COP29 у Баку: головна кліматична конференція світу. Чому вона дуже важлива та з чим туди їде Україна

Конференція ООН зі зміни клімату (COP) — це найбільша і найвпливовіша міжнародна кліматична подія року, яка збирає світових лідерів, ключових гравців екологічної, енергетичної та фінансової сфер, представників транснаціонального бізнесу й науковців. Цього року з 11 до 22 листопада в Баку відбудеться вже 29-та така конференція, на якій очікується участь близько 100 000 представників зі 190 країн світу.

На конференції Україна втретє представить власний павільйон — унікальний простір, де відбудеться близько 50 тематичних заходів за участю українських і міжнародних спікерів. На СОР29 наша делегація планує представити Україну як еталон незламності та зеленого розвитку в умовах війни; осереддя зелених інновацій, прогресивних рішень і диджиталізації, відкрите до світу. Цього року організатори очікують не меншу зацікавленість, адже Україна презентує унікальний досвід впровадження екологічних рішень в умовах війни.

Особливістю цьогорічної конференції стане ухвалення важливого фінансового рішення: розвинуті країни мають погодити нову суму щорічної допомоги для підтримки кліматичних проєктів у країнах, що розвиваються. Раніше ця сума становила $100 млрд на рік, тепер очікується її суттєве збільшення — можливо, навіть до $1 трлн. Також на конференції планують остаточно узгодити правила міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів — механізму, що допоможе країнам ефективніше досягати своїх кліматичних цілей.

LIGA.net у партнерстві з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України вестиме хроніку конференції СОР29 у Баку. А розпочинаємо ми цикл текстів із матеріалу, в якому зібрано ключове, що потрібно знати про головну екологічну та кліматичну конференцію у світі й участь у ній України.

Історія та значення кліматичної конференції СОР

Історія глобальної кліматичної співпраці розпочалася в травні 1992 року, коли 198 сторін (197 країн та Євросоюз) уклали Рамкову конвенцію ООН зі зміни клімату. За майже 30 років проведення конференцій COP їхній масштаб суттєво зріс. Якщо на COP3 у Кіото було близько 10 000 представників, то торішній COP28 у Дубаї зібрав понад 97 000 учасників, серед яких делегації 195 країн ООН.

Абревіатура COP розшифровується як Conference of the Parties, що в перекладі означає Конференція Сторін. "Сторони" — це всі країни й об’єднання, які взяли на себе зобов'язання щодо скорочення викидів парникових газів та інших заходів для стримування глобального потепління і забезпечення сталого розвитку. Кіотський протокол, ухвалений на COP3 у 1997 році, став першим документом, що зобов’язав розвинені країни знизити викиди парникових газів. Новий етап міжнародної кліматичної співпраці розпочався у 2015 році, коли на COP21 у Парижі була схвалена Паризька угода.

COP виконує роль платформи для оцінки та вдосконалення кліматичної політики всіх країн, які беруть участь у Рамковій конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC). Перша конференція СОР1 відбулася в Берліні в 1995 році, після чого зустрічі стали щорічними (крім 2020 року). Учасники COP обговорюють міжнародні заходи для протидії кліматичним змінам, адаптації до їхніх наслідків і забезпечення фінансової підтримки для країн, що розвиваються.

Кожна нова конференція COP відображає еволюцію кліматичних викликів і відповідей на них. Так, на COP26, що відбулась у Глазго у 2021 році, країни взяли на себе додаткові зобов'язання щодо скорочення викидів метану, переходу до сталих продовольчих систем і припинення вирубки лісів до 2030 року.

Окрім офіційних переговорів, конференції СОР стали майданчиком для обміну ідеями, інноваціями та партнерством між державами, бізнесом, науковими установами та громадськими організаціями. Наприклад, павільйони на конференціях COP створюють простір для тематичних обговорень з питань енергетики, прав корінних народів, молодіжних ініціатив, декарбонізації та зелених технологій. На COP28 у Дубаї велика увага була приділена молодіжним ініціативам і правам корінних народів, що підкреслило інклюзивність кліматичних переговорів.

З кожною новою конференцією COP увага до кліматичних змін зростає, а роль заходів, спрямованих на скорочення викидів, набуває все більшого значення. СОР29 у Баку у 2024 році продовжить розгляд ключових питань, таких як міжнародні вуглецеві ринки та нова ціль щодо кліматичного фінансування.

Україна на СОР: від перших кроків до власного павільйону

Україна бере активну участь у міжнародних кліматичних переговорах з моменту ухвалення Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) у 1992 році. Спершу участь країни обмежувалася поданням кліматичних звітів і визначенням національних екологічних цілей, але поступово роль України на Конференції Сторін (СОР) стала більш активною і спрямованою на побудову власної кліматичної політики. З ухваленням Паризької угоди в 2015 році Україна зобов’язалася скоротити викиди парникових газів і долучилася до глобальних зусиль зі стримування глобального потепління.

У 2022 році на конференції COP27 в Шарм-ель-Шейху Україна вперше представила національний павільйон. Це рішення стало важливим кроком для привернення уваги до проблем зміни клімату в Україні, зокрема через наслідки війни. Павільйон мав на меті показати світові екологічні збитки від російської агресії та заручитися підтримкою міжнародної спільноти у процесі "зеленої" відбудови країни. У павільйоні було проведено понад 30 заходів, де українські й міжнародні експерти, урядовці й громадські активісти обговорювали питання екологічної безпеки.

На наступному СОР28, що проходив у 2023 році в Дубаї, Україна знову відкрила національний павільйон, присвячений масштабам екологічних збитків, завданих війною. Особливу увагу було приділено наслідкам підриву Каховської ГЕС і поширенню екоциду, що ускладнює кліматичну стабільність регіону. Наш павільйон став платформою для міжнародного діалогу про екологічні наслідки війни та залучення підтримки для відновлення.

"Підрив Каховської ГЕС, забруднення Чорного моря, пожежі в лісах через бойові дії — усе це може мати незворотні наслідки для природи. Кожен такий випадок тягне за собою зміни екосистем і має наслідки, що простягаються далеко за межі нашої країни", — каже міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.

Участь України в кліматичних конференціях продемонструвала важливість її кліматичної позиції на міжнародній арені, зокрема у відстоюванні екологічних інтересів на окупованих територіях.

Це питання залишається серед пріоритетів України на СОР29 у Баку, де павільйон України вже втретє стане майданчиком для комунікації з міжнародними партнерами та привернення уваги до питань "зеленої" відбудови.

Український порядок денний на COP29

На СОР29 у Баку Україна вже втретє матиме власний павільйон. "На полях саміту для нас важливо не лише представити напрацювання України, а й у цілому стати активним учасником заходів країн-партнерів і будувати нові міжнародні зв'язки", — розповідає міністерка захисту довкілля Світлана Гринчук.

Україна ініціювала створення Глобальної платформи для розробки міжнародних методик оцінювання збитків довкіллю від військових дій. "Нам не просто необхідна підтримка світу на шляху до визнання російських злочинів та притягнення Росії до відповідальності за руйнування довкілля України через бойові дії. Зусиллями багатьох держав, організацій та інститутів ми маємо консолідувати всю експертизу в сфері оцінки впливу війни для довкілля, аби притягнути до відповідальності агресорів по всьому світі та залишити чисте довкілля наступним поколінням", — закликає Світлана Гринчук.

"Декарбонізація промисловості — це виклик, але й можливість для України модернізувати економіку та забезпечити стале майбутнє. Попри війну, Україна твердо налаштована продовжувати шлях декарбонізації, спираючись на міжнародну співпрацю й залучення передових технологій", — зазначає заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва.

У межах підготовки до конференції Україна вже демонструє успішні приклади впровадження екологічних проєктів. Наприклад, ГО "Хмельницький енергетичний кластер" розробила для Теофіпольської громади План дій сталого енергетичного розвитку і клімату. На основі документа громада зобов'язалася зменшити викиди СО2 на 35% до 2030 року, а до 2050 року — досягти кліматичної нейтральності.

"Ми хотіли б сприяти зменшенню викидів парникових газів, а також розглянути питання адаптації до змін клімату не лише в муніципальному контексті, а й у сільськогосподарському секторі. Також, що дуже важливо, сприяти впровадженню механізмів зеленого фінансування в Україні", — наголошує Мартіна Кольб, програмна директорка PROGRESS/EU4ClimateResilience — організації, що є частиною ініціативи ЄС, спрямованої на сприяння кліматичній адаптації та підвищення стійкості до кліматичних змін у країнах Східного партнерства, таких як Україна, Грузія, Молдова, Азербайджан і Вірменія.

У контексті глобального кліматичного фінансування Україна підтримує встановлення Нової колективної кількісної цілі та прагне до повної реалізації статті 6 Паризької угоди, що регулює міжнародні вуглецеві ринки. "Наша позиція полягає в тому, що доступ до фінансування має відображати реальну економічну ситуацію в усьому світі, й Україна має всі можливості отримати доступ до джерел кліматичного фінансування, зокрема до Зеленого кліматичного фонду", — підкреслює Світлана Гринчук.

Зелене майбутнє попри війну

Міжнародна підтримка критично важлива для зеленого відновлення України. Принцип "Build Back Better" — відбудовувати краще, ніж було раніше — став основою концепції зеленого відновлення країни. Проте "нульовим кроком" має стати повне розмінування територій, адже близько 30% території України потенційно заміновано.

Утім, попри повномасштабну війну, Україна продовжує впроваджувати інноваційні екологічні рішення та реалізовувати успішні зелені проєкти.

Так, зовсім нещодавно, 8 жовтня 2024 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про основні засади державної кліматичної політики". Він законодавчо визначив ціль кліматичної нейтральності України до 2050 року, що повністю відповідає строкам кліматичної нейтральності ЄС.

"Попри повномасштабну війну, маємо що сказати світові про зрушення у державній політиці. Схвалено рамковий кліматичний закон. Він визначив нашу ціль — досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, і це відповідає строкам, які встановив для себе Євросоюз. А отже — ми посилюємо наші позиції на шляху до "зеленого" відновлення та фінансування наших проєктів", — заявила Світлана Гринчук.

Розроблено перші в Україні пілотні регіональні стратегії адаптації до зміни клімату для Миколаївщини, Івано-Франківщини та Львівщини. Загальна вартість 168 заходів з адаптації до зміни клімату для Львівщини — 273,7 млн євро. Для Миколаївської області рекомендовано провести 171 захід вартістю 155,7 млн євро, для Івано-Франківщини — 158 заходів вартістю 152,650 млн євро.

Важливим елементом екологічної трансформації стала диджиталізація. Застосунок "ЕкоЗагроза" інформує українців про небезпечні екологічні явища в режимі онлайн і дозволяє подавати заявки на фіксацію довкіллєвих злочинів. А через застосунок "Дія" доступні майже всі державні послуги, серед них і екологічні.

Реалізуються масштабні державні зелені програми. Торік Україна розпочала проєкт "Промінь надії", в межах якого українські лікарні будуть оснащені сонячними панелями. До розробки кліматичних інновацій долучився український бізнес і громадянське суспільство. Ця синергія держави допомагає формувати економіку нової генерації, що в перспективі забезпечить стабільне й екологічно безпечне майбутнє.