Над прірвою у Франції. Що означає провал Макрона і перемога Ле Пен – ЗМІ

У першому турі парламентських виборів у Франції ультраправі здобули більшу перемогу, ніж навіть давали прогнози, і можуть через тиждень отримати однопартійну більшість у нижній палаті -  Національній асамблеї. Це занурить Європу у "темні води".

Тоді президенту Емманюелю Макрону вперше в історії доведеться "співжити" з прем’єром від ультраправих, що значно послабить його владу. Інший варіант – якщо більшості не буде – недієздатний парламент. Чергова криза в провідній країні ЄС на руку Путіну.

LIGA.net збирала коротко, що писали про це провідні медіа.

The Guardian: Ультраправі перемагають

Ультраправе Національне об’єднання (RN) набрало 33% у першому турі, лівий альянс Новий народний фронт (NFP) – 28%, а центристський блок Разом Макрона – 21%, пише The Guardian.

Голоси важко перевести в мандати, бо результат залежатиме від ситуації на округах. Виборці готуються до другого туру 7 липня.

Щоб отримати одне з 577 місць у Національній асамблеї в першому турі, кандидат має набрати понад 50% голосів від 25% зареєстрованих виборців. Це буває рідко. Однак цього разу висока явка на виборах (близько 65%) призвела до того, що кількість кандидатів, які перемогли в першому турі, досягла 80.

Якщо жоден кандидат на окрузі не досягає цього, до другого туру виходять два кандидати з найбільшими результатами і будь-хто, хто набрав понад 12,5% від кількості виборців.

У другому турі перемагає кандидат, який набрав найбільше голосів.

The Economist: Нищівний удар для Макрона

Драматична ера розпочалася у Франції. RN ще ніколи не була настільки близькою до влади. Напередодні другого туру вона має шанс на 230-280 місць проти 88 тепер. Це підводить партію до межі створення однопартійної більшості – 289 мандатів, пише The Economist. 

RN походить з Національного фронту, співзасновником якого був батько Ле Пен і колишній член Ваффен-СС. Партія досі обіцяє забрати право на отримання громадянства в тих, хто народився у Франції від батьків-іноземців. Але змішує це з популярними обіцянками знизити ПДВ на рахунки за електрику з 20% до 5,5%, зменшити пенсійний вік і повернути податок на багатство.  

Лівий альянс соціалістів, зелених і комуністів NFP переміг у великих містах і багатокультурних передмістях, де великою є підтримка Палестини. NFP може отримати 125-165 місць.

Голосування стало приниженням для Макрона. Його блок втратить більш ніж половину з 250 місць (просяде до 70-100 мандатів). 

Відтік голосів "з центру до крайнощів" – болючий парадокс для президента. 39-річний дебютант на виборах, Макрон очолив Францію у 2017-му на хвилі проєвропейського оптимізму. Попри створення робочих місць і успіхи у розвитку бізнесу йому не вдалося переконати виборців, що він близький до них та розуміє їх.

Успіх його широкого центристського руху, який позичив ідеї у поміркованих лівих і правих, послабив альтернативи в центрі. Соціалісти і зелені об'єдналися з лівими радикалами. Ерік Чіотті, правоцентристський лідер, розколов партію і приєднався до RN. 

Досі незрозуміло, чи отримає Ле Пен однопартійну більшість. Джордан Барделла, її 28-річний кандидат у прем’єри, наполягає, що не візьметься за цю посаду, якщо не матиме такої більшості.

Якщо RN вдасться здобути монобільшість чи нашкребти її з потенційними перебіжчиками, країна прямуватиме до незручного "співжиття" президента і уряду, коли кожен дотримується діаметрально протилежних поглядів абсолютно на все – від фіскальної політики до справ у Європі, Україні та НАТО.

Bloomberg: Подарунок для Путіна

Послаблення Макрона та підйом Ле Пен кидає Європу в безлад. Є ризик втратити проукраїнський голос. Попереду роки внутрішніх суперечок, пише колумніст Лайонель Лоран для Bloomberg.

Звичайно, Ле Пен більше не хоче виводити Францію з єврозони і пробує розірвати зв’язки з Росією та пом’якшити пропутінську риторику. Але вона вороже ставиться до більшої інтеграції в ЄС. Щодо України Барделла заявив, що хоче уникнути ескалації і не допустити, щоб Франція відправила солдатів.

Погляд на Францію як європейського лідера поступово зникає. Політична нестабільність змусить Париж ставати пасивом і ризикованим партнером для великих проєктів. 

Європа входить у темні води: Франція дедалі більше впадає у крайнощі. Якщо є хтось, хто міцно спатиме наступні місяці, – це Путін.

The Washington Post: Франція на краю прірви

"Моя подруга, фермерка в Шампані, не прихильниця RN", – пише оглядач Лі Хокстадер для WP. В Національного фронту Жана Ле Пена був токсичний імідж, але його дочка Марін зуміла його виправити. Це пояснює, чому багато французів проголосували за них.

Протягом років місцеві чиновники з інших партій ігнорували запрошення на фермерські ярмарки. Представники RN – їхали і говорили про конкретні проблеми. Наприклад, один з виноробів занепокоївся, що антиіммігрантська програма партії задушить місцеву пропозицію робочої сили – та представник RN заспокоїв.

Для багатьох дещиця ввічливості не відбілила крайню політику партії, не кажучи вже про злісний антисемітизм її засновника Жана-Марі Ле Пена, який заперечує Голокост. Але перевтілення як багаторічний проєкт його дочки Марін – дивовижно успішне.

Є кілька речей, які дійсно потрібно знати про RN.

По-перше, до вторгнення Росії партія мала зв’язки і була прихильна до тиранії Путіна й пропаганди Кремля. Її сходження до влади означатиме тріщину у фронті Заходу за Україну.

По-друге, RN хоче кардинально нового порядку у Франції, а не просто зміни пріоритетів. Замість того, щоб просувати ЄС як противагу агресивній Росії, ненажерливому Китаю і ненадійним США, як робить Макрон, RN прагне відступу до націоналізму.

По-третє, переслідуючи ціль зробити Францію менш гостинною до мігрантів, відмовляючи їм у пільгах, здійснюючи депортації, RN може встановити траєкторію занепаду для країни, яка покладається на робочу силу мігрантів для підтримки економічного зростання.

Риторика RN показує Францію, охоплену хаосом, злочинністю і занепадом. Це суперечить успіхам у зменшенні безробіття та інфляції. Але Макрон не знайшов протиотрути від обурення через мігрантів.

У Франції мігранти – 13% жителів, зокрема мільйони мусульман.

Є щось дивне у тому, що електорат грається з вогнем у країні зі стабільними соціальними витратами та економікою, яка перевершила багатьох у ЄС. Але широкі верстви невдоволені, особливо незаможні. Вони відчужені міською елітою, чию зарозумілість бачать у Макроні. Якщо французи віддадуть владу RN, то помстяться за ці образи. І пошкодують про це.