Пристрасті за Орбаном: що собі думає Угорщина, підтримуючи й далі Росію

Нова перемога лідера партії Фідес Віктора Орбана на парламентських виборах в Угорщині породила чимало дискусій про перспективи країни та її місце у європейській політиці. І тема відносин з Україною є далеко не останньою.

Партія Фідес та християнські демократи легко виграли парламентські вибори, що відбулися в Угорщині у першу неділю квітня 2022 року. 

Партія Орбана зміцнила власні позиції та матиме у парламенті 135 місць зі 199 – впевнену конституційну більшість. Сам лідер тріумфаторів наголосив, що перемогу видно навіть з Місяця.

Цікаво, що аналітики протягом виборчої кампанії прогнозували перемогу Фідес, однак не настільки вражаючу. Опозиційне Об’єднання за Угорщину на чолі з Петером Маркі-Заєм мало достатньо часу, щоб кинути виклик політичній силі, що домінує у країні вже понад 10 років. Відзначають, що свою парадоксальну роль відіграла російсько-українська війна.

Офіційний Будапешт посів специфічну позицію у питанні ставлення ЄС до Росії. Ні, Угорщина не торпедувала санкції, які запровадив Європейський Союз щодо РФ практично одразу після вторгнення. Проте одразу окреслила власні зелено-біло-червоні лінії: не використовувати територію країни для транзиту до України військової допомоги та категоричне "проти" можливого ембарго на постачання російського газу. 

Віктор Орбан, нагадаю, 1 лютого бачився з дотриманням соціальної відстані з Владіміром Путіним і домовився про збільшення обсягів постачання "блакитного палива". Цей інтерес є більш зрозумілим, якщо врахувати тодішню дискусію навколо замороженого з початком війни газопроводу Північний потік-2. 

Не варто дивуватися, що Орбан 5 квітня наголосив на готовності купувати російський газ за рублі, як цього вимагає кремль.

ЄС, як повідомляє Reuters, має наміри заморозити фінансову допомогу Угорщині через проблеми з демократичним характером управління державою. Це цілком відповідає, як не дивно, інтересам Орбана, який назвав "брюссельських бюрократів" серед своїх опонентів. Серед них – Джордж Сорос, проти "відкритого суспільства" якого його партія Фідес бореться не перший рік, і… президент України Володимир Зеленський.

Відзначу, що Угорщина не залишилася осторонь проблеми українських біженців: вона прийняла понад 500 000 з них (це понад 10% від загальної їх кількості). 

Далеко не всі українські жінки та діти залишилися на угорській землі, проте і це явище складно назвати унікальним. Нагадаю, що під час попередньої міграційної кризи 2015 року Угорщина відмовилася надавати притулок втікачам з Близького Сходу та Північної Африки. У цьому тоді з нею була солідарна Польща. Проте зараз з Варшави звучать зовсім інші оцінки політичної ситуації на Європейському континенті, спровокованої агресією рашистів в Україні.

За кілька днів до голосування на парламентських виборах міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто звинуватив свого українського колегу Дмитра Кулебу та посла України в Угорщині Любов Непоп у підготовці втручання до перебігу голосування. Тепер вже можна стверджувати, що це був технологічний крок, спрямований на мобілізацію електорату Фідес, і він виявився достатньо успішним. 

Сіярто викликав українського посла для роз’яснень через заяву Володимира Зеленського, що Орбану доведеться обирати між Росією та Європейським Союзом. Нагадаю, що під час саміту Європейської Ради наприкінці березня український президент публічно запропонував Орбану поцікавитися, що відбувається в Маріуполі.

Своєрідною стала пропозиція Віктора Орбана зустрітися в Будапешті лідерам Нормандської четвірки. Річ у тому, що дії Росії впродовж останніх шести тижнів нівелювали мінські домовленості, і подібний формат навряд чи має вигляд прийнятного для офіційного Києва. Проте Орбан хайпуватиме і надалі, адже має значний кредит довіри виборців.

Найбільша на сьогодні інтрига: наскільки можливим є гіпотетичний #HunExit, на який Віктор Орбан натякнув у середині лютого 2022 року. 

Останні російські дії на світовій арені суттєво збільшують цінність цього кроку для кремля, адже він у такому разі може отримати можливість не лише похитнути єдність ЄС, а й отримати плацдарм для власного впливу у Центральній Європі.

З огляду на кризу у двосторонніх відносинах, яка триває вже не перший рік, діалог з Угорщиною є справжнім викликом для української дипломатії. 

І у цьому питанні важливим є наступне: Угорщина є нашим опонентом чи конкурентом за вплив у регіоні Центральної та Східної Європи, але не ворогом. 

Ворог в України наразі лише один – Росія. У всякому разі, до того часу, поки Угорщина є членом НАТО та ЄС.