Бізнесмен і диктатор. Ким був президент Гаїті та чому його вбили

7 липня президента Гаїті, однієї з найбільш нестабільних країн світу, Жовенеля Моїза вбили. Тепер у країні виник вакуум влади через відсутність парламенту і загибель потенційного наступника від COVID-19. Тимчасовий прем'єр Клод Жозеф каже, що ситуація з безпекою знаходиться "під контролем". Але вбивство ставить країну перед новим етапом політичної нестабільності в умовах високого впливу кримінальних угруповань. Ким був президент Гаїті, чому його могли вбили і що тепер чекає одну з найбідніших держав світу – розбиралася LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

ЩО ТРАПИЛОСЯ. Сьогодні тимчасовий в.о. прем'єра Клод Жозеф сказав, що добре навчена й озброєна група невідомих вночі штурмом взяла резиденцію президента, що знаходиться в столичному районі Пелерин. Моїза вбили, а його дружина отримала поранення. Пізніше біля резиденції були знайдені лижні маски. Про деталі події не повідомляється, але видання Miami Herald опублікувало відео, зроблене після вбивства президента. На ньому видно обстріляний автомобіль, сліди від коліс і маски. The Sun повідомляє, що бандити нібито представилися агентами Управління боротьби з наркотиками США (DEA), але високопоставлений урядовий чиновник Гаїті сказав, що нападники не пов'язані з DEA і "це були найманці".

У Twitter поширили відео, на якому хтось лежить на землі на затемненій дорозі, коли на місце події прибули правоохоронці.

pic.twitter.com/QoKy81pL6K

— Garry Pierre-Pierre (@Pierre2Garry) July 7, 2021

Глава уряду засудив подію, назвавши її "огидним, нелюдським і варварським актом". Міжнародний аеропорт, розташований недалеко від Порт-о-Пренса, закрили. Особи вбивць не встановлено, деякі з них говорили іспанською. Гаїті – франкомовна держава.

Моїзу було 53 роки, він перебував при владі з 2017-го. Перед цим він займався експортом фруктів. Явка на президентських виборах у 2016-му склала 21%. Низька явка, а також повідомлення про масові фальсифікації, зробили президентство Моїза непростим: по-перше, йому довелося довго чекати інавгурації; по-друге, опозиція постійно звинувачувала його в погіршенні економічної ситуації (в 2018 році в країні виросли ціни на паливо через кризу у Венесуелі, це призвело до уповільнення темпів економічного зростання), а також спробі встановити диктатуру.

У 2019 році в країні мали пройти парламентські вибори, але їх перенесли на осінь 2021-го. У січні 2020 роки мандат парламенту сплив і Моїз розпустив його, почавши правити країною безпосередньо, хоча за конституцією всі рішення глави держави повинні затверджуватися парламентом. Також Моїз хотів провести восени конституційний референдум, що зміцнив би президентські повноваження.

Через це почала зростати нестабільність. США закликали Моїза скоріше провести вибори. Але опозиція і президент не змогли визначитися з датою голосування: Моїз стверджував, що його повноваження закінчуються на початку 2022, оскільки правити він почав де-факто в 2017 році; опозиція говорила про початок 2021 року посилаючись на положення конституції, яке свідчить, що відлік часу починається після обрання президента, а не коли він вступає на посаду. У суперечці переміг президент, який залишився при владі і почав затримувати політопонентів, чиновників і поліцейських, звинувачуючи їх у підготовці держперевороту.

Крім проблем у внутрішній політиці, Моїз також встиг створити цілу низку проблем за кордоном, говорить LIGA.net експерт-міжнародник аналітичного центру Доктрина Денис Москалик: "Він посварився з США, приєднався до розграбування позик Венесуели і пішов на ризиковані контакти з Тайванем, що викликало нервову реакцію з боку Пекіна. Внутрішні і зовнішні гравці були зацікавлені в якомога швидшому відстороненні президента Гаїті, будь-якими засобами".

Репресії не допомогли утримати країну від нестабільності. В останні тижні Порт-о-Пренса охопила хвиля насильства, що стала результатом боротьби між кількома десятками злочинних угруповань за територію столиці. Серед жертв – журналісти й активісти. Бандити нападали на поліцейські ділянки, підпалили кілька житлових будинків і табір для людей з обмеженими можливостями. У червні 13 600 жителів столиці були змушені покинути домівки через насильство, що розростається.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Гаїті є однією з найбільш нестабільних і бідних країн: її економіка, за даними Світового банку, скорочувалася ще до COVID-19, а пандемія лише погіршила ситуацію. Кілька десятків тисяч дітей страждають від гострого недоїдання, а 60% населення живе в бідності. Понад 90% громадян уразливі до стихійних лих (ураганів, повеней і землетрусів), які не рідкість для Гаїті: ураган Метью, що обрушився в 2016-му, завдав шкоди в 32% ВВП; а землетрус 2010 року, який забрав життя близько 250 000 осіб, знищив 120% ВВП.

У країні було встановлено корумпований диктаторський режим, а опозиція відмовилася від переговорів із президентом і заявила, що вимагає тільки його негайної відставки, каже Москалик.

Убивство президента значно знижує шанси країни на розвиток. "Ця ситуація поглиблює політичну кризу і веде до повної делегітимізації всіх гілок влади", – говорить LIGA.net кандидат політичних наук, викладач Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка Олександр Мішин. Він пояснює, що у цій ситуації є і геополітичний вимір – Гаїті належала до числа 15 країн, які визнають Тайвань. Тепер виникає питання, чи збережеться протайванська орієнтація нового уряду. Через це ситуація в Гаїті буде турбувати США й Організацію американських держав.

"Прем'єр-міністр Клод Жозеф, соратник Моїза, може спробувати захопити владу", – вважає Москалик, уточнюючи, що разом з тим "з'явилася можливість для перевиборів, які, ймовірно, були метою вбивства".

ЩО ДАЛІ. Жозеф стверджує, що "вживаються всі заходи, щоб гарантувати спадкоємність влади" і затримати вбивць. Він закликав громадян зберігати спокій, оскільки ситуація з безпекою "під контролем". Одночасно з цим посольство США вважало за краще сьогодні закритися через "ситуацію з безпекою, що зберігається".

Одночасно з цим наразі в країні оголошено надзвичайний стан через проблеми з наступністю. На цьому тижні Моїз призначив нового прем'єра, але його не встигли привести до присяги. Наступним у черзі на президентство є голова Верховного суду, а він недавно помер від COVID-19, і його поки не замінили. Щоб Жозеф узяв владу в свої руки офіційно, потрібно схвалення парламенту, якого фактично немає. Можливо, замінити Моїза зможе голова Сенату Джозеф Ламберт.

Зараз фактичним лідером країни є Жозеф, але його повноваження нічим не підкріплені, пояснює Мішин.

На думку Мішина, ситуацією в країні можуть скористатися кримінальні синдикати, яким належить реальна влада на місцях: "Як бандити будуть діяти в новій ситуації, здогадатися нескладно: почнеться переділ сфер впливу".

На думку Москалика, соратники Моїза, ймовірно, спробують піти на контакт з опозицією й організовувамуть вибори президента і парламенту: "Це створить можливості для подальшого виходу з нинішньої політичної кризи". В опозиції також заявляють про бажання знайти вихід із кризи. "Ми повинні зупинити нинішню політичну кризу і покласти край порочному колу насильства", – сказала одна з головних представників опозиції Еммануеля Дуйон.

Читайте також: Убитий президент Гаїті