Коли Юрій Чорноморець навчався у випускному класі, він прийшов до свого дідуся та сказав: "Я відчуваю покликання, щоб стати священником. Яка є в Радянському Союзі найкраща семінарія? Куди мені поїхати вчитися?" Дідусь відповів: "Не треба тобі в семінарію. Йди на філософський факультет, у перший день зустрінеш там всіх, кого треба, та станеш богословом". Так і сталося. 

Юрій закінчив філософський факультет КНУ ім. Шевченка, згодом став професором кафедри богослов’я та релігієзнавства університету ім. Михайла Драгоманова та очолив спеціалізовану вчену раду з захисту кандидатських і докторських дисертацій зі спеціальностей "богослов'я" та "релігієзнавство". 

У перші дні повномасштабного вторгнення Чорноморець приєднався до тероборони й брав участь як снайпер у боях за Київську область. Тоді ж отримав дозу радіації в Чорнобильській зоні та через стан здоров’я пішов з війська. Але одразу знайшов собі інше заняття. Юрій почав збирати гроші на снайперські гвинтівки, приціли та патрони. За два роки Юрію і його команді вдалося передати на фронт 305 гвинтівок і створити добре оснащені снайперські групи в різних підрозділах. 

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку
Вже передплатили?
церкваправослав'яволонтерствоснайпериснайперські гвинтівки