Не жіночі дні. Чому у військкоматах досі масово не беруть жінок на облік

В Україні триває створення структури національного спротиву та одного з її ключових елементів – територіальної оборони. До лав тероборони приймають як чоловіків, так і жінок. Як із досвідом військової служби, так і без. Проте масового напливу громадян до військкоматів у січні не було. Чому?

Законодавча база начебто готова. Точніше – майже готова. 1 січня почав діяти Закон "Про основи національного спротиву". Він регулює розвиток територіальної оборони, організацію руху спротиву та підготовку до нього. Наприкінці грудня 2021 року набув чинності наказ Міноборони, який суттєво розширює список професій та спеціальностей для військовозобов'язаних жінок. Наразі там є практично всі наявні спеціальності. Хоча незабаром цей список планується переглянути – до 14 спеціальностей та 6 професій.

Навіть якщо перелік військових спеціальностей суттєво скоротять, 2022 року на військовий облік мають стати сотні тисяч українок. Але не відразу: попри нормативну активність міністерства, натовпів у коридорах військкоматів, як уже зазначалося, немає. Одна з причин – звернення головнокомандувача Валерія Залужного до жінок із проханням: "Не бігти до військкомату і не утворювати черги". За його словами, українок буде взято на військовий облік планово та поступово.

Щоб дізнатися, що відбувається на практиці, чи приходять жінки ставати на облік і чи є ажіотаж серед готових воювати не лише в соцмережах, Liga.net вирушила до одного з київських територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦКСП). По-старому – до військкомату.

Ажіотажу немає

Звичайний приймальний день, кабінет військового комісара Деснянського ТЦКСП. Навпроти господаря кабінету, полковника Дмитра Клабукова сидить дівчина та емоційно пояснює:

- Я не хочу в резерв, я хочу призватися! – і додає, що хоче служити у МПЗ – морально-психологічному забезпеченні військових формувань.

– У МПЗ немає вільних посад, але є інші. Підійдіть до командира нашого територіального батальйону до четвертого кабінету, він вам усе розповість, – відповідає полковник.

Молода жінка стрімко йде. Сьогодні вона – єдина відвідувачка, яка прийшла з метою призову.

Начальник відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу Деснянського ТЦКСП капітан Дмитро Гришков коментує ситуацію:

– Напливу жінок, які хотіли б стати на військовий облік, поки що немає, – каже капітан Гришков. – З початку року до нас прийшло лише чотири чи п'ять жінок. Одна з них, наприклад, влаштовувалася на роботу бухгалтером, і роботодавець попросив принести військовий квиток. Наразі вона проходить військово-медичну комісію. Інші теж приходили, бо вимагав роботодавець.

Порядок взяття жінок на облік такий: треба прийти до військкомату з паспортом, податковим номером, копією диплома чи довідкою з місця роботи. Отримати направлення на медкомісію та з'явиться туди з результатами загального аналізу крові, сечі, кардіограмою, флюорографією та довідкою від гінеколога.

– Нашу медкомісію, якщо особливих скарг немає, можна пройти за дві години: окуліст, стоматолог, терапевт, психіатр, невропатолог, хірург, – пояснює Гришков. – Потім комісія видає довідку, жінка пише заяву про взяття на облік, і вже за тиждень ми видаємо їй тимчасове посвідчення.

Зараз, як і раніше, до військкомату за документами приходять здебільшого жінки-медики – медсестри, фармацевтки, фельдшерки. Вони й до нового наказу Міноборони були військовозобов'язаними. Паніки серед них та тих, від кого вимагають військовий квиток роботодавці, немає. Ніхто не питає, чи буде їх призвано до армії, не хвилюється, що буде, якщо розпочнеться війна.

– У мирний час жінки можуть піти на військову службу лише добровільно – за контрактом, – пояснює Гришков. – За законодавством вони можуть підлягати призову лише у разі мобілізації чи воєнного стану.

До військкомату та особисто Гришкову телефонують керівники підприємств району. Запитують: "Що робити? Скеровувати жінок за військовим квитком чи ні?". Люди не розуміють, як бути, адже, з одного боку, є розширений список професій, за яким стати на облік мусять майже всі жінки. З іншого – новини про те, що Міноборони підготувало ще один наказ, який скорочує список до 14 спеціальностей та 6 професій. Нині цей наказ – на погодженні з МВС, СБУ та Службою зовнішньої розвідки.

– Я на всі дзвінки відповідаю так: "Ви поки не поспішайте, все може змінитися. Ми чекаємо на нову редакцію наказу з оновленим списком спеціальностей та професій", – каже Гришков.

Може статися так, що жінок, які вже отримали військовий квиток, доведеться знімати з обліку – якщо у новому наказі Міноборони не виявиться їхніх спеціальностей. А ось чи штрафуватимуть тих, хто не отримає військовий квиток, хоча й зобов'язаний, поки що незрозуміло. По-перше, ще достеменно невідомо, чи будуть штрафи. По-друге, проконтролювати тих, хто не став на облік, військкомати можуть лише під час перевірок підприємств. Але перевіряють не всіх.

– У Деснянському районі понад три тисячі підприємств, – каже Гришков. – Ми перевіряємо затверджені за планом.

Як почати захищати Батьківщину

Хоча черг із тих, хто хоче захищати Батьківщину саме зараз, під військкоматом немає, це не означає, що ніхто не хоче воювати.

– Зараз все відбувається так само, як було 2014 року, – розповідає заступник військового комісара Олег Мойсеєв. – Спочатку багато дзвінків – стільки, що черговий не встигає піднімати слухавку. А потім, коли 2014-го оголосили мобілізацію, тут під військкоматом була черга.

До військкомату телефонують люди, які хочуть бути готовими до можливої війни. Мойсеєв називає їх "ті, хто готовий взяти до рук зброю". Здебільшого це чоловіки з досвідом строкової служби.

– Навіть якщо вони служили 25 років тому, тримати в руках зброю – це як їздити на велосипеді. Якщо один раз навчився, то вже не забудеш, – каже заступник комісара.

Підписуйтесь на розсилки LIGA.net – лише головне у вашій пошті

Ті, хто хоче зараз захищати батьківщину, мають кілька варіантів. Людям, які стоять на військовому обліку, не треба робити нічого: якщо оголосять мобілізацію, їм надішлють повістку.

Тим, хто не стоїть на обліку або стоїть, але хоче бути корисним сьогодні, можна записатися до батальйону територіальної оборони – окремі війська у складі ЗСУ. Люди, що перебувають у батальйоні, захищають своє місто. За законом "Про національний спротив", до кінця весни 2022 року в Україні має бути 25 бригад тероборони – по одній у кожній області та окремо у Києві. У кожному районі створюється власний батальйон. Загалом у складі бригад має бути сформовано понад 150 батальйонів.

У київській теробороні зараз 400 осіб, ще 200 оформлюють документи та проходять медкомісію. За словами командувача Сил територіальної оборони ЗСУ Юрія Галушкіна, у прикордонних областях сили тероборони сформовано на 70%.

Щоб потрапити до тероборони, необхідно укласти контракт. Він може бути на так звану дійсну контрактну службу, коли людина постійно перебуває в батальйоні. Ті, хто хоче у мирний час продовжувати займатися звичайними справами, можуть укласти контракт у резерв. На практиці це має такий вигляд: резервіст продовжує жити своїм життям і ходити на звичайну роботу, але якщо оголосять воєнний стан чи мобілізацію, піде захищати місто.

Щоб укласти контракт, потрібно або переконатися, що ви перебуваєте на військовому обліку, або ж стати на облік, а потім зібрати пакет документів (паспорт, військовий квиток, свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей) та пройти медкомісію. Сьогодні масових візитів людей, охочих пройти всі ці бюрократичні процедури, немає.

– Тих, хто приходить, ми запрошуємо на співбесіду до командира батальйону, – каже військовий комісар Дмитро Клабуков. – Насамперед, ми беремо людей із досвідом строкової служби. Якщо його немає, призначаємо на небойові посади – діловодів, зв'язківців.

Для тих, хто служив в армії 20 років тому, є програма перепідготовки у спеціальних навчальних центрах. Для тих, хто не служив ніколи, існує альтернатива здобуття військового досвіду – пройти навчальні збори. Вони можуть тривати день, тиждень, десять і навіть 30 днів.

– Збори – це комплексне навчання. Там є стрілецькі дні, медична, вогнева підготовка тощо, – пояснює Клабуков. – Але це не відбувається так, що людина вступає до батальйону і одразу їде на курси. Батальйон має план занять. Резервістів заздалегідь попереджають, вони приїжджають.

Особи, які не уклали контракт із батальйоном тероборони, але хочуть прокачати свої військові вміння, також можуть відвідувати збори. Для цього необхідно зв'язатися з командиром батальйону або зайти на сторінки регіональних підрозділів тероборони у соцмережах та зателефонувати за вказаними там номерами телефонів.

Якщо завтра війна

У військкоматі звичайний робочий день. Прийом – з 9:00 до 13:00. О 9:30 біля входу черга – близько десятка чоловіків різного віку переступають з ноги на ногу на морозі. У довгих коридорах військкомату – теж невеликі черги. Обличчя у людей – незадоволені і ніби заздалегідь роздратовані списками довідок, які потрібно збирати. Ані войовничості, ані навіть тривоги, які є у ЗМІ та соцмережах, на цих обличчях немає.

"Я прийшов за приписним, переїжджаю до іншого району", – каже хлопець років 20-ти. "Я також за приписним, на навчанні вимагають", – повідомляє інший. "І я за ним, на роботі попросили принести", – підхоплює чоловік років 40 у черзі під одним із кабінетів.

Перед дверима до іншого кабінету стоїть дуже молодий високий хлопець. Розповідає, що рік тому йому прийшла повістка на строкову службу, але з його діагнозом не служать: "Рік тому я пройшов медкомісію. Мені обіцяли зателефонувати та сказати, що робити далі. Але ніхто не телефонував. Коли я набрав сам, сказали прийти сюди". Поруч – інший хлопець. Він слухає нашу розмову, а потім роздратовано додає, що приходить до військкомату вже удвадцяте – йому потрібен документ для навчання, але його справу загубили. Нікого, хто прийшов би через загрозу російській агресії, у цій черзі немає.

– У приймальні дні ми приймаємо громадян із особистих питань – взяття та зняття з військового обліку, оформлення військового квитка або тимчасового посвідчення, приймання призовників, – розповідає капітан Дмитро Гришков. – Хтось переїжджає до іншого району і має знятися з обліку у нас. Приходять учасники АТО – їм потрібне призначення на медико-соціальну експертизу (МСЕК) або довідка про періоди військової служби для пенсії. Звертаються призовники. Зараз нічого не змінилося – питання ті самі, що й раніше.

У полковника Клабукова навряд чи міг бути інший варіант відповіді на запитання: "Якщо завтра війна, ми готові?". Він упевнено відповідає:

- Так, ми завжди готові до війни. Триває підготовка, уточнення щодо команд. Якщо буде команда про мобілізацію, військовозобов'язані мають терміново прибути, – полковник розповідає, що роблять саме зараз. – Проводяться заняття з відпрацювання розгортань пунктів збору, дільниць оповіщення.

Основне завдання, каже Клабуков, – морально підготувати до війни населення.

- Що це означає?

– Насамперед, не панікувати. А далі – військовозобов'язаним з'явитися до комісаріату з військовими квитками, щоб захищати свою Батьківщину. Жінок, які цього хочуть, також запрошуємо.

До кінця приймального дня у військкоматі залишається година. У коридорі з ноги на ногу так само переступають люди з незадоволеними обличчями – студенту потрібно отримати приписний, медсестрі – знятися з військового обліку за віком, чоловікові років 40 – отримати документи для працевлаштування. Ніхто з них навіть не гортає у черзі стрічку фейсбука, де тільки й розмов про війну.