Контрнаступ має всі шанси відвоювати Крим

Повернення Криму стоїть у верхній частині списку оперативних побажань українського генштабу. 

Деякі експерти, зокрема високопосадовці США, вважають цю мету нереалістичною. Атака Криму з Херсонської області, ймовірно, включатиме зустрічне форсування річки Дніпро, запеклі бої за вихід на вузький Перекопський перешийок. А потім, по суті, лобові атаки на заміновані загородження з метою прориву ліній російської оборони. І все це перед сильною російською артилерією. Україні заважатиме відсутність авіації та далекобійних вогневих засобів, а також відсутність десантних чи авіадесантних платформ, що робить лобову атаку майже єдиним варіантом.

Проте, попри складність, завдання далеке від нездійсненного. Від гунів та монголів до британців, більшовиків та німців багатьом арміям загарбників вдалося завоювати Крим. Крім того, бойовий дух України, майстерність керівників армії та загальновійськові можливості перевершують російські. А розгортання до одинадцяти нових бригад із чудовим західним спорядженням значно зміцнило сухопутні сили.

Як може виглядати кримський наступ? Українські військові можуть проводити складні операції з використанням безпілотників, артилерійських ударів і сил спеціальних операцій. Однак є і кращий спосіб, з меншими втратами. Він передбачає зосередження біля Дніпра більшої частини нових мобільних бригад, великого автомобільного та залізничного вузла на південному сході, далеко за межами досяжності російської артилерії, перш ніж прорвати лінію фронту та рушити у бік Запоріжжя. Звідси оперативною метою буде захоплення Мелітополя та перекриття сухопутного мосту з Росії до Криму.

Відкрита рівнинна місцевість півдня та відносно добра мережа доріг створюють сприятливі умови для мобільних операцій та матеріально-технічного постачання. Зусилля з підтримки включатимуть тиск на Донецьк і Луганськ, щоб утримати там російські війська.

Якщо спроба перерізати сухопутний міст Росії виявиться успішною, можна буде розглянути два варіанти. Один із них — повернути на захід та ізолювати російські війська на Херсонщині. Або повернути на схід і спробувати повернути Маріуполь.

У будь-якому разі захоплення Мелітополя викличе кризу серед російського політичного та військового керівництва, оскільки російські сили на півдні та сході будуть відрізані одна від одної. Це також заохотить подальшу міжнародну підтримку України.

Якщо контрнаступ України розпочнеться в червні, потенційно він може бути завершений до кінця літа, і Кримський міст залишиться єдиним варіантом для наземного постачання російських військ у Криму. Однак українські ракети великої дальності виявляться в межах досяжності мосту, який також буде вразливим для атак безпілотників.

Водночас поповнення запасів російських сил у Криму повітрям і морем стане ненадійним, оскільки порти та аеродроми тепер будуть уразливі для ударів безпілотників, ракет і реактивної артилерії. Відновлення Україною контролю над Північно-Кримським каналом, основним джерелом водопостачання Криму, лише посилить логістичні проблеми Росії. 

Путін, ймовірно, відреагував би на такі безпрецедентні невдачі погрозами ядерною зброєю і закликом до міжнародного втручання у формі дипломатичного тиску на Київ, вимагаючи залишити йому хоча б частину української території. 

Однак брязкання ядерною зброєю уже не має такого впливу. До того ж Китай ясно дав зрозуміти, що ядерна зброя не повинна обговорюватися. Щодо дипломатії, то якщо українські війська просуватимуться вперед, лідери країн не будуть відмовлятися від здобутих успіхів за столом переговорів, хоч би який був тиск ззовні. Можна розраховувати на союзників та партнерів, таких як британці, поляки, скандинавські та балтійські країни, які нейтралізують інших незгодних та зміцнять успіхи України на полях битв.

Оригінал