Україна є ключем до довгострокової оборони Європи

Чи то через істерію Трампа та побоювання щодо можливого ізоляціонізму США за його другого терміну, чи то через шок від жорстокого вторгнення Путіна в Україну, але Європа нарешті почала усвідомлювати свої вразливості у сфері оборони та безпеки.

Цього тижня генеральний секретар НАТО Марк Рютте влучно підсумував ситуацію, закликавши членів Альянсу підвищити витрати на оборону до рівня, що значно перевищує поточний цільовий показник у 2% ВВП, і наблизитися до 3% ВВП. І навіть цього може бути недостатньо, враховуючи екзистенційну загрозу з боку Росії.

Рютте має рацію. Сувора реальність полягає в тому, що незалежно від можливого повернення Трампа до влади чи мирної угоди щодо України, Росія давно виявила себе як довгострокова екзистенційна загроза для Європи, її цінностей та безпеки.

Це проявилося не лише у вторгненні в Україну, але й раніше: у втручанні в Молдову, вторгненні в Грузію у 2008 році, незаконній анексії Криму в 2014 році та наступних діях на Донбасі, а також у кібератаках, нападах на критичну інфраструктуру та втручанні у вибори в західних країнах (зокрема, у Британії, Молдові, Грузії та Румунії).

Загроза з боку Росії не зникне навіть за умов укладання поганої мирної угоди, нав'язаної Трампом.