Якщо самим не формувати порядок денний – його сформують за нас. У Кремлі, наприклад

У серпні 2019 року, на LIGA.net вийшла моя колонка "Як Україна втрачає громадян за кордоном у ламповому "російському світі". Минуло два роки, в Україні новий президент, оновлений парламент, монобільшість, оновлений Кабінет міністрів. Навіть міністерство, що займається інформаційною політикою, якою років 25 особливо ніхто не займався в Україні, й те оновлено.

Нібито все в руках законодавчої і виконавчої гілок – бери й роби. Щоб нарешті запустити маховик і процеси інтеграції України в світове інформаційне поле, працювати хоча б з українськими громадянами, не кажучи вже про іноземних. Але щось знову пішло не так.

За цей час в Україні встигли:

- створити гібрид Міністерства культури, спорту, інформаційної політики за образом британського регулятора Ofcom;

- розформувати великий гібрид і створити маленький – Міністерство культури й інформаційної політики України, де помітна робота з культурою, але немає просвітку з інформаційною політикою;

- в тупу обнулити практично всі домовленості з кабельними і телеком операторами щодо ретрансляції телеканалу UATV, загасили сигнал на супутниках, що покривають території, де недоступний жоден сигнал жодного українського телеканалу з супутників;

- запустити телеканал "Дом" зі зрозумілим бюджетом, але незрозумілою концепцією іномовлення для українських територій, і ще більш незрозумілим телепереглядом. Відсутність перші пів року сигналу каналу в телевізійних піратів більше свідчить не про захищеність контенту, а скоріше про недоступність мовника і небажання навіть флібустьєрам напружитися, щоб отримати сигнал;

- нічого не зробити з формування стратегії і концепції цілеспрямованої інформаційної політики держави Україна – що всередині України, що за її межами -і донесення порядку денного українцям за кордоном, іноземцям, які цікавляться Україною і громадянам України, які масово відпочивають поза територією України.

Формування інформаційної політики держави – процес складний, але здійсненний.

Почнемо з найпростішого:

- визначити, що інформаційна політика України має право на існування і стратегію;

- перестати перетягувати ковдру кожні кілька років, створюючи нові міністерства, перекроюючи старі під конкретного хорошого міністра, а не інформаційну політику держави Україна;

- визнати, що існує кілька напрямків інформаційної політики, як усередині України, так і за її межами;

- чітко визначити, що таке іномовлення, і навіщо воно потрібне державі Україна як спосіб донесення порядку денного, так і формування українського ком'юніті поза Україною без розриву зв'язків;

- остаточно затвердити, що іномовленням в Україні зобов'язана займатися одна єдина структура і цією структурою має бути Національна суспільна телерадіокомпанія України, а не Мінкульт, Мінреінтеграції або МЗС, або інше міністерство, навіть якщо дуже хочеться спорудити підконтрольний телеканал й освоїти бюджет;

- не соромитися виділяти на це саме іномовлення гроші, тому що чудес не буває, і ніхто крім українців для українців у світі нічого не створить. Усі канали іномовлення в цьому світі працюють за одним принципом – велосипед вигадувати не обов'язково;

- каналів іномовлення має бути кілька: україномовний, російськомовний, англомовний. Давайте визнаємо, що ми створюємо аналог ̶Р̶а̶ш̶а̶Т̶у̶д̶е̶й̶, тільки у нас головна мета – не розпил нафтодоларів, а інформаційна політика;

- каналів іномовлення різної тематики українською мовою має бути також декілька: культура, музичний, спортивний, освітньо-пізнавальний, дитячий, парламентський... За дивним збігом обставин, у всіх сусідів усередині країни існує сильне суспільне/державне телебачення, іномовлення, – окрім України.

- ці канали повинні ретранслювати з різних геостаціонарних супутників, щоб покрити всі континенти сигналами й окремим пакетом. Навіть у не найбагатшої країни Куби телеканал іномовлення Cubavision Internacional доступний на п'яти континентах;

- вибудувати систему дистрибуції, частково канали повинні ретранслювати в складах програмних послуг іноземних DTH-платформ, ОТТ-сервісів, IPTV-операторів, у готелях і на курортах ... Іноді за присутність на чужих платформах, у готелях, на курортах – доведеться платити, у нас був шанс безкоштовного входу в європейські кабельні мережі з телеканалом UATV, але ми його по-багатому про ... фу ... ли;

- до супутникового мовлення має в комплекті йти ОТТ, там де немає супутника або він не потрібен – достукатися зможемо через Інтернет. Почнемо із застосунку, де буде розділ новини, інтерактив, потокове телемовлення, архів, радіомовлення, відеотека, подкасти ..., а там і до повноцінної ОТТ-платформи доростемо з розділеними CDN-ами і зрушеннями часових поясів;

- на додаток до ОТТ мають іти застосунки для плеймаркетів. Кожен українець за межами країни повинен знати, що є застосунок з України для українців, що працює на максимальній кількості пристроїв, платформ, – і доступний із кожної праски;

- організувати мовлення пакета українських телеканалів на зону ООС – де українське ТБ можна роздати через супутник і через ОТТ, із зрозумілим контролем доступу, – але це окремий проєкт;

- про дні української культури й українські культурні центри за межами України можна починати говорити після реалізації проєкту іномовлення, саме тоді в Україні відремонтують усі дороги, музеї і не встигнуть загробити історичний вигляд столиці.

Якщо нічого не робити і не формувати порядок денний – його сформують за нас. У Кремлі, наприклад .... Чим вони останні років 20 активно займаються!