні застосовують разом із з БПЛА дальньої дії для атаки далеко за межею фронту, а тилові райони більше не захищені", – підкреслює спеціаліст.

Ринок на мільярди. Цьогоріч – у $15,8 млрд

Три кити індустрії БПЛА (за капіталом на кінець 2022 року) – це Lockheed Martin Corporation, The Boeing Company, Northrop Grumman. 

Згідно зі звітом аналітичної компанії The Business Research, опублікованим у січні цього року, обсяг світового ринку військових БПЛА зросте з $14,5 млрд у 2022 році до $15,8 млрд у 2023-му. Експерти галузі прогнозують середньорічний темп зростання у 9,2%. 

Російсько-українська війна призвела до економічних санкцій проти багатьох країн, різкого зростання цін на товари та збоїв у ланцюжках постачань. Це спричинило інфляцію, вплинуло на багато ринків. Проте спеціалісти The Business Research очікують: у 2027 році ринок зросте вже до $20,64 млрд за середньорічного темпу зростання 6,8%.

Попит на виробництво військових БПЛА збільшується, а отже – збільшується і державне фінансування. У травні 2021 року Міноборони США виділило $7,5 млрд на низку роботизованих платформ і пов'язані з ними технології. А це не може не стимулювати ринок військових дронів.

Спеціалісти зазначають, що Азійсько-Тихоокеанський регіон на ринку військових безпілотників у 2022 році почав домінувати. Однак Західна Європа найшвидше зростатиме на ринку до 2032 року.

Інша аналітична компанія, Fortune business insights (FBI), прогнозує, що глобальний ринок військових БПЛА у 2029 році досягне $30,8 млрд і зростатиме протягом наступних років експоненційно на 14,8%.

У FBI вважають, що дедалі більше використання БПЛА в галузі оборони та безпеки, та для таких сфер як геодезія, картографування, транспортування та моніторинг підживить попит. І так само підуть вгору оборонні витрати країн на модернізовані й технологічно передові військові БПЛА.

Кілька країн інвестували значні кошти у зміцнення оборонних сил, і це також сигнал для ринку. За звітом Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (квітень 2022), у 2021 році загальні світові військові витрати вперше перевищили $2 трлн.

Російсько-українська війна, протистояння Індії та Китаю, Індії та Пакистану, Ірану, Сирії та Ізраїлю збільшують військові витрати на БПЛА.

"Війна – завжди дороге задоволення"

Індустрія безпілотних літальних апаратів в Україні та за її межами реагує на зміни у військових діях і швидко розробляє, виробляє та постачає безпілотні літальні апарати, каже представник AeroVironment.

Позаяк з використанням БПЛА світові армії можуть більше не перейматися про долю пілотів, це спонукатиме країни дедалі більше інвестувати у галузь, додає Брінклі з General Atomics: "Люди завжди хотіли бачити поле бою з висоти пташиного польоту".

З масовим поширенням БПЛА і все меншим ризиком для людського життя, головною проблемою командування стала вартість безпілотників.

Він прогнозує, що в майбутньому БПЛА стануть ще більш автономними, а їх використання буде охоплювати всі континенти та океани. 

"Побачимо більше комп’ютерного націлювання та інших автоматизованих завдань. Штучний інтелект і машинне навчання зроблять бійців-людей розумнішими та дадуть їм більше часу для реакції. БПЛА відіграватимуть більшу роль в охопленні великих територій віддалених океанів і суші, ніж будь-коли раніше. Ворогам буде набагато складніше сховатися, або проводити операції без зустрічної відповіді", – говорить Брінклі.

Ціни на дрони та БПЛА залежать від величезної кількості перемінних і, відповідно, дуже коливаються. Вартість цивільних дронів, які за збігом обставин виявилися виробом подвійного призначення, коливається в десятках і сотнях тисяч гривень. Так, дрон Autel EVO II Pro коштує приблизно 55 000 гривень, DJI Mavic 3 Thermal 180 000 гривень, Vector – приблизно мільйон гривень. Військові ж БПЛА коштують набагато більше. Наприклад, вартість Bayraktar TB2 складає $2,5 млн. 

Саме через широкий функціонал БПЛА дуже важко назвати якусь усереднену ціну, говорить Марк Брінклі. Проте він прогнозує, що з часом витрати на виробництво сучасних БПЛА зменшаться, але апарати наступних поколінь знову будуть дорогими. 

Це залежить від використовуваних матеріалів, рівня складності апарата, датчиків і корисного навантаження, обладнання для керування польотом. "БПЛА можуть коштувати від тисяч до мільйонів доларів, залежно від розміру, складності та ситуації, – каже Брінклі. – БПЛА, які літають через супутники, дорожчі за ті, що літають у межах візуальної видимості, але вони також забезпечують більші тактичні переваги". 

"Я думаю, що ми побачимо майбутнє, де багато найкращих сучасних технологій можна відтворити дешево та ефективно, але інші технології будуть винайдені, щоб компенсувати ці досягнення", – говорить він.

Така специфіка є природою бою. Хтось винаходить кращий захист, потім кращий напад, потім знову кращий захист – і так по колу. 

"Створення БПЛА дуже схоже на створення класичної авіації. Тільки що у першому випадку використовуються композитні матеріали, у другому – метал. Розмір, продуктивність і вартість повинні бути враховані під час проєктування. Одним із досягнень, які General Atomics використовує у своїх проєктах, є використання 3D-друку", – каже Брінклі.

Значного здешевлення виробів через масовість виробництва можна не очікувати, позаяк збільшиться кількість їх замовлень, каже Чарльз Дін. 

"Ми бачимо в Україні приклади використання саморобних і комерційних безпілотних літальних апаратів для досягнення надзвичайних ефектів. Паралельно ми бачимо вражаючі результати військових БПЛА, які виготовлені в Україні або надані країнами-членами Альянсу, які роблять неймовірний внесок у боротьбу України. Особливо їх результативність можна побачити у глибокому тилу, у заглушеному та електромагнітному середовищі", – говорить віцепрезидент AeroVironment.

Штучний інтелект у БПЛА розумнішає із вражаючою швидкістю, проте все ж важливо, щоби люди постійно відстежували їхню активність.

Тож використання військових безпілотників обмежує лише людська уява.