"Чорна діра". Війна поглинає Афганістан, і це загрожує всьому світу

Поки Захід йде з Афганістану, Талібан завойовує території і каже, що контролює вже близько 80% країни і 90% кордонів. Хоча основна фаза бойових дій ще попереду, світ вже готується до її руйнівних наслідків і можливого повернення бойовиків до влади. Похід талібів створює ризики не лише для Кабула і його сусідів, а й для всього міжнародного співтовариства, яке знову може зіткнутися з глобальним тероризмом, натовпами біженців та зростанням наркотрафіку. Водночас Росія частково зацікавлена в подальшій дестабілізації, щоб скористатися кризою і розширити вплив.

Як Афганістан стає точкою нової великої гри, перетворюючись у другу Сирію, і чим це загрожує – розповідає LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

ПРИЧИНА НЕСТАБІЛЬНОСТІ – ВИВЕДЕННЯ СОЮЗНИХ ВІЙСЬК

Інтенсифікація бойових дій розпочалася після раптового оголошення президентом США Джо Байденом про виведення військ з Афганістану. Судячи зі здивування афганського уряду, їх не попередили. Хоча його критикували за це рішення, Байден встановив дедлайн – 11 вересня, а потім ще і змістив його на 31 серпня. За ним про вихід оголосили й інші союзники. Це надихнуло Талібан: він оголосив про перемогу над Заходом і почав завойовувати території, а також розповідати, що чекає на країну, коли вони переможуть.

Талібан каже, що контролює вже 90% кордонів і переважну частину країни. Загалом це сільська місцевість, у них немає ще жодного великого міста. За три облцентри – Герату, Кандагар і Лашкаргах – точаться бої. Також зіткнення розпочалися на околицях Шебергана. Але найбільш інтенсивні – в Лашкаргаху, столиці провінції Гільменд, звідки йде переважна більшість опіуму, – основного джерела доходів Талібану. Союзники намагалися знищувати мак, таліби мають намір використовувати його.

Бойовики захопили низку районів у центрі Лашкаргаху, але урядові війська не здаються. Завдяки отриманому від західних колег досвіду вони дають відсіч. Проте бойовики поповнюють сили завдяки членам інших терористичних угруповань.

Також Талібан продовжує використовувати тероризм як інструмент досягнення цілей: нещодавно група смертників напала на резиденцію міністра оборони. Хоча сам міністр не постраждав, під час нападу були поранені шість осіб. Потім в "зеленій зоні" Кабула сталися перестрілка і серія вибухів – загинули восьмеро. У липні в одному із захоплених міст таліби з помсти вбили щонайменше 40 людей, головним чином колишніх і діючих чиновників, які не брали участі в бойових діях. 6 серпня вони вбили главу управління з питань ЗМІ.

Основна мета бойовиків – отримати контроль над країною і відновити Ісламський Емірат Афганістану, що існував з 1996 до 2001 року. Тоді панував шаріат, були обмежені права жінок, введена смертна кара і тілесні покарання. Зараз на частині підконтрольних їм територій поновлюються ці практики.

ТРИ ЗАГРОЗИ ВІЙНИ В АФГАНІСТАНІ

Переможний похід Талібану викликає переживання не лише в Афганістані, але і у всьому світі: Кабул побоюється, що впаде під натиском бойовиків; світ – руйнівних наслідків війни. Хаос створює три глобальні загрози – хвилі біженців, активізація тероризму і зростання наркоторгівлі.

1. МІГРАЦІЙНА КРИЗА. "Для міжнародної спільноти значну загрозу несе не так перемога талібів, як хаос в Афганістані", – говорить LIGA.net кандидат політичних наук, викладач Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка Олександр Мішин. "Наявність великих конфліктних просторів, подібних чорним діркам, генерує проблеми транскордонного характеру. Перш за все, це потоки біженців".

І військові дії вже спричинили зростання еміграції. Починаючи з травня, звідти щотижня втікають близько 30 000 осіб. Афганці – одна з найбільших груп біженців у світі, близько 3 млн осіб. Вони посідають друге місце за кількістю клопотань про притулок в Європі після сирійців. Переважна кількість афганців втікають до Ірану та Пакистану. Деякі – до Туреччини. Сьогодні Туреччина щодня приймає до 2000 біженців з Афганістану. Загалом у країні перебуває від 200 000 до 600 000 афганців.

Агентство ООН у справах біженців попереджає, що Афганістан перебуває на порозі гуманітарної кризи, результатом якої стане збільшення числа мігрантів.

Про це ж говорить і експерт-міжнародник Центру політичних студій "Доктрина" Денис Москалик. Він пояснює LIGA.net, що війна в Афганістані насамперед створює загрозу міграційної кризи.

І до неї вже готуються в Європі. Брюссель проводить з Туреччиною переговори про продовження угоди з питань біженців, щоб Анкара не пускала їх до ЄС; Австрія збільшує прикордонний контингент на кордоні з Угорщиною та Словенією; а Греція зазначає, що афганці – вже найбільша група прохачів притулку з тих, хто добирається до них морем.

У Туреччині кажуть, що це лише початок і пікові значення попереду. Водночас Анкара також не хоче стати безконтрольною буферною зоною, тому починає зміцнювати кордон з Іраном. Ускладнюватимуть ситуацію активні бойові дії та брак продовольства в охоплених боями районах. Також люди втікають і від влади Талібану. Цей тренд посилиться, якщо бойовики захоплять великі міста, де живе більш прогресивне та світське населення, яке не зможе жити в ультраконсервативному порядку.

2. РОЗБУРХУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ. Ще однією загрозою є підйом терористичних настроїв. Генерал афганської армії Самі Садат пояснює: "Досягнення талібів посилять надії на мобілізацію у невеликих екстремістських угруповань в Європі та Америці, спричинивши руйнівний вплив на глобальну безпеку. Це не війна в Афганістані, це війна між свободою та тоталітаризмом".

"Таліби та їхні ситуативні союзники – це місцева озброєна опозиція з Мережі Хаккані, яка діє екстремістськими методами, але в Афганістані є ще бойовики Аль-Каїди та Вилаят Хорасан – місцева філія ІДІЛу", – розповідає Мішин.

За даними ООН, значна частина ватажків і членів Аль-Каїди проживає в Афганістані; там перебуває велика кількість бойовиків інших угруповань: "Аль-Каїда та бойовики, які  підтримують її, продовжують розцінювати події в Афганістані як перемогу в боротьбі за справу Талібану і, отже, перемогу глобального радикалізму".

Хоча угода, підписана між США і Талібаном в Досі 2020 року, зобов'язує бойовиків розірвати відносини з терористами, там вистачає лазівок, які дозволяють талібам де-факто надавати притулок екстремістам, перебуваючи в рамках договору.

Також відсутність американських військових ускладнить збір розвідданих і дасть терористам більше свободи дій і можливість відновити свої мережі. Міністр оборони США Ллойд Остін вважає, що Аль-Каїді та ІДІЛу потрібно два роки, щоб відновити здатність планувати напади на США та союзників.

Китай провів з талібами переговори з метою домогтися розриву відносин з уйгурським угрупованням Ісламський рух Східного Туркестану (ІРСТ). Сьогодні в Афганістані перебуває від декількох сотень до тисячі членів цього угруповання, а в майбутньому країна може стати командним центром.

Підйом радикального ісламізму викликає побоювання у одних, але дає можливості іншим. "Росія розглядає Талібан як силу, за допомогою якої можна впливати на країни Центральної Азії. Наприклад, активність талібів на кордонах південного флангу пострадянського простору дає Москві карт-бланш для нарощування військової присутності в Таджикистані", – вважає Мішин.

3. НАРКОТИЧНИЙ БУМ. Афганістан – найбільший світовий виробник опіуму. Його експортна вартість оцінюється в $1,5-3 млрд на рік.

Хоча, прийшовши до Афганістану, союзники почали знищувати опіумні поля, а також надали уряду мільярди на боротьбу з наркотрафіком, це не дало результату. 2017 року був побитий рекорд  з культивування маку та виробництва опіуму. Тенденції прогнозують зростання.

Основним джерелом доходу Талібану є торгівля наркотиками. 2020 року вони заробили $460 млн. 60% фінансування талібів припадає на провінцію Гільменд. Талібан заробляє завдяки податкам: з фермерів, які вирощують мак; лабораторій, які роблять героїн; торговців, які продають наркотики.

Захоплення країни Талібаном призведе до зростання виробництва та експорту героїну, щонайменше, завдяки зниженню числа урядових операцій щодо його вилучення. Але до нього додався метамфетамін – стимулятор, особливо популярний в Америці. Передбачається, що разом з героїном талібан відправлятиме безкоштовні пробники метамфетаміну, відкриваючи нові ринки.

ЧИ МОЖЕ ЦЯ ГРА ЗАКІНЧИТИСЯ ВЕЛИКОЮ ВІЙНОЮ?

Афганістан прикував до себе увагу найбільших держав світу: переговори з талібами провели РФ, Німеччина та Китай. Мішин пояснює – відхід американців радикально змінив ситуацію, що вимагало негайної реакції зацікавлених сторін.

Найвпливовішим гравцем в регіоні, каже він, є Китай, який потребує стабільного сусіда на Заході. Пекін переслідує дві мети: хоче розвивати інфраструктурні проєкти в Афганістані та забезпечити безпеку китайських громадян, не допустивши проникнення тероризму на свою територію. Німеччина, проводячи переговори з талібами, намагається забезпечити гарантії безпеки для своїх громадян, які працюють в гуманітарних місіях; також Берлін непокоїть доля афганців, які співпрацювали в період їхньої присутності.

Інтереси є у Пакистану та Ірану. "Для Ісламабада розширення зони впливу Талібану – це перевага, адже у них налагоджені найбільш тісні контакти. Іран же дивиться на них з побоюваннями, щонайменше через ризики нарощування наркотрафіку", – уточнює Мішин.

Про це ж говорить і Москалик. За його словами, РФ, Німеччина та Китай намагаються відстояти свої інтереси, перш за все в сфері безпеки. Але оскільки Афганістан становить таку загрозу для сусідів та інших великих гравців, виникає запитання, чи можлива військова інтервенція?

"Питання регіонального впливу афганської кризи дуже широке, але основна проблема – це безпека. Країнам-сусідам, втомленим від нескінченної нестабільності, потрібен передбачуваний сусід. Тема військової кампанії Росії або Китаю, хоча й обговорюється, але впирається в проблему ресурсів та міжнародної легітимності", – пояснює Мішин.

За його словами, інтерес Москви – це контроль над Таджикистаном, де вже є російська військова присутність в рамках ОДКБ, але "далі, враховуючи трагічний досвід радянської інтервенції в Афганістані, росіяни не підуть". А Китай зацікавлений у безпеці своїх західних кордонів, але має в своєму розпорядженні лише оборонні плани, хоча за певних умов може бути учасником миротворчих активностей.

Москалик вважає проведення масштабної інтервенції вкрай малоймовірним, оскільки Талібан демонструє готовність домовлятися як з економічних проєктів, так і щодо недопущення вчинення терористичних операцій зі своїх територій.

І хоча основна ставка сьогодні робиться на дипломатію, нещодавно китайський лідер Сі Цзіньпін закликав країну готуватися до "військової боротьби". Ця заява зроблена на тлі ситуації, що загострюється в Афганістані.

Президент Афганістану Ашраф Гані заспокоює світ і каже, що армії потрібно пів року для отримання контролю над країною. Але таліби називають це "нісенітницею" і "спробою контролювати власні страхи та погану ситуацію": "Оголошення війни, звинувачення і брехня не продовжать життя Гані. Його час минув". З бойовиками згодна і американська розвідка, яка прогнозує, що афганський уряд впаде через пів року після виходу військових США.

Читайте також: Байден закінчить найтривалішу війну в історії США. І в цьому величезний ризик