Як Мін’юст упорядковує українське законодавство: головні принципи

Органи державної влади – це величезний механізм покликаний забезпечувати інтереси громадян у різних суспільних сферах. Комплекс законодавства ще більший, він містить близько тисячі законів та десятки тисяч підзаконних актів.

Чи задумувались ви колись про масштаби, про те, як, навіть попри війну, працює механізм під назвою "держава"?

Одним з наскрізних критеріїв тут є системний підхід. Саме завдяки цьому забезпечується збалансоване та динамічне функціонування окремих елементів. Це і виконавчі органи влади, і ОМС, і служби надання послуг та підтримки громадян.

Іншими словами, усі елементи мають взаємодіяти між собою та гармоніювати.

Безпосередній правовий вплив на цю системність має Міністерство юстиції України. Одне з його основних повноважень – правова оцінка слушності та доцільності функціонування всієї структури органів держуправління.

Крім того, коли Мін’юст робить правову оцінку для акту якогось профільного міністерства, він фактично "надає" об’єктивне місце такому акту в цілісній системі законодавства та гарантує його певний вплив на суспільні відносини.

Такий підхід по суті передбачає узгодження двох завдань. По-перше, це оцінка того, яким чином новий акт впливає на чинне законодавство. По-друге, як змінюються від цього суспільні відносини. Ці речі взаємоповʼязані та доповнюють одна одну.

Що враховує Міністерство юстиції у цій роботі?

Найперше – це об’єктивна ієрархія законодавчих актів. Річ навіть не в тому, щоб розташувати акти за критеріями юридичної сили, а в тому, щоб вони не закладали підстав для правових колізій.

Для прикладу, щоб постанова Кабінету міністрів України не корегувала або змінювала норму закону. З метою уникнення таких випадків було ухвалено Закон України "Про правотворчу діяльність". Він фактично і закріплює основні "правила" ієрархії для законодавчих актів та законів різного типу.

Також важливо враховувати міжгалузеву природу відносин. Тут регулювання здійснюється принципово різним законодавством. Не можуть відносини класичного приватного права регулюватися методом владних наказів. Це призведе не лише до, м'яко кажучи, "незручностей", але і породить правову форму, що не працює, зруйнує системність та вплине на роботу державного механізму.

Ефективність впливу законодавчих приписів теж є критерієм системності. Законодавство в державі не може бути неефективним. Цим питанням теж опікується Міністерство юстиції.

Адже ефективність досягається через об’єктивне та чітке розуміння природи суспільних відносин та вибору адекватної правової форми регулювання.

Міністерство, визначаючи критерії оцінки нормативних актів профільних міністерств, по суті "критикує" їх у тому, що можна, а чого не можна робити.

Конституція гарантує чітке розмежування повноважень ініціаторів законодавчих змін. Наприклад, якщо питання управління державним майном закріплені виключно за Кабінетом міністрів та Фондом державного майна України, то Мін'юст ніколи не погодить такий акт від іншого органу.

Це лише кілька тез щодо важливості системного підходу, який має гарантувати збалансований та ефективний стан чинного законодавства України.