"Ганебна ситуація". Чому раптом Берліну забракло грошей на зброю Україні

Берлін може скоротити військову допомогу Україні у наступні роки – з €8 млрд у 2024-му до €4 млрд у 2025-му, у 2026-му – до 3 млрд євро і до €0,5 млрд у 2027-му та 2028 роках. Причина – країна вперлася у конституційну стелю боргу і вибирає – урізати соціальні програми чи допомогу Україні.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Канцлер Олаф Шольц і міністр фінансів Крістіан Лінднер уже заморозили нові заявки на фінансування у бюджеті на 2025 рік. Усі поточні контракти виконають.

Це неостаточне рішення. Не кожен бачить різницю між проєктом бюджету й ухваленням, каже LIGA.net засновник Brussels Freedom Hub, аналітик Роланд Фройденштейн.

Дивна ситуація – уряд, коаліція, опозиція, суспільство – усі за допомогу Україні, але бракує грошей, каже LIGA.net аналітик Стокгольмського центру досліджень Східної Європи, німецький політолог Андреас Умланд.

Київ отримує військову допомогу не лише від Німеччини. Диверсифікація фінансових потоків дозволяє утримувати обороноздатність на належному рівні, каже LIGA.net нардеп від Слуги народу, член оборонного комітету ВР Ігор Копитін. 

"Німеччина – найбільший європейський партнер України. Лише США роблять більше. Важливо, щоб Берлін далі твердо стояв на боці Києва. Україна бореться не лише за свою свободу, а за мир і демократію в Європі", – каже LIGA.net депутат Бундестагу з партії Шольца, член бюджетного комітету, Андреас Шварц. 

LIGA.net розбиралася, чому раптом найбільшій економіці ЄС забракло грошей на військову допомогу Україні та коли відчуємо наслідки.

Каструля порожня

Берлін не може давати Києву більше, заявили в уряді: "Кінець. Каструля порожня", пише FAZ.

Міністр фінансів Крістіан Лінднер пише у листі до міністра оборони Бориса Пісторіуса щодо потреби у жорсткій економії, що раптово скорочувати допомогу не будуть. Але надалі гроші на зброю для Києва будуть брати не з бюджету ФРН, а з заморожених активів російського Центробанку.

На Заході заморозили близько $300 млрд російських активів і нещодавно вирішили використати доходи з них для фінансування кредиту Києву на $50 млрд. Лінднер розраховує, що за ці гроші ЗСУ покриє значну частину військових потреб.

FAZ пише, що рішення країн G7 використати російські активи далеке від виконання та юридично суперечливе. Тривають міжнародні дискусії, і ніхто з німецьких політиків не знає, скільки мине часу, доки гроші підуть на озброєння України.

Канцелярія Шольца сповнена оптимізму щодо нової схеми фінансування України, але в уряді та парламенті такий самий скептицизм.

Цей крок критикують політики опозиційної ХДС/ХСС і панівної СДП. Політик ХДС Родеріх Кізеветтер заявив Tagesspiegel, що припинення підтримки Києва "де-факто означає, що Україну кидають напризволяще".

"Недостатньо фінансувати Україну доки зручно, а коли ні, перекидати на ЄС чи на заморожені російські активи, якщо ці гроші взагалі будуть", – заявив Кізеветтер.

Він звинуватив Шольца у концентрації на майбутніх виборах на землях колишньої НДР – Тюрингії, Саксонії та Бранденбурзі замість питання нацбезпеки.  

Депутат Торстен Фрей з ХДС назвав правомірним використати заморожені активи російського Центробанку.

"Біда, що ніхто не знає, коли та скільки грошей насправді звідти буде. В уряді ніхто не скаже, коли завершаться переговори щодо цього", – каже Фрей.

Голова Комітету Бундестагу з закордонних справ із партії Шольца Міхаель Рот заявив: "Це буде фатальний сигнал від ФРН Україні – якщо не запланують коштів на нову військову допомогу".

"ЗСУ вперше за кілька місяців пішли в наступ. Україна потребує підтримки найважливішого військового союзника в Європі. Натомість дебати про майбутнє допомоги схожі на прихований відхід Німеччини. Не можна ставити безпеку в залежність від бюджетних лімітів", – каже Рот.

Уряд Німеччини затвердив проєкт бюджету на 2025 рік та передав до Бундестагу. Заплановані витрати €480,6 млрд. На 2024-2025 роки закладають нові борги на понад €94 млрд.  Бундестаг розгляне проєкт у вересні та очікувано затвердить бюджет на 2024 рік 8 листопада, а на 2025-й – 29 листопада. Доти можуть вносити зміни, пише Spiegel.

Проєкт передбачає збільшення видатків на оборону на 2025 рік на €1,3 млрд – до понад €53 млрд. Це менше, ніж початково хотів міністр оборони Борис Пісторіус, який просив на €6 млрд більше. 

"Приголомшений, що коаліційна угода рятується коштом України і безпеки Європи. Поставити під загрозу змогу Берліна діяти за порівняно невелику суму щодо головного питання безпеки на континенті – недалекоглядно і небезпечно", – каже FAZ президент Кільського інституту світової економіки Моріц Шуларік.

Депутат Інго Гедехенс із ХДС каже, що Шольц і його депутати "влаштували безпрецедентне видовище лицемірства". З одного боку, канцлер не раз обіцяв "за потреби підтримати Україну зброєю". З іншого — хоче далі бути "канцлером миру".

Депутат Андреас Шварц боїться жахливих наслідків цього рішення. Багатомісячна затримка допомоги США минулої зими та весни серйозно зашкодила Україні.

"Якщо Німеччина, як другий за величиною донор, візьме паузу, Україні буде важко. Якщо українці програють, то, за оцінками Києва, до 15 млн з них стануть біженцями. Скільки приїде до ФРН? Зрештою, станеться те, чого роками хотів Путін – Німеччина і Європа будуть дестабілізовані", – каже Шварц.

"Політики не можуть економити на соціальних видатках". На Україні – так

Неможливо уявити, щоб скорочення стало остаточним рішенням Бундестагу, каже Умланд. Німеччина має конституцію мирного часу, а в Європі – війна. 

"Ганебна ситуація – в уряді говорять, ніби буде достатньо грошей з заморожених російських активів. По факту – невідомо. Думаю, знайдуть спосіб, щоб збільшити допомогу у 2025 році – дати більше ніж €4 млрд", – каже Умланд.

"Є політична воля Бундестагу допомогти, але невідповідне законодавство. Що зроблять депутати – не знаю. Впевнений, буде позитивне для Києва рішення", – каже Умланд. 

Бундестаг саме перебуває у центрі обговорення бюджету, розповідає LIGA.net депутат з партії Шольца Андреас Шварц. За його словами, ситуація напружена, бо парламентарі не планують підвищення податків і хочуть дотриматися боргової стелі.

"Розуміємо, від результатів війни залежить відновлення світової безпеки, заснованої на правилах, а не на праві сили", – каже Шварц.

Берлін має видатки на 1 млн українських біженців, каже Умланд. Виникає питання, на чому заощадити – скорочувати соціальні витрати політикам непросто. 

Ситуація в Україні впливає на рішення політиків, каже Умланд. Воєнні дії, трагічні події. Іноді неочікувано – після російських злочинів можна чути дивні аргументи, що Києву слід давати менше зброї, щоб швидше були перемовини, тоді начебто й війна закінчиться, не буде ракетних ударів і смертей. На жаль, така логіка частини суспільства. 

"У нас дві проблеми. Перша – у 2025 році військову допомогу Києву скоротять з €8 до €4 млрд. Друга – на 2024 рік не буде додаткових витрат на Україну. Обидва рішення не є остаточними. Тривають важкі дебати в коаліції", – каже Фройденштейн. 

"Розподіл грошей у бюджеті на 2025-й дебатують троє коаліційних партнерів. Соціал-демократи хочуть зберегти соціальні видатки. Ліберали та зелені – не дуже. Вони – за військову допомогу Києву. Водночас ліберали проти виходу за боргову стелю. Серед соціал-демократів деякі раді уникнути нових боргів коштом меншої допомоги Україні", – каже Фройденштейн.

Також виникли додаткові соціальні витрати – на інфраструктуру, каже Фройденштейн. Її не ремонтували 20 років – німецькі поїзди запізнюються, а аеропорти не працюють як слід. Щоб змінити ліміт боргу, треба дві третини голосів Бундестагу, відтак голоси опозиції – це важко.

Йдеться про скорочення допомоги ФРН, а не про припинення, каже Копитін. І це не стосується затвердженого пакета на 2024 рік. Щодо 2025-го остаточного рішення немає, і дискусії щодо збереження рівня допомоги тривають. Так само й діалог на рівні дипломатичних представництв України та Німеччини, на рівні ЄС.

Вибори, східні німці, Північний потік та українські водолази

На дії уряду можуть вплинути вибори у східних німецьких землях, де популярні крайні праві та ліві, противники допомоги України, і можливий підрив українцями Північного потоку, каже Умланд. Але це не принципові фактори. Вибори – не федеральні, а регіональні. Історія з "трубою" шкодить Україні, бо підриває ідею партнерства, але вона не головна.

Дехто в СДП радий, що Україна отримає менше, каже Фройденштейн. Це пов'язано з виборами у Східній Німеччині 1-15 вересня. У трьох землях рейтинги соціал-демократів жахливі – нижче 10%. Для найстарішої партії країни й провідної в коаліції – це вкрай погано. Дві найпопулярніші партії там – націоналісти з Альтернативи для Німеччини і лівого Альянсу Сари Вагенкнехт. Обидві – проросійські. У Східній Німеччині сильні проросійські настрої. 

Деякі соціал-демократи хочуть зіграти на них, скоротивши допомогу Києву, каже Фройденштейн. Цьому сприяють новини про Північний потік. Лідерка лівої популістської сили Сара Вагенкнехт вже зажадала, щоб ФРН припинила допомогу Україні. Але головна причина скорочення допомоги – борги й пріоритети бюджету. 

Скорочення допомоги відчують не одразу і не сильно

Україна вже відчула брак грошей – виробник систем ППО IRIS-T, компанія Diehl Defense, могла передати одну систему Україні – замовник відмовився на користь Києва після удару по Охмадиту, проте в уряді не знайшлося коштів, всупереч волі міністра оборони Пісторіуса, пише FAZ.

За даними видання, через брак грошей деякі німецькі гармати на фронті мають так мало запчастин і боєприпасів, що можуть стріляти три-чотири рази на день. Окремі гаубиці й танки Leopard-1A5 не раз канібалізували – розбирали на запчастини, через відсутність нових з Німеччини.

ЗСУ відчують скорочення військової допомоги, якщо воно буде, в середині 2025 року, каже Умланд. Поки те, що узгоджено на 2024 год, виконують. 

Україна не скоро і не сильно відчує скорочення, вважає Фройденштейн. Цього року з €8 млрд, закладених для України, витратили €7 млрд – це 80%. Озброєння доставлене або на складах, готове в дорогу. Лише 15% під загрозою замороження. 

"Проте це катастрофічний сигнал Путіну, який вважає, що вигідно втомлювати Захід, і допомога Україні спаде. Жахливий сигнал Україні, яка веде успішну Курську операцію і бачить, що найкращі друзі більше її не підтримують. Фатальний сигнал європейцям з півдня та заходу, де досі не досягли навіть німецького рівня підтримки. І фатальний для США, де трампісти раді, що німці стають ізоляціоністами", – каже Фройденштейн.

Уже є рішення дати Україні кредит від країн G7 на $50 млрд коштом відсотків з заморожених російських активів, каже Копитін. У 2025 році отримаємо $40 млрд гарантованої допомоги від НАТО. Київ диверсифікує фінансові потоки, що дозволяє утримувати обороноздатність на належному рівні. 

Україна прагне миру, додає Копитін. Про наміри швидше завершити війну справедливим миром не раз казав президент Зеленський. Рух до миру за умов дотримання норм міжнародного права – пріоритет для нас. Жодна фінансова допомога не поверне загиблих і не відновить зруйноване.