Мексику вперше очолить жінка. Хто така Клаудія Шейнбаум і що робитиме на посаді

У Мексиці вперше обрали президентом жінку – Клаудію Шейнбаум. Перед нею низка викликів, які перейшли від попередника – лівого популіста Андреса Мануеля Лопеса Обрадора. Серед проблем – хаос на кордоні зі США, проблеми з верховенством права, розгул банд. 

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Щоб їх вирішити, Шейнбаум слід вийти з тіні Обрадора. Питання – чи під силу? 

LIGA.net збирала коротко, що про ці вибори писали у світових ЗМІ. 

The Economist: "Виклики президентки Шейнбаум"

Вперше жінка очолить Мексику. 61-річна Шейнбаум стане президенткою. Але не ясно, чи є у неї бажання і можливість звільнитися від впливу однопартійця, 70-річного Обрадора. Її дії матимуть наслідки для міграції, злочинності, торгівлі зі США, пише The Economist.

Шейнбаум – єврейка, кліматологиня, докторка наук із захисту навколишнього середовища. Застосувала технократичний підхід для боротьби зі злочинністю на посаді мера Мехіко, співпрацювала з приватним сектором.

Вона успадкує три групи проблем Обрадора. По-перше, хаос через ситуацію на кордоні зі США. Обрадор співпрацював з Америкою, щоб контролювати кількість мігрантів, які намагаються перетнути кордон, але зазнав невдачі.

Шейнбаум слід змінити підхід до мексиканських банд, які розрослися. Вони не лише тероризують мексиканців, а й перевозять мігрантів, роблять наркотик фентаніл і контрабандою переправляють його в США. 75 000 американців загинули через цей синтетичний опіоїд у 2023-му.

По-друге, завдяки угоді про вільну торгівлю в Північній Америці, підписаній за президента Дональда Трампа, USMCA, у 2023-му Мексика випередила Китай і стала найбільшим торговим партнером США. Прямі іноземні інвестиції в країну зросли, вона отримує вигоду від диверсифікації ланцюжків постачань із Китаю.

Але якщо збільшити масштаб, побачите історію про втрачені можливості. Мексика могла б заробити значно краще. Нові інвестиції транснаціональних компаній США залишаються дуже низькими. Державна енергетична стратегія країни призвела до недостатньої, брудної та дорогої електроенергії, що відлякує багато компаній. Додайте незахищеність і відсутність верховенства права, і Мексика стає менш привабливою, ніж могла б бути.

Також можливий зрив угод зі США, якщо Трамп повернеться в Білий дім. Штати дедалі більше стурбовані, що китайські компанії переїздять до Мексики, щоб обійти тарифи. Це може дійти до розриву угод у 2026-му, коли США, Канада і Мексика мають переглянути USMCA.

Шейнбаум слід показати, що вона привітна до американського бізнесу й суворо ставиться до китайських фірм, які порушують правила USMCA. Вона має розв'язувати проблеми, які відлякують нових інвесторів.

Остання помилка, яку має виправити Шейнбаум, – напад Обрадора на демократію. Він послабив інститути, які старанно створювали з 2000-го. Їй слід підкреслити незалежність ключових інституцій, як-от виборні органи, агентство зі свободи ЗМІ, відмовитися від змін до конституції, включно з обранням суддів. Навряд чи Трампа це дуже хвилює, а от Джо Байдена — так. Також цікавить інвесторів.

Чи справиться вона? Попри технократичний стиль, Шейнбаум досі в полоні планів Обрадора. Вона його протеже і протягом тридцятирічної кар’єри в політиці була тісно з ним пов’язана. Під час кампанії більше говорила про спадкоємність політики й захист його спадщини, ніж про власні пропозиції.

Навіть якщо захоче змінити курс, чи матиме для цього владу? Обрадор каже, що повертається на своє ранчо La Chingada. У Мексиці відправити когось на la chingada означає "послати до біса".

Важко уявити, щоб ця одержима, егоманіакальна особа покине політику. Він може далі контролювати головну партію парламенту "Морена", яка має більшість у Конгресі й, можливо, дві третини, необхідні для зміни конституції. Багато політиків і чиновників країни завдячують йому становищем. Значною мірою сама Шейнбаум теж.

Зовнішні сили можуть підштовхнути її у правильному напрямку. Шейнбаум не може конкурувати з харизмою Обрадора, тому їй потрібна підтримка громадськості. Якщо хочете зрозуміти, чи зможе Мексика реалізувати потенціал, чи буде далі джерелом нестабільності на кордоні зі США, подивіться, чи зможе ця жінка вирватися з тіні наставника.

The Times: "Чи впорається з роботою перша жінка-президент"

Голосування стало найбільшим в історії Мексики, пише The Times. Обрали президента та близько 20 000 інших посад, включно з усіма членами Конгресу, губернаторами восьми з 31 штату, мером Мехіко та тисячами інших мерів.

Близько 98 млн виборців зі 132 млн населення могли голосувати. Більшість — 51 млн — жінки.

Підготовку до виборів супроводжувало насильство. Щонайменше 38 кандидатів вбили банди, які також борються за владу. У неділю дві людини вбили на дільницях.

Обрадор, який заснував партію "Морена", не міг висуватися, бо конституція Мексики допускає лише один шестирічний термін. Але вибори можна вважати референдумом довіри до його популярного правління.

Програми соцзабезпечення Обрадора, які Шейнбаум обіцяє продовжувати, вирвали мільйони мексиканців із бідності. Але його політика щодо безпеки, в якій обіцяв бандам "обійми, а не кулі", виявилася невдалою. За роки правління рівень убивств у країні досяг історичного максимуму, а влада наркокартелів зросла. Шейнбаум не розповіла, як планує розв'язувати цю проблему.

Голосування відбулося в той самий рік, що й президентські вибори в США – такий збіг трапляється раз на 12 років. За останні роки рекордна кількість іммігрантів прибула через Мексику в США. Це питання стало центральним на виборах у Штатах.

Шейнбаум, яка рішуче підтримує права мігрантів, заявила, що прагне добрих відносин з Вашингтоном.

The Financial Times: "Мексика – головний торговий партнер США"

Мексика експортує в США все: від автомобілів і техніки до авокадо. Вона є торговим партнером №1 для Штатів і має великі можливості для залучення інвестицій на тлі торгової напруженості Америки з Китаєм. Торік Мехіко випередив Пекін як найбільший експортер товарів до США, пише FT.

Щоб скористатися цим, Шейнбаум має здолати хвилю злочинності й насильства. Майже 220 000 осіб вбили чи зникли безвісти за правління Обрадора. Їй слід гарантувати верховенство права і вкладати в інфраструктуру, щоб подолати серйозну нестачу води та електроенергії.

Вона також стикається з найгіршим дефіцитом бюджету з 1980-х через розширені програми соцзабезпечення Обрадора та великі інфраструктурні проєкти, як-от новий НПЗ. Шейнбаум обіцяла фіскально відповідальний уряд, який поважатиме автономію центрального банку.

Вона підтримує суперечливі пропозиції, як-от народні вибори суддів верховного суду та директорів виборних інституцій, заявляючи, що ті розширять демократію.

Обрадор заявив, що піде на пенсію на ранчо на півдні країни, але мексиканці вважають, що він продовжить активну участь у політиці.

CNN: "Чому Мексика матиме жінку-президента раніше, ніж США"

Жінки в Мексиці не мали загального виборчого права до 1953 року – на 33 роки довше, ніж США. Але першу жінку-президента обрали в Мексиці, а не в Штатах, пише CNN.

Обрання Шейнбаум – видатне досягнення у країні, відомої патріархальною культурою та високим рівнем гендерного насильства, де щодня вбивають близько 10 жінок.

Серед причин руху Мексики до політичного гендерного паритету – закони, що вимагають від партій висувати на вибори рівну кількість жінок і чоловіків. У США цього немає.

Існують також обмеження на один термін для президентів, що зумовлює більшу плинність кадрів.  

Центр американських жінок і політики зазначає, що прогрес, якого жінки в США досягали починаючи з 1970-х, зупинився з обранням Трампа президентом у 2016-му.

Понад чверть членів Палати представників США та чверть сенаторів – жінки. З 310 посадовців, обраних у 50 штатах США, — 32% жінки, зокрема 12 губернаторів. Ці цифри повільно ростуть, але далекі до гендерного паритету. Для порівняння: половина конгресменів у нижній палаті Конгресу Мексики – жінки.

У країнах з системами квот рух до паритету значно швидший, але експерти кажуть, що не варто очікувати такого у США.