Віддавши частину РФ, можна зберегти інше? Чи справді є ті, хто в це вірить?

Останніми днями стійко фонтанують два дивні тренди. Якщо не сказати, що обидва з явним відтінком глибоких психічних відхилень.

Один стосується страхів, від яких холоне душа, перед можливим ядерним апокаліпсисом. А тому "негайно, просто завтра треба сісти за стіл переговорів". І? І негайно треба без жодних застережень погодитися з ультимативними вимогами Росії. Грубо кажучи, віддати їм свою землю, перепросити за опір, стати на коліна і вмитися власною кров'ю. Серйозно? По-перше, а чому так легко стороннім хочеться розпоряджатися українською землею та її суверенітетом?

По-друге, чому Україна на самоті має платити за варварські апетити Росії? Тобто комусь хочеться спокою десь в Ельзасі, щоби нічого не відволікало від споглядання зростання свого геніального Его, але заплатити за це має Україна? Чудово.