Добре пам'ятаю час, коли тема Голодомору в Україні перетворилася з перешіптування нащадків тих, кому пощастило вижити, на тему загальнодержавного рівня.

Коли про масове сплановане вбивство мільйонів громадян, про кордони між селами та трупи на вулицях почали говорити.

Саме тоді – в середині нульових – я, студент університету, вперше виклав на папері те, що мені розповідали батьки про ті лихі часи.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку