Формула перемоги. Як вчорашній банкір Андрій Оністрат розбудовує Армію дронів

Андрій Оністрат – бізнесмен, банкір, віцепрезидент Федерації триатлону України, блогер, багатодітний батько. Але з серпня 2022 року він насамперед є військовослужбовцем. Спочатку воював у складі спецпідрозділу СБУ "Альфа". У квітні 2023-го перевівся в 68 окрему єгерську бригаду, щоб служити поруч із сином Остапом. Влітку минулого року 21-річний Остап загинув.

Андрій Оністрат з тих, хто створює Армію дронів. Протягом кількох місяців 2023 року він був командиром роти ударних безпілотних авіаційних комплексів (РУБАК) 68-ї бригади. Зараз його можна часто побачити на нарадах з вищим військовим керівництвом.

На запитання, як вас представити, офіцер ЗСУ відповідає: "Я – спецагент Армії дронів, це поки все, що про мене треба знати". Ми зустрічаємось у кав’ярні в центрі Києва. Костюм-трійка з жилеткою дійсно робить Андрія Оністрата схожим на Джеймса Бонда.

У нього є своя формула перемоги, яку він втілює в життя і про яку розповідає в інтерв’ю LIGA.net.

Процес пішов

– У грудні минулого року президент заявив, що протягом 2024 року українські виробники дадуть фронту мільйон дронів. Ви вже відчули збільшення постачань безпілотних апаратів?

– Певні зрушення протягом останніх місяців, дійсно, відчуваються. передусім це децентралізація виробництва – дрони роблять усі, хто може. Хтось в гаражах, хтось не в гаражах… Без участі державного керування. Так, є компанії, які уклали контракти з United24, але це не відсікає решти ринку. Всі ці вироби хтось купує, кудись вони потрапляють. Процес йде.

– На тих ділянках фронту, за якими ви спостерігаєте, яке співвідношення сил за БпЛА?

– Неоднорідна історія – у когось більше дронів, у когось менше. Загалом, за моїми "тактильними" відчуттями, десь 65 на 35 – на нашу користь. Такий висновок після спілкування з представниками кількох бригад.

– Тобто за FPV у нас перевага?

– Чому тільки за FPV. Чому всі тільки й говорять про FPV. Це що, геймчейнджер війни?

– Є така думка. Їх питома вага серед безпілотників найбільша…

– Їх багато, тому що вони коштують $300. А великий БпЛА коштує мільйон. Але їх також випускають тисячу на місяць. Це не дрібничка. Робота одного великого дрона – це вражені бліндажі ворога, це вражена важка техніка. Кожний, хто працює з великими дронами, показує чудову картинку… Чому ми це не рахуємо? Це що, не Армія дронів?

Я розумію, що всім подобаються відео, коли FPV влучає в танк. Але щоб за допомогою FPV розвалити повністю танк, треба десять FPV, і щоб це були влучні враження. Краще влучити між баштою і корпусом, щоб башта злетіла… У FPV багато особливостей. Це стосується і складності керування, і кількості людей, які задіяні в роботі з цими дронами. Ну, наприклад, Vampire супроводжують дві-три людини, а FPV – четверо-семеро. Між іншим, зарплата однієї людини на фронті – 120 000 грн. Це не копійки.

– А які БпЛА особисто вам подобаються?

- Та різні. Подобається Nemesis, подобається Vampire, який я згадував… Вони фантастично працюють. Але справа не в тім, що мені подобається чи не подобається. Всі думають, що FPV-дронами ми виграємо війну. Це не так. FPV-дронами ми можемо виконати певні задачі, але виграємо ми завдяки розвитку різних видів безпілотних систем. Усі вони в своїй сукупності і є геймчейнджером.

Військова бюрократія

– Восени минулого року ви нарікали на армійську бюрократію, зокрема, на надто складну процедуру списання дронів, яка забирає дорогоцінний час у бойових командирів. За кілька місяців щось змінилося?

– Дрони DJI як списувалися, так і списуються. Це жахлива історія.

Причому малюються ці папірці просто з неба. Як я можу згадати про дрон, який був збитий два місяці тому. От ви можете розписати якийсь день у грудні минулого року? А тепер уявіть, що в той день було збито кілька дронів і вам треба розписати всі обставини.   

– Але ж тема списання військового майна за спрощеною процедурою постійно обговорюється…

– Так, загальне розуміння стосовно того, що треба з цим щось робити, існує. Прийнято новий план списання, який стосується FPV. Теоретично DJI теж можна запхнути в цей план, але військові бюрократи бояться використовувати такий механізм.

– А якщо командир роти ударних БпЛА просто плюне на бюрократію?

– Тоді тюрма. Щоб списати дрони, один комплект документів готується для ДБР. Якщо цього не робити, прийде ДБР і запакує… Можна, звичайно, не боятися ДБР, якщо ти розраховуєш загинути… Але зараз у мене інші виклики. Я вже не командир роти. Я продовжую бути військовослужбовцем, але не хотів би афішувати проєкт, яким займаюсь. Сьогодні моя задача, якщо узагальнити, – мобілізувати 15 000 людей, навчити і відправити в ЗСУ.

– З ваших слів можна зробити висновок, що ви маєте стосунок до учбових центрів?

– Так, зокрема, і до учбових центрів. Давайте скажемо, що я – спецагент Армії дронів.

Зміна психології

– І який основний виклик ви бачите у своїй новій ролі?

– Основний виклик для українського суспільства зараз – зміна системи цінностей. Тому що певна частина населення, скажімо так, відокремлює себе від війни. Є така позиція: хай вони собі там воюють, а я тут буду ховатися чи думати… Над цим я замислююсь зараз постійно.

– І які висновки?

– Треба працювати з мамами. Але це дуже стратегічно. Що робити зараз? Думаю, потрібно створювати систему мотивації, яка вплине на "прикордонних" людей, тобто тих, хто готується, хто зволікає, хто розмірковує… Треба працювати з аудиторією 20+.

– Мотивація – це насамперед про гроші?

– Гроші – точно ні. Зараз нормальна компенсація. Людям потрібні роз’яснення. А ще потрібно карати тих людей, які руйнують армію.

– Що ви маєте на увазі?

– У багатьох військових, які сьогодні обіймають керівні посади, доволі невисокий "менеджерський" рівень.

– А якщо говорити про рівень навчання операторів БпЛА?

– Питань до процесу підготовки дуже багато. В деяких школах вчать як злетіти, сісти – і все. В школах бракує людей, які мають бойовий досвід – відсотка немає. Ми працюємо над змінами в цій системі.

– Яка ваша формула перемоги?

– Я спортсмен, і я думаю як спортсмен: ми кожен день маємо бігти стометрівку. Все, що я роблю протягом дня, – це моя стометрівка. І мені треба переконати якомога більше людей бігти стометрівку. Кожен – свою. А якщо казати про те, чим перемагати, то тут мені близька позиція очільника Мінцифри Михайла Федорова, який вважає, що ми маємо все зробити для того, щоб щодня наші дрони знищували 100 одиниць важкої техніки противника. Тоді наша країна переможе.