Весь пасхальний тиждень ми спостерігали бурхливі перепади переговорного процесу щодо припинення російсько-української війни й гострі дискусії навколо умов її завершення. Нас кидало то в жар, то в холод.

Взагалі цей переговорний процес дуже нагадує різкі коливання погоди нинішньої весни. То майже літо, то заморозки, і навпаки. Те саме і в наших стосунках з США за президентства Трампа – постійні "американські гірки", точніше, їх треба визначати як "трампівські гірки".

Почалося все ще 18 квітня, напередодні Великодня. У Парижі відбулася зустріч високоповажних делегацій США, України і трьох європейських країн (Франції, Великої Британії та Німеччини). Саме тоді США нарешті представили партнерам по переговорах свій мирний план.

Причому зроблено це було в закритому режимі, без жодного офіційного оприлюднення хоча б основних ідей цього плану. Одночасно держсекретар США Марко Рубіо відверто натякнув, що Сполучені Штати чекають від України і європейців згоди на цей план, інакше США можуть вийти з переговорного процесу.

Мабуть, для учасників переговорів у Парижі це справді була "страсна п’ятниця", хоча офіційні коментарі були дуже поміркованими.

Навіщо були потрібні вся ця секретність і жорсткий тиск США погодитись на "мирний план Трампа", стало зрозумілим трохи пізніше.

Уже з суботи, 19 квітня, почалися витоки про зміст цього "мирного плану". Вони продовжувались весь пасхальний тиждень. І явно це було невипадково.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку