Потік абсурду. Безумовно, все йшло до того, що підсумкове рішення щодо всього проєкту Північний потік буде, м'яко кажучи, провокаційним. Завдає суттєвого удару євроатлантичній солідарності як такій. Але це рішення не сьогоднішнього і навіть не вчорашнього дня.

98% добудови другої гілки. Активні прямі і непрямі інвестиції в проєкт цілої низки великих європейських компаній. Масштабна бізнес/зацікавленість європейських чиновників різних рівнів... Росія від початку 2000-х активно вкладалася в скуповування тих чи інших груп впливу в європейських країнах, у формування там повноцінного офіційного і неофіційного лобі, в створення потужних пропагандистських мереж, куди входили і журналісти, і лідери місцевих громадських рухів.

На якомусь етапі кількість і агресія перейшла в якість, коли відставні топи європейських урядів ставали "дорогими" (в прямому сенсі слова) членами правлінь російських сировинних монополій. А паралельно з цим РФ роками доводила нестабільність транзитних коридорів через Україну – нескінченними газовими війнами; скандальною участю в українській політиці через різноманітних "корисних ідіотів" і, нарешті, прямою військовою агресією.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку
Вже передплатили?

Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
Джо БайденПівнічний потік-2Ангела Меркельтранзит газугазНордстрім