Два президенти та нелегітимний парламент. Чим все закінчиться для Грузії – сценарії

Кількість демонстрантів у Тбілісі перевищила 200 000, протести поширилися на всі великі міста Грузії, каже виконавча директорка Media Voice Теона Цхомелідзе.

Опозиція та Захід вважають парламентські вибори 26 жовтня нечесними і закликають до перевиборів. Натомість, керуючись змінами до конституції, влада обрала в парламенті нового президента - критика західних цінностей Михаїла Кавелашвілі.

Розвиток протестів має кілька сценаріїв, пояснює LIGA.net аналітик Europe-Georgia Institute (Тбілісі) Раті Кобахідзе: французький (якого найбільше прагнуть грузини, хоч і не дуже у нього вірять), білоруський та азербайджанський.

Як можуть розвиватись події у Грузії – розбиралась LIGA.net.

Два президенти й нелегітимний парламент

Парламент Грузії та представники регіональних органів влади 14 грудня непрямим голосуванням вперше обрали нового президента – 53-річного Михаїла Кавелашвілі, колишнього футболіста. Він – один із лідерів партії Сила народу, яка формально відкололася від владної Грузинської мрії, але фактично є її філіалом.

Обрання привітали лише чотири країни – лідери Азербайджану, Вірменії, Сербії та самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко.

Президентка Саломе Зурабішвілі та чотири партії опозиції не визнали ані сумнівні парламентські вибори, ані обрання президента. У парламенті лише 81 зі 150 депутатів, і всі – виключно від влади. Опозиція склала мандати, відтак за конституцією парламент не може працювати – там немає 100 мінімально необхідних депутатів.

Фактично в Грузії після інавгурації Кавелашвілі 29 грудня буде два президенти.

Протягом найближчих тижнів влада може силовим чином відсторонити Зурабішвілі. Але її арешт малоймовірний – це лише загострить ситуацію, вважає Кобахідзе.

Однак влада жорстоко змінює закони, і це дає змогу заарештовувати будь-кого, хто, на думку поліції, в майбутньому може скоїти злочин, зауважує LIGA.net виконавча директорка Media Voice Теона Цхомелідзе. На підставі цього можуть заарештувати і Зурабішвілі. Журналістка підкреслює: на ситуацію в Грузії це не вплине.

З першого дня протести марно намагаються розігнати силою. Однак за три тижні вони не вщухли. Лише трансформувались. Замість поодиноких масових акцій ввечері почались денні марші груп, які згодом масово збираються перед парламентом.

Відчуття, що це вирішальна битва – домінує, каже Кобахідзе.

"У протестів дві вимоги: звільнити політв'язнів і провести нові вибори з новим складом ЦВК. Очікуємо, що об’єднавшись, зможемо домогтися цього", – зазначає Цхомелідзе.

Учасники акцій налаштовані протестувати, скільки потрібно, наголошує вона. Попри морозну погоду та тиск: "Тривають розгони. Затримано понад 320 осіб, із них 260 потребували медичної допомоги. Дехто отримав важкі травми і потребує операцій".

Мінські угоди абхазького розливу

На тлі грузинських протестів загострилась ситуація в Абхазії. Росія призупинила фінансування окупованого та цілком фінансово залежного від Москви регіону Грузії.

Формально росіяни через фінансовий тиск вимагають від абхазців дозволити росіянам купувати їхню землю під забудову. Без російських грошей залишилися абхазькі лікарі, вчителі та силові структури. У регіону немає коштів на електроенергію, яку Росія тепер хоче продавати окупованій Абхазії за комерційними цінами.

Сухумі намагався ратифікувати документ, який би дозволив росіянам скупати землю в Абхазії, але в регіоні 15 листопада через це спалахнули протести, їх учасники навіть захопили будівлю уряду – тож угоду так і не затвердили.

Росія може спробувати запропонувати Грузії умовне возз’єднання з Абхазією, вважає Кобахідзе. Це створить для Грузинської мрії хорошу пропагандистську картинку. Але за це Тбілісі передасть контроль над зовнішньою політикою Москві.

"Це можна зробити через конфедерацію, де абхази й осетини матимуть останнє слово щодо зовнішніх рішень. Щось на зразок Мінських угод у разі їх втілення, де таку ж роль мали грати окуповані частини Донбасу", – вважає Кобахідзе.

Також до участі в угодах, крім Грузії і Росії, можуть залучити Вірменію, Азербайджан, Іран і Туреччину. Фактично це означало б вигнання США та ЄС із регіону та зміцнення російського впливу. Це може бути одним із найбільш драматичних способів використання абхазької карти проти Грузії, додає грузинський аналітик.

Москва робить усе, щоб взяти під контроль Грузію, але їй це не вдасться, вважає Цхомелідзе. У країні активно працює російська пропаганда, розповідає вона.

"Іванішвілі зробить усе, щоб не віддати владу, зокрема попросить допомоги у Путіна... Підозрюємо, що за жорстокостями проти протестувальників стоять російські офіцери, які дають рекомендації грузинській поліції", – продовжує журналістка.

"Грузинська мрія порушує права людей, незаконно заарештовує, катує, б’є, – каже Цхомелідзе. – Але коли люди виходять із клінік, то повертаються на акції. Ми щодня в небезпеці. Мене можуть побити чи заарештувати, але це вже не лякає. До кінця будемо відстоювати майбутнє країни. Росія цього в нас не забере".

Опозиція просить більше санкцій проти влади

Опозиція звернулася до ЄС із закликом не визнавати грузинську владу, ввести адресні санкції проти урядовців та засудити репресії проти учасників протестів.

Глави МЗС країн ЄС 16 грудня провели дебати щодо Грузії. Домовились про необхідність призупинення безвізового режиму для власників грузинських дипломатичних паспортів. Єврокомісія цього року дасть відповідну пропозицію, запевняє верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.

Словаччина та Угорщина блокують санкції. Однак, за даними ЗМІ, німецьке МЗС обговорює можливість введення санкцій проти влади Грузії в обхід вето Угорщини.

Ймовірно, санкції будуть застосовувати на рівні окремих країн ЄС. Наразі проти грузинських топпосадовців санкції запровадили лише країни Балтії.

Рішення ЄС призупинити лібералізацію візового режиму для дипломатичних паспортів Раті Кобахідзе називає "символічним, але важливим жестом".

Держдеп США 12 грудня також заборонив видавати візи приблизно 20 грузинським посадовцям, зокрема міністрам і депутатам. Однак там обіцяють цим не обмежуватись. США готові також застосувати персональні санкції проти влади Грузії, уточнює речник Держдепу Меттью Міллер. Однак деталей не розголошує, оскільки ці санкції входять до сфери повноважень Мінфіну США.

У Грузії хотіли б, щоб американські санкції стосувалися принаймні частини топпосадовців Грузинської мрії, каже Кобахідзе: "Щоб партія та її почесний глава – мільярдер Бідзіна Іванішвілі – відчули небезпеку для своєї фінансової стабільності".

Від західних лідерів грузини очікують більше жорсткіших санкцій, підтверджує Цхомелідзе. "Їх мають накласти на всіх чиновників, депутатів, суддів, поліціянтів та членів їхніх сімей, – перераховує вона. – Також очікуємо невизнання виборів. Грузинська мрія сфальсифікувала їх, тож їх не можна визнавати".

Україна вже ввела адресні санкції проти посадовців Грузинської мрії. Президент Володимир Зеленський відкрито виступив на підтримку грузинського народу.

"Сподіваємося, Київ далі буде бачити ситуацію як частину регіональної спільної боротьби проти Росії й виступатиме разом із західними партнерами за подальші кроки на підтримку грузинського народу", – додає Кобахідзе.

Французький сценарій, білоруський та азербайджанський

Протести швидко набрали обертів, кількість демонстрантів у Тбілісі перевищила 200 000 і поширилася на всі великі міста, каже Цхомелідзе.

Акції, за її словами, мають також підтримку держслужбовців Грузії. Учасники протестів сподіваються, об’єднавшись, зруйнувати систему зсередини. "Це буде мирно, – наголошує вона. – Але ми готові до будь-якого розвитку подій".

Найкращий сценарій, за словами Кобахідзе, виглядає так: Іванішвілі визнає, що ситуація надто неконтрольована та небезпечна для його активів, і розпочинає переговори за посередництва Євросоюзу чи Франції.

"Французький президент Еммануель Макрон недавно телефонував Іванішвілі, – продовжує аналітик. – За такого сценарію Іванішвілі міг би оголосити нові парламентські вибори під особисті гарантії безпеки йому і його активам".

Найгірший варіант розвитку подій – "білорусизація" Грузії та політичний режим, який повністю залежить від Москви, без жодної опозиції.

Бажаним сценарієм для самого Іванішвілі є швидше "азербайджанізація" – збереження торгово-економічних відносин з ЄС, з нормальними відносинами з Росією, і без внутрішньої опозиції, яка б загрожувала його правлінню.

Який із варіантів стане новою реальністю Грузії, годі передбачити, каже аналітик Europe-Georgia Institute Раті Кобахідзе: "Надто багато змінних".