Зміст:
  1. Ще більше правих. Як виглядатиме Європарламент
  2. Мігранти, безпека, інфляція. Що турбує жителів ЄС
  3. "Знайти більшість". Чи зміниться підтримка України

У 27 країнах ЄС обирають Європарламент (ЄП) на наступні п’ять років. У наступному, схоже, буде більше крайніх правих депутатів.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Вибори в ЄП завжди були бурхливими для Євросоюзу, а зараз – ще більше, бо накладається низка криз, каже LIGA.net гендиректор Центру європейської політики (Брюссель) Фабіан Цуліг.

Центристські партії, які мають більшість у нинішньому ЄП, збережуть її в наступному, підтримка України залишиться, переконує LIGA.net євродепутатка від німецьких Зелених Віола фон Крамон-Таубадель. 

Ризик від посилення правих – в тому, що ЄП стане місцем, де ЄС будуть підривати зсередини, додає LIGA.net директор із зовнішньої політики Центру європейських реформ (Брюссель) Ян Бонд.

Серед головних проблем, які хвилюють жителів країн ЄС – міграція, зелена угода, яка змушує економіки переходити на дорогі екологічні стандарти, труднощі через інфляцію, спричинену, зокрема, відмовою від російських енергоресурсів. Все це грає правим на руку.

Чому в Європі посилюються крайні праві сили, як на країни вплинула війна та чи похитнеться підтримка України після виборів – розбір.

Ще більше правих. Як виглядатиме Європарламент

6-9 червня 373 млн виборців ЄС обирають 720 депутатів ЄП замість теперішніх 705. Від виборів до виборів їх кількість коливається.

За прогнозом Politico, правоцентристська Європейська народна партія (EPP) збереже перше місце в ЄП – 170 мандатів. Ліві центристи – Альянс соціалістів і демократів (S&D) розраховує на 142 мандати, а Альянс лібералів і демократів за Європу (Renew) – на 75. Ці три сили разом становлять коаліцію і, мабуть, збережуть владу.

Глава Єврокомісії від EPP Урсула фон дер Ляєн, яку затверджує саме Європарламент, планує втримати посаду.

Агітація на ринку кандидатки в депутати ЄП від Лівого блоку в португальському місті Барселос (Фото: EPA-EFE/HUGO DELGADO)
Агітація на ринку кандидатки в депутати ЄП від Лівого блоку в португальському місті Барселос (Фото: EPA-EFE/HUGO DELGADO)

Дві основні крайні праві сили – Європейські консерватори і реформісти (ECR) та Ідентичність і демократія (ID) – претендують на 144 місця. Проходять німецька Альтернатива для Німеччини – 16, угорська Фідес Віктора Орбана – 10, французька Реконкіста – п'ять, польська Конфедерація – шість, болгарська Відродження – три.

Загалом кількість ультраправих у ЄП може становити 184 (з поточних близько 130). Але вони майже напевно не зможуть об'єднатися. 

Довідка
Європарламент – один із семи органів управління ЄС. Відповідає за законодавчу владу. Кількість депутатів залежить від чисельності населення, але менші країни мають більше представництво щодо населення. Євродепутати з різних країн зі схожими поглядами об’єднуються у політичні групи. ЄП ухвалює закони з Радою ЄС (міністри країн-членів), обирає Єврокомісію і її голову (аналог уряду: 27 єврокомісарів від 27 країн), затверджує бюджет ЄС.

Зростання популярності крайніх правих – продовження тенденцій у національних парламентах ЄС. Поляризація в Європі переважно спричинена дезінформацією від іноземних і внутрішніх діячів.

"Не очікую різких змін у зовнішній політиці ЄП. Але, можливо, буде важче знайти ширшу більшість для надійної підтримки України", – каже LIGA.net євродепутатка Віола фон Крамон-Таубадель.

"Найбільший ризик – втрата довіри до демократії. Aнтиєвропейські партії, із популістськими та оманливими наративами, намагаються підірвати демократичні процеси в ЄС. Багато радикальних голосів тепер отримають трибуну в ЄП для поширення дезінформації та антиєвропейської пропаганди", – пояснює Крамон-Таубадель.

Вибори до ЄП завжди були приводом, коли виборці схилялися до протестних голосувань або до вираження невдоволення своїм національним урядом. "Цього разу це буде навіть сильніше, бо ЄС переживає низку внутрішніх криз", – констатує Фабіан Цуліг. 

Поворот у європейській політиці до правих популістів – результат того, що люди в ЄС почуваються незадоволеними економічною ситуацією, вважає Ян Бонд. Хоча реальність така, що популісти не мають розв'язання проблем, зате красиво говорять. Ліві популісти не отримають значну кількість мандатів – таку ж, як крайні праві.

"Основний ризик від появи в ЄП більшої кількості екстремістських і антиєвропейських євродепутатів у тому, що замість місця для ухвалення законів це буде місце для спроб підірвати ЄС", – каже Бонд.

Кількість крайніх правих в Європарламенті зросте, але їх не буде так багато, щоб вони могли впливати на рішення. Заправлятимуть і далі центристські сили, заспокоює Крамон-Таубадель. 

У перспективі ультраправі можуть пом'якшитись, їх позиція стане прийнятнішою у суспільствах, пояснює LIGA.net дослідниця європейських інституцій у Центрі європейських політичних досліджень (Брюссель) Софія Руссак. A можуть, навпаки, схилити центристські партії у правий бік, і це радикалізує політику.

Мігранти, безпека, інфляція. Що турбує жителів ЄС

В кожній державі ЄС – свої проблеми, але безпека – одна з ключових. Зокрема енергетична безпека та загрози незалежності. Тож боротьба з дезінформацією та іноземним втручанням у ЄС – один із вимірів, який вимагає більше уваги, каже Крамон-Таубадель.

Головне питання для більшості виборців в ЄС – економіка. Депутати ЄП мають обмежені можливості змінити економічну траєкторію, хоча будуть стверджувати, що можуть це зробити, додає Бонд.

Настрої виборців різні в ЄС, і підтримка крайніх правих не однакова.

Серед речей, які об’єднують – міграція. Частина виборців у Європі відчуває, що їхні політики втрачають контроль над ситуацією.

Меншою мірою – зміни клімату. Зелена угода (кліматично нейтральний ЄС до 2050-го, що означає перегляд роботи бізнесу та сільського господарства, реконструкцію будівель, інновації) зайшла в деяких речах занадто швидко і занадто далеко, каже Руссак. 

Війна в Україні спричинила величезний тиск на енергетичний ринок, запустила руйнівну інфляцію, підвищення цін на енергетику та комунальні послуги, пояснює брюссельська дослідниця. Жителі ЄС стикаються з усе більшою економічною напругою. 

"П’ять років тому єдиним нашим клопотом був клімат. Тепер пройшли пандемію, маємо дві війни на порозі. Реальність змінилася – говоримо про витрати на оборону та економічні проблеми. Популісти мають на такі виклики прості й оманливі рішення, і люди їх слухають", – пояснює Руссак.

"Знайти більшість". Чи зміниться підтримка України

Оновлення складу Європарламенту не загрожує масштабним зниженням підтримки України, перекона Крамон-Таубадель.

"Центристські партії залишаються єдиними у підтримці України. У новому ЄП має бути можливість знайти більшість для підтримки Києва, включно з майбутнім членством в ЄС. Іншою проблемою є протидія окремих країн ЄС, а не ЄП", – каже євродепутатка.

Вагомішим викликом, ніж праві популісти в Європарламенті, стануть вибори в США і можлива перемога Дональда Трампа. Це виклик для ЄС і України, який закладає багато невизначеності та ризиків у майбутньому. Але Україна та її безпека ще довго будуть на першому місці серед пріоритетів ЄС, вважає Фабіан Цуліг.

Серед пріоритетів наступного ЄП буде оборона країн-членів, економіка та війна в Україні, вважає і Руссак. Однак ЄП – не провідний гравець у формуванні зовнішньої політики Євросоюзу. У військовій та економічній допомозі провідну роль грають глави країн-членів та Єврорада, на самітах якої це ухвалюють.

Агітація в хорватській столиці Загребі. У більшості країн вибори відбудуться в неділю (Фото: EPA-EFE/ANTONIO BAT)
Агітація в хорватській столиці Загребі. У більшості країн вибори відбудуться в неділю (Фото: EPA-EFE/ANTONIO BAT)

"ЄП має лише дорадчу функцію – резолюції, рекомендації, а Європейська рада може дослухатися чи ні, – нагадує вона. – Тому навіть якщо наступний ЄП більше схилиться до крайніх правих, це не так важливо. Серед ультраправих, до речі, теж є проукраїнські".

Найбільша й найбільш проросійська група у Європарламенті, за її словами – ID. В неї не буде голосів, щоб блокувати рішення.

Для України радше важливі вибори в країнах ЄС, зокрема великих.

Зараз ЄР максимально підтримує євроінтеграцію України, але це не єдина структура, а лідери 27 країн із відмінними поглядами. Їм часто важко дійти спільної позиції. Проте більшість – за Україну.

І навіть розробили дієві схеми, як протистояти таким діячам, як Віктор Орбан, із його намаганнями ставити палки в колеса Києву.