"Може бути як із Конгресом". Чи завадить авантюра Макрона допомозі Києву

Президент Франції Емманюель Макрон 9 червня оголосив про розпуск нижньої палати парламенту, Національної асамблеї, через поразку його партії Відродження на виборах до Європарламенту (ЄП). Ультраправе Національне об’єднання (НО) отримало 31,4% голосів, партія Макрона – 14,6%. Перший тур дострокових виборів буде 30 червня, другий – 7 липня.

Одна з причин – відсутність у Макрона своєї більшості в парламенті, кажуть опитані LIGA.net експерти. Він зіграв на випередження, щоб ультраправі дискредитували себе при владі і не змогли отримати пост президента у 2027 році. 

Після виборів є три сценарії розвитку подій: уряд ультраправих, пропрезидентська коаліція і завислий парламент, де на кожне рішення збирають голоси. 

Нинішній період у Франції глибоко позначений невизначеністю. Країна входить у terra incognita в багатьох сферах, каже LIGA.net дослідниця Французького інституту міжнародних і стратегічних справ Луїза Сувербі.

Чому Макрон зважився на авантюру із достроковими виборами та які наслідки це може мати для України – коротко.

Макрон просить прихильників вийти з лісу

Ніхто, включно з президентським табором, не розуміє до кінця рішення Макрона, каже LIGA.net запрошений професор Sciences Po Paris, політолог Ніколас Тенцер. 

Опитування Toluna Harris Interactive вказує, що НО може мати 235-265 місць замість нинішніх 88. Ліві партії можуть разом взяти 115-145 місць. Партія Макрона скоротить кількість депутатів удвічі – з 250 до 125-155. 

Макрон прагне зміцнити свою більшість у парламенті, але опитування вказують, що це малоймовірно, наголошує Тенцер: "Є величезний ризик перемоги крайніх правих, що поставить під сумнів усе, чого він досяг, особливо – на міжнародній арені. Під загрозою його спадок в історії".

Макрона не змушували оголошувати вибори. Але після переобрання у 2022 році він не мав і досі не має більшості у парламенті. Це – головна відмінність між його першим і другим термінами, зазначає LIGA.net асоційований співробітник Chatham House, радник Center Grande Europe on Enlargement Себастьян Майлард:

"Він втратив нижню палату. Не міг сповна проводити політику. Опозиція жорстка. Коаліції немає, – перераховує він. – Макрон хоче перезапустити парламент". 

Це – азартне парі, виборці протестували на виборах до Європарламенту, продовжує Майлард. Макрон, за його словами, вірить, що має в запасі мовчазну більшість, яка "має вийти з лісу". Його перемога може серйозно ослабити НО. У разі програшу, якщо доведеться скликати уряд національної єдності з ультраправими, ця партія покаже некомпетентність до президентських виборів 2027-го і її вплив ослабне.

Лідерці НО Марін Ле Пен вдалося нормалізувати образ своєї партії. Вона більше не говорить про вихід із ЄС, відмову від євро чи вихід із НАТО. Робить образ адекватної навіть на європейському рівні – вигнала ультраправих німців з Альтернативи для Німеччини зі своєї групи в ЄП. "Але це лише політична тактика, всередині такі ж. Без ілюзій", – додає Майлард. 

Французів хвилюють ціни та мігранти

Опитування показали, що більшість французів підтримує дострокові вибори. Їх засмучує, що Макрон хоче контролювати майже все, іноді його порівнюють із Наполеоном, каже Майлард. 

"Президент втратив багатьох лівоцентристських виборців під час другого терміну. Вони не прийняли підвищення пенсійного віку з 62 до 64 років, посилення міграційних обмежень. Вважали ці дії занадто правими, – пояснює він. – Натомість його дуже хвалять за європейську позицію. Визнають – він глибокий європеєць". 

Французьке суспільство дуже поляризоване, уточнює Тенцер. Основний електорат Макрона – помірковані ліві й консервативні праві – зменшується. У першому турі президентських виборів 2022 року 58% голосів отримали антисистемні партії. 

"Ріст крайнощів  (особливо рейтинг НО) майже безперервний з 1984 року. Причини поза межами мігрантів і ультраправих. Це – невдоволення так званими "елітами", які звинувачують в ігноруванні страхів і вимог людей", – зазначає політолог. 

У Макрона є безліч проколів, додає він. Російська пропаганда посилила це кампаніями ненависті. Але політика — це сприйняття дійсності, а не сама дійсність.

Теми, які турбують французів, – низька купівельна спроможність та висока вартість життя, каже LIGA.net старша наукова співробітниця Інституту Монтеня Сесіль Мезоннов. Доводиться платити багато за комунальні послуги. Друга проблема – імміграція і проблеми безпеки. Більшість французів не підтримують політику відкритих кордонів.

У порівнянні із Німеччиною вартість життя у Франції нижча, а купівельна спроможність вища, додає Мезоннов. Показники  рівня достатку у країні непогані. Але є дійсність, а є її розуміння.

До того ж, за її словами, 2023 року міграційна політика була дуже ліберальною і до Франції прибуло ще 300 000 людей. Макрон донедавна не вважав тему пріоритетом, на відміну від французів. 

Три сценарії після виборів

Експерти, опитані LIGA.net, говорять про три найбільш вірогідні сценарії після виборів.

Перший – повна перемога ультраправих, які зможуть отримати більшість у Національних зборах, каже Тенцер.

"Тоді між президентом і прем’єром виникне велика напруженність. Макрон зробить усе, щоб зберегти владу в закордонних справах та обороні. Буде більше залучатися до справ ЄС. Але внутрішні справи будуть за міністрами", – уточнює Майлард.

У такому разі Макрону доведеться призначити прем’єром лідера НО, 28-річного Джордана Барделла. Французькою це називають співжиттям, каже Мезоннов:

"Схоже вже було за президентів Франсуа Міттерана і Жака Ширака. Чого не було, так це співжиття з екстремальною партією. Для нас ультраправі – не партія влади. Вони ніколи не мали міністрів в уряді".

Другий сценарій – відносна поразка НО, більшість місць у поміркованих правих, лівих центристів, прихильників Макрона. Це дасть змогу сформувати коаліційний уряд, але таку угоду мають прийняти президент і ліві.

Якщо ультраправі переможуть, але не зможуть отримати більшість, то вже заявили, що не формуватимуть уряд. Це дасть змогу Макрону сформувати коаліційний уряд, каже Майлард.

Третій сценарій – інституційний безлад зі слабкою більшістю з великої частини питань і значною нестабільністю.

Домінантний сценарій – завислий парламент. Приблизно по третині місць буде і в ультраправих, і в Макрона, і в крайніх лівих та соціал-демократів. 

"Президент спробує призначити прем’єром когось, хто зможе отримати ситуативну підтримку від правоцентристів і лівоцентристів. Може, вдасться сформувати уряд технократів до 2027 року", – припускає Майлард. 

Цей варіант означатиме величезну турбулентність – призначеного Макроном прем’єра зможуть відправити у відставку будь-якої миті, каже Мезоннов. Водночас президент, за законом, не зможе розпустити парламент раніше, ніж через рік після дострокових виборів.  

Ультраправі можуть заблокувати гроші Україні

Подальша допомога Україні залежить від результатів виборів, каже Тенцер. Якщо буде велика коаліція між помірними партіями, не буде серйозних проблем. Якщо виграють ультраправі, є підстави побоюватися, що більше не буде підтримки. 

Ультраправі у 2022 році хотіли вивести Францію з командування НАТО, створити альянс з Росією щодо європейської безпеки і боротьби з тероризмом. Але зараз від них такого не чути, каже LIGA.net дослідниця Французького інституту міжнародних і стратегічних справ Луїза Сувербі.

"НО має давні та добре відомі зв’язки з Росією. Навіть якщо її новий лідер зайняв розумнішу позицію, партія далі виступає проти постачання зброї далекого радіусу дії й ударів по Росії. Барделла проти вступу України до ЄС і НАТО", – каже Тенцер.

Ліві центристи з Народного фронту зобов’язуються неухильно захищати суверенітет і свободу українського народу через постачання зброї, списання зовнішнього боргу, конфіскацію активів російських олігархів, пояснює Сувербі.

Дослідниця додає: Макрон мобілізував питання оборони на внутрішній і європейській арені. Намагався дистанціюватися від основних опозиційних партій, підтверджуючи підтримку Києва та посилюючи риторику щодо війни. Його здатність проводити таку політику в співжитті непевна. 

"У Франції є традиція "зарезервованої сфери" для президента у зовнішній та оборонній політиці, – зазначає Сувербі. – Але ця практика не закріплена в конституції. У період співжиття конституція дотримується суворіше, а вона також дає повноваження уряду".

Окрім невизначеного розподілу повноважень, є ризик, що діям президента перешкоджатиме бюджет, яким володіють уряд і парламент. Обсяги допомоги Україні на 2024 рік затверджені, на 2025 рік – ні.

"У разі співжиття Макрон може спокуситись ще сильніше закріпити свою роль в оборонній політиці й підтримці України. Але це залежатиме від ресурсів, які розподіляє не він. Постійні розбіжності президента і прем’єра зменшать змогу Франції допомагати", – каже Сувербі.

Макрон залишається президентом і його позиція щодо України – незмінна, вважає Майлард. Але якщо він отримає ультраправий уряд, "може виникнути ситуація, схожа на протистояння президента Байдена і Конгресу щодо України".

Уряд ультраправих – не головний сценарій, заспокоює Майлард. Поки що в парламенті вистачає голосів для підтримки України, переконаний він. Крім крайніх правих і лівих, інші – підтримують Київ, тому можна провести рішення. 

"Макрон розуміє, чому важливо не дати Путіну перемогти, бо вклав у цю справу всю політичну вагу. Барделла теж підтримує право України захищатися та подальшу допомогу зброєю", – каже Майлард.

Якщо Макрон матиме більшість або коаліційний уряд, не варто хвилюватися щодо відправлення інструкторів чи літаків Mirage до України, каже Тенцер. Якщо ультраправі матимуть більшість, можемо очікувати тупикової ситуації.  

Воночас навіть крайні праві дали зрозуміти, що можуть частково підтримати надання зброї Україні, наголошує Мезоннов. Однак вирішити дискусійне питання відправлення інструкторів чи солдат з крайнім урядом Макрону буде дуже важко.