Відмова від долара, підготовка до війни. Нова стратегія російського режиму в дев'яти пунктах

Президент Росії Володимир Путін затвердив стратегію нацбезпеки. У ній Кремль звично погрожує Заходу війною; Україні – бажанням зміцнювати зв'язки з "братнім народом"; а своїм громадянам – ворогами, шпигунами і підконтрольною Заходу опозицією, яка руйнує духовно-моральні цінності і все світле, що є в Росії.

РФ скаржиться: нестабільність зростає; транснаціональні корпорації (ТНК) і недружні держави активізуються; а війна все ближче. Для протидії загрозам Росія почне готуватися до збройного захисту та переходу економіки на військові рейки; продовжить згортати залишки свободи у всіх сферах; менше користуватиметься американським доларом; а також боротиметься з нецензурною лексикою в мистецтві.

Мілітаристська стратегія Кремля дає зрозуміти, що Росія не готова до діалогу із Заходом, а очікувати змін в її зовнішній політиці не варто, вважає перший заступник директора центру Нова Європа Сергій Солодкий. LIGA.net розповідає про дев'ять головних пунктів стратегії нацбезпеки РФ.

1. ЛЯКАЄ РОСІЯН ВОРОГАМИ. Російське керівництво лякає громадян ворогами. Конкретні держави в Кремлі не називають, використовують термін Захід. У Росії вважають, що Захід втрачає гегемонію, а спроби її збереження призводять до посилення суперечностей, ослаблення міжнародних інститутів і зниження ефективності системи глобальної безпеки. "Низка держав" тиснуть на Росію та її партнерів економічно і політично, їхні екологічні ініціативи також спрямовані на її ослаблення. Росія продовжує наполягати – до неї застосовують політику подвійних стандартів і хочуть ізолювати.

Також "недружні країни" (раніше ними були визнані Чехія та США) намагаються використовувати російські проблеми для руйнування "внутрішньої єдності". Для цього вони інспірують і радикалізують протести, підтримують маргінальні групи і розколюють російське суспільство. Ймовірно, під руйнуванням єдності в стратегії розуміються постійні заклики до Росії дотримуватися прав людини: не вбивати і не ув'язнювати опонентів Путіна.

Це доктрина експансії і розуміння Росії як фортеці в облозі, яка протистоїть зовнішньому ворогу, каже LIGA.net експерт-міжнародник Центру політичних студій Доктрина Денис Москалик, пояснюючи мотиви роскерівництва: "Це стратегія протистояння і конфлікту, яка означає відмову від можливості компромісів і перезавантаження відносин із США, подальший агресивний стиль політики і зусилля з підпорядкування собі України. Вона імперська за духом".

2. ОГОЛОШУЄ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ ЗАГРОЗОЮ. Однією з головних загроз для безпеки Росії Кремль називає ТНК. Західний бізнес підступний, адже не тільки намагається монополізувати інтернет і цензурувати альтернативні точки зору, він разом з урядами західних країн також активно нападає на "традиційні російські духовно-моральні та культурно-історичні цінності". Для цього противники проводять інформаційно-психологічні диверсії, "вестернізують культуру", фальсифікують історію та "послаблюють державотворчий народ".

"Увага Кремля до культурної проблематики обумовлена урахуванням уроків минулого і загроз, які можуть виходити для подібних режимів знизу, від розколу суспільства і еліт зсередини, захоплення іноземними культурними та ідеологічними трендами. Це уроки розпаду СРСР та низки повстань проти подібних до Росії автократичних режимів на Близькому Сході та в Білорусі", – вважає Москалик.

3. РЕПРЕСІЇ, КОНТРОЛЬ І ЦЕНЗУРА СТАНУТЬ ІНСТРУМЕНТАМИ "ОБОРОНИ". Вороги Росії є не тільки за кордоном, але і в країні, вважає Кремль. Вони використовують внутрішні проблеми для створення "негативних соціальних процесів" – протестів. Також над розпадом РФ працюють громадські організації та іноземні шпигуни, які керують підконтрольними ним російськими рухами та окремими особами. Для пропаганди "екстремісти" вербують молодь, роблячи це через інтернет.

Російський режим боїться революцій і протестів, пояснює Солодкий: "Вони розуміють, що суспільство надзвичайно невдоволене станом справ. Путін при владі понад 20 років. Цього терміну цілком достатньо, щоб виконати не одну програму і не один десяток обіцянок, але росіянам стає тільки гірше".

Боротися з революціями Росія буде наступним чином: припинить діяльність іноземної розвідки і підконтрольних їм росіян і організацій (заборонять діяльність і ув'язнять опозицію); забезпечуватиме "безпеку" суспільно-політичних заходів у РФ; запобігатиме зростанню радикалізму серед молоді; боротиметься з хакерськими атаками, фейками іноземних ЗМІ та спецслужб; а також протидіятиме анонімності в інтернеті, яка "полегшує вчинення злочинів". Інструменти вказані розмито: "розвиток сил і засобів інформаційного протиборства" – посилення роспропаганди всередині країни і за кордоном.

4. ЗАХИЩАТИМЕ ТРАДИЦІЙНІ ЦІННОСТІ. Росія вважає, що базові моральні і культурні норми (релігійні підвалини, інститут шлюбу і сімейні цінності) піддаються руйнівному впливу. Всьому виною – Захід. Руйнівним впливом вважається: "абсолютизація свободи особистості; пропаганда вседозволеності, аморальності та егоїзму; насадження культу насильства, споживання і насолоди; легалізація вживання наркотиків, а також формування спільнот, які заперечують природне продовження життя".

Солодкий вважає, що захистом морально-духовних цінностей Путін намагається виправдати мілітаристську політику та існування свого режиму: "Якби він зізнався, що таким чином захищає свою владу – це було б щиро, але занадто цинічно... А порятунок духовно-моральних ідеалів – дуже зручний мотив".

Оскільки РФ не збирається піддаватися "культу насолоди", доведеться захищатися: сформує держзамовлення на пропаганду в кіно, літературі та мистецтві; контролюватиме виконання норм сучасної російської літературної мови (наприклад, припинятиме виконання продукції, що містить нецензурну лексику); займатиметься духовно-моральним і патріотичним вихованням громадян; а також захищатиме суспільство від "зовнішньої ідейно-ціннісної експансії і деструктивного інформаційно-психологічного впливу".

5. ВІДМОВИТЬСЯ ВІД ДОЛАРА І САМОІЗОЛЮЄ ЕКОНОМІКУ. У РФ вважають, що вони показали всьому світу свою економічну стійкість і здатність протистояти санкціям. А Захід саме зараз переживає рецесію. Насправді все навпаки: світова економіка відновлюється від коронакризи навіть швидше, ніж прогнозувалося; а Росія залишається економічно слабкою державою, вважають на Заході.

Оскільки поліпшення ситуації на міжнародній арені не передбачається, то потрібно ізолюватися далі, думають у Кремлі. Росія хоче "зміцнити економічний суверенітет": створити власну платіжну інфраструктуру (РФ перебуває під загрозою відключення від SWIFT); розвинути і використовувати низьковуглецеві технології (знизити використання нафти і газу); знизити залежність від імпорту і третіх країн; скоротити використання американського долара у зовнішньоекономічній діяльності і розширити практику розрахунків у нацвалюті; а також посилити контроль за іноземними інвестиціями.

6. НАУКУ ВІДДАДУТЬ ПІД КОНТРОЛЬ СИЛОВИКІВ. Росія визначає науку одним із найважливіших факторів підвищення національної обороноздатності. Тому вона хоче привернути до себе вчених міжнародного рівня та створити центри міжнародного співробітництва в галузі науки і технологій. Вчені, зокрема, займатимуться дослідженнями в біологічній, радіаційній та хімічній сферах: напевно, створюватимуть аналог "Новачка" для боротьби з ворогами режиму.

Оскільки дослідження проводитимуться в інтересах оборони і безпеки країни, російській науці не судилося стати самостійною і незалежною. За вченими стежитимуть, щоб запобігти незаконній передачі технологій за кордон. Також вченим доведеться співпрацювати з військовими – "обмінюватися знаннями та технологіями". Вишенька на торті – створення єдиної системи держуправління науковою діяльністю.

7. ВІД УКРАЇНИ НЕ ВІДСТАНУТЬ. Хоча в документі практично не згадується Україна, Росія обіцяє "сприяти усуненню та запобіганню виникнення вогнищ напруженості на територіях сусідів". Також вона обіцяє "зміцнювати братні зв'язки між російським, білоруським і українським народами", і продовжувати підтримувати співвітчизників за кордоном. Конкретні інструменти не вказані, але практика взаємин України з Росією натякає, що нічого хорошого чекати не варто.

Схожої думки дотримується і Солодкий: "Росія вже давно нав'язувала ідеологему єдиного культурного історичного простору, "братнього російсько-білорусько-українського народу". Путін досі продовжує це декларувати".

8. РОЗВИВАТИМЕ ВІДНОСИНИ З КИТАЄМ ТА ІНДІЄЮ. Росія збирається протистояти "країнам, що втрачають безумовне лідерство, які відкрито втручаються у внутрішні справи суверенних держав". Ймовірно, маючи на увазі США. Для протидії Заходу РФ поглиблюватиме інтеграцію із союзними державами (наприклад, в рамках ОДКБ і ЄЕС), а також підтримуватиме їх, щоб "нейтралізувати спроби зовнішнього втручання" – дрейф до ЄС і НАТО.

Оскільки Китай є однією із загроз для Заходу, Росія планує розвивати з Пекіном "всеосяжне партнерство і стратегічну взаємодію". Також важлива роль відводиться Індії, з якою Росія, на думку Кремля, веде "особливо привілейоване стратегічне партнерство".

Акцент у відносинах із Пекіном та Нью-Делі ставиться на співпрацю в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Це робиться в контексті суперництва із США: ще в березні господар Білого дому Джо Байден сказав, що цей регіон "має життєво важливе значення для майбутнього" низки країн (США, Японії, Індії та Австралії).

9. ГОТУВАТИМЕТЬСЯ ДО ВІЙНИ. У Кремлі лякають росіян війною, заявляючи, що країни НАТО спричиняють силовий тиск на Росію та її союзників: нарощують присутність біля кордонів, шпигують, відпрацьовують застосування проти РФ великих військових формувань і навіть ядерної зброї.

Оскільки вороги всюди, то необхідно готуватися до збройного захисту. Для цього РФ посилить "оборонний потенціал", зокрема ядерний; підготує економіку, держоргани і армію до війни та "задоволення потреб держави і населення у воєнний час"; а також займеться військово-патріотичним вихованням і підготовкою росіян до військової служби.

Це також означає, що Росія не збирається відступати від своєї політики проти Заходу, яка одного разу може призвести до війни. Москалик вважає, що "Росія має намір продовжувати курс на зовнішню експансію і протистояння": "Для внутрішньої політики – це означає збереження жорсткого репресивного апарату, для зовнішньої – продовження агресії. Загальна мета колишня – реімперіалізація простору колишнього СРСР і зміцнення сфери впливу... Це означає нові конфлікти і акти насильства, спрямовані проти ворогів Кремля".

Читайте також: Росія – ворог, Україна – друг. Захід змінює стратегію: ось 10 пунктів, як це виглядає