Інформація, що травмує: як читати новини без шкоди для психічного здоров'я

До 24 лютого 2022 року для більшості українців перегляд стрічки новин був схожий на ритуал: за ранковою кавою, в перші робочі години, коли ще є трохи часу для прокрастинації, прослуховування новини по радіо тощо. Звісно, іноді траплялися інформаційні приводи, які обговорювали цілий день, однак їх було не так вже й багато.    

Але з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну ситуація кардинально змінилася. Більшість українців перебуває в інформаційному просторі фактично 24/7. Пригадайте, наскільки за цей час розширився ваш перелік інформаційних каналів, спільнот, груп, на які ви підписалися та регулярно скролите? А чи помічали ви, що часом відчуваєте фізичне виснаження та апатію, хоча ніби нічого цілий день не робили? Лише читали новини…

Доволі часто ми недооцінюємо вплив інформації на нас, зокрема на наше психічне та фізичне здоров'я. Тож пропоную детальніше розібратися, чим шкідливе постійне читання новин, чому не варто нехтувати інформаційною гігієною та як зменшити шкідливий вплив медіанавантаження на організм.

"Це просто новини" або як інформація впливає на нас

У суспільстві дуже добре знають: коли людина стала свідком травматичної події, – їй може знадобитися допомога спеціаліста, оскільки є ризики виникнення ПТСР, депресії, тривожних станів. До того ж сам стрес може стати причиною загострення деяких фізичних хвороб. Та мало хто замислюється, що "онлайн-присутність" так само впливає на нас.

Гарним прикладом цього явища є дослідження щодо психологічного впливу вибуху на Бостонському марафоні 2013 року. Тоді вчені прослідкували цікавий момент: група людей, які активно читали новини про подію понад шість годин на день, відчували симптоми гострого стресу в дев'ятеро частіше, ніж ті, що безпосередньо були свідками нападу. 

Інші дослідження також показали подібний зв’язок між симптомами, пов’язаними з посттравматичним стресовим розладом і кількістю часу, який люди витрачали на перегляд новин або соціальних мереж після таких поді, як теракт на території США 11 вересня 2001 року та ураган "Сенді". 

Річ у тім, що людина не може відділити новину від себе. Тобто сприймає її як ту, що пережила очно. Відповідно, в такі моменти у нас відбувається вивільнення глюкокортикоїдів (кортизолу). Іншими словами, наш організм перебуває в стані хронічного стресу. Високий рівень глюкокортикоїдів, зокрема, викликає порушення травлення, нервозність і робить організм більш вразливими до інфекцій. 

Як бачимо, вплив інформаційного навантаження на організм, – не ефемерне поняття, а реальна небезпека, яка має конкретні та неприємні наслідки.

Звісно, я не закликаю вас відмовитися від новин та перебувати в суцільній інформаційній тиші. Ми не можемо ігнорувати та повністю дистанціюватися від контексту, в якому наразі живемо.

Та є кілька порад, які допоможуть робити це екологічно та з мінімальною шкодою для здоров'я.

1. Дозуйте інформаційні канали.

Соціальні мережі, новинні канали, чати, місцеві групи – часом ми навіть не помічаємо, як взяли до рук гаджет "на хвилинку" та "зникли" в інформаційному просторі на кілька годин. Раджу відстежувати новини у кількох перевірених джерелах. Як приклад, підписатися на два-три інформаційні канали та два розважальні. Це дозволить знизити загальне навантаження та комбінувати сам контент.

2. Не скрольте стрічку новин перед сном. А ще під час їжі, прогулянки та відпочинку з друзями.

По-перше, наш мозок не багатозадачний – це міф. Тож, коли за прогулянкою ви "фоново" дивитися гаджети, то не відпочиваєте. Ваш мозок сконцентрований не на прогулянці, а саме на моніторингу новин.

По-друге, є таке поняття – терапія контролю стимулів. Річ у тім, що наш мозок асоціює дії з місцем, а місце – з діями. Тож читати новини в ліжку перед сном – не найкраще рішення. З часом це місце асоціюватиметься для вашого мозку саме з активностями, а не відпочинком. Що провокує проблеми зі сном.

3. Встановіть новинний ліміт.

Наприклад, година інформаційного відпочинку перед сном чи під час прогулянки. Навіть невеликі перерви допоможуть вам відновитися.

4. Читайте офіційні джерела.

Наразі тема фейкових новин як ніколи розповсюджена. Виходить, що людина переживає стан шоку через новину, обговорює її з іншими тощо, а потім виявляється, що це не правда. Або журналіст, який її опублікував, неправильно трактував та подав інформацію. У такому разі краще орієнтуватися на офіційні та перевірені джерела. Це зекономить вам нерви та час.

Попри можливі негативні наслідки, ЗМІ відіграють й надважливу роль. Вони надають нам необхідну інформацію про ситуацію в країні, поради щодо алгоритмів дій у тій чи іншій ситуації тощо. І звісно, вони так само можуть надихати. Новини про звільнення українських полонених, "бавовну" та успіхи ЗСУ підтримують і надають сили.

Водночас, важливо пам'ятати, що навіть хороші емоції виснажують. А ресурс нашої нервової системи не безмежний та має свій інформаційний ліміт. Тому дуже важливо знайти баланс і бути уважними до себе та свого емоційного стану. Якщо ви відчуваєте постійну тривожність, апатію, втому – це привід відкласти гаджети та зробити перерву.