Україна і Естонія. Естонським президентом став інтелектуал Алар Каріс. Про що це свідчить

Жорсткі і відверті висловлювання одного з гостей саміту "Кримська платформа" – президентки Естонії Керсті Кальюлайд про європейські та євроатлантичні перспективи України і реальні можливості інвестування до української економіки викликали жваву дискусію серед політиків і журналістів. Президенту Естонії відповідали навіть високопоставлені українські чиновники – віцепрем’єр Ольга Стефанишина та міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. І дійсно, політики – особливо глави держав – зазвичай не висловлюють свою думку з такою відвертістю. Не випадково існують так звані дипломатичні вирази, якими прийнято замінювати правду, не дуже приємну для господарів.

Тим часом, Керсті Кальюлайд, давній друг України – вона була першою іноземною очільницею держави, хто відвідав лінію розмежування на Донбасі, – могла дозволити собі розкіш відвертості саме тому, що знала: вже за кілька днів у парламенті Естонії буде обраний її наступник.

Естонські політичні партії вирішили не висувати Кальюлайд на другий термін. І це при тому, що чинна президентка є дуже популярною, і, якби в Естонії проводилися загальнонародні президентські вибори, в Кальюлайд були б всі шанси опинитися серед фаворитів. Але парламентська республіка має свої закони – тут потрібно бути у хороших відносинах з депутатами від різних політичних партій, інакше тебе просто не оберуть. А якщо не вдається домовитися парламентарям, тоді скликають збори вибірників: до депутатів приєднуються представники місцевого самоврядування. Саме так президенткою Естонії була обрана не тільки сама Кальюлайд, але і її попередники на посаді глави держави.

Однак зараз все завершилося дуже швидко, за два дні. Про кандидатуру президента домовилися провідні політичні партії правлячої коаліції і з ними погодилися й опозиціонери. В результаті директор Естонського національного музею Алар Каріс не мав конкурентів і був обраний главою держави переважною більшістю голосів.

Звичайно, можна здивуватися – хіба так можна, щоб у наші дні президентом обирали інтелектуала, колишнього ректора університету і директора музею, а не мільярдера або телевізійного коміка? Як бачимо, ера інтелектуалів у політиці ще не є завершеною, хоча і сам Каріс ще недавно не був у цьому впевненим. У січні 2021 року він стверджував, що у президенти не збирається: "У мене дуже високі критерії до президента, і я розумію, що не підходжу. Я настільки приземлений, що розумію, що це швидше створить проблеми для мене і держави. Це не дуже складна робота, але вона вимагає чогось, чого у мене немає".

Але естонські політики переконали Каріса. Так, у президента Естонії в основному представницькі функції, але він презентує націю і дуже важливо, щоб на цій посаді перебувала людина, до якої суспільство ставиться з повагою. Тим більше, що першим президентом повоєнної Естонії теж став інтелектуал, ім’я якого носить сьогодні аеропорт у Таллінні – письменник і дипломат Леннарт Мері, неординарна яскрава людина, яка поставила високу планку стандартів у естонській політиці. І, звичайно, депутати естонського парламенту хотіли б, щоб їхні виборці згадали про ці паралелі, коли дізналися про обрання нового президента країни.

Цікаво, що однією з перших, хто привітав нового президента і парламент із вдалим вибором, була Керсті Кальюлайд. А коли новий президент Алар Каріс прибув до резиденції глави держави, фотографи відобразили обійми чинного та обраного президентів.

І до цього рівня політичної культури і доброзичливості варто придивитися. Власне, про це нам теж говорила президент Естонії: справа не у цифровізації, а в політичній культурі – бо віртуальне дзеркало просто відобразить той рівень, на якому ви зараз перебуваєте.

Спеціально для Радіо Свобода