Анатолій Волошин – 64-річний протестантський пастор із Маріуполя. Після початку повномасштабного вторгнення він записався в тероборону, отримав поранення та провів спочатку два місяці на Азовсталі, а потім – 295 днів у російському полоні. Його сини думали, що він загинув, та навіть написали некролог. Але він вижив і продовжував нести служіння у полоні. Тобто допомагав вижити й іншим. 

Liga.net зустрілася з пастором напередодні річниці його виходу з полону. Він розповів, як віра та гумор рятують життя у полоні та як навіть у колонії в окупації можна створити церкву. 

Голос Бога на дивані 

Анатолію Волошину було 35 років, коли він став протестантським пастором. Була субота перед святом Трійці, він лежав на дивані, і раптом ніби почув голос: "Вставай та йди каятися". Ця фраза прозвучала тричі, Анатолій встав з дивану, надягнув парадний костюм і пішов до церкви. Відтоді ходив туди постійно, а за рік став пастором. 

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку