Тишкун, Тимошенко, Савченко: три жінки, чиї фото збурили суспільство. Чому ми так реагуємо

Чому ми так реагуємо? На фото Христини Тишкун – помічниці вже ексзаступника міністра освіти Ігоря Гарбарука, яка недоречно одягнута під час формальних, офіційних візитів. На фото Юлії Тимошенко – голови фракції Батьківщина, депутатки Верховної Ради, яка знову не за віком має яскраву сукню і вигляд.

На фото ексдепутатки, героя України Надії Савченко, яка замість того, щоб одягти кирзові чоботи, раптом оголила бюст.

З одного боку, якщо ти публічна особа, то будь готова, що межі критики дуже умовні. Все: від одягу і до особистого життя, буде предметом обговорення, стьобу і не завжди пристойних жартів. 

І це майже нормально. Тому що у людини завжди є вибір: бути на виду чи повернутися до приватного життя. А, вибираючи всі принади влади, ти обираєш і всі незручності. Це йде одним комплектом.

З іншого боку, шеймити за те, що певна особа не відповідає твоїм уявленням про прекрасне – ну, таке. На тому ж фото, де є помічниця заступника міністра освіти, справа стоїть чоловік, одягнений теж не дуже комільфо. Але чуже декольте не дало людям сфокусуватися на ньому.

Чуже декольте також не дало можливості сфокусуватися на персоні самого заступника міністра освіти.

А пан Гарбарук, згідно даних opendatabot, був директором ГО Національний інтерес України, яка займалась дискредитацією антикорупціонерів. Саме ця організація розгорнула цілу кампанію проти Центру протидії корупції, зняла фільм і відправляла специфічних "журналістів" тролити людей, які викривали корупційні оборудки.

І так, стібались над тим, як одягнені (чи роздягнені) Міхеїл Саакашвілі, Петро Порошенко, Олена Зеленська, Юлія Мендель, Ганна Герман, Анастасія Дєєва. Хто ще? Ця участь не оминула багатьох.

І ще про один важливий чинник – персональне ставлення до представників влади. В Україні їх не люблять. Натхненно, самозабутньо, щиро. І під лупу розглядають будь який косяк. І говорять про це. І пишуть. І створюють меми і фотожаби.

Тому про те, як виглядати, і що одягати, мають думати публічні персони. 

А ми, може, навчимося це обговорювати без образ і принижень.