Вся зона бойових дій – суцільна чорна діра.

До неї звикнути неможливо. Розбиті дороги, будинки, простріляні паркани, пробита уламками техніка, бруд і пилюка. Лише безпритульні собаки вносять романтику в цей апокаліпсис. У цьому всьому неможливо зберегти відчуття прекрасного. Воно притупляється з кожним днем перебування, і можу собі лише уявити, як воно впливає на тих, хто тут вже півтора року.

Усе це супроводжується постійними виходами-приходами артилерії, навислими, як рій бджіл, "Залами" і "Ланцетами", розтяжками та закладками мін. Між цим всім маневрують наші пікапи, бетери, бехи, течики, медеваки.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку