Коли у нас щось не виходить, ми починаємо йти на компроміси. З собою. Своєю совістю. Своїми ворогами. Своїми мріями. Своїми переконаннями. 

Ми призвичаюємося до непрофесіоналізму. Що замість лікарів нас діагностують і лікують провізори, замість дизеля нам в баки заливають бензин, замість дорогих фахівців поради нам дає Google, а то і просто якісь безкоштовні аноніми в Інтернеті. 

Нема де правди подіти, ми і самі не віримо в те, що ми професіонали. Ми ходимо на роботу, бо нам платять гроші. Ми звикаємо працювати для галочки. Для чергового звіту, для виконання KPI. 

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку