Звичка до смерті. Що відбувається з цивільними людьми під час війни – хорватський досвід

Від редакції

Під час війни відбувається безліч змін у суспільній свідомості. Деякі з них настільки масштабні, що майже непомітні. Одна з таких трансформацій – у сприйнятті смерті, руйнувань та страждань. В якийсь момент інформації на цю тему стає так багато, що вона вже не викликає в наших душах ані співчуття, ані шоку.

Днями у видавництві "Човен" вийде друком збірка есеїв хорватської письменниці Славенки Дракуліч "Війна всюди однакова". Більшість творів, що увійшли до книжки, присвячені війні на території колишніх республік Югославії. Але не всі. Останні три есеї написані після російського повномасштабного вторгнення в Україну.

У книжці Славенки Дракуліч немає батальних сцен та військової аналітики. Більшість персонажів – звичайні люди, які опинилися у надзвичайних обставинах. Вони змушені жити з війною за вікном та проходити різні етапи адаптації до потрясінь. Головна героїня тут, безумовно, сама авторка. В основу книжки покладено її багаторічне дослідження себе.