Росію потрібно лікувати від скрепів і підвищеної духовності. Міфи небезпечні завжди

Володимир Путін хоче поговорити про спільну історію? Давайте поговоримо.

Нещодавно аналітичний центр Левада-центр провів опитування – чим пишаються росіяни. Результати передбачувані. На першому місці – перемога у Великій вітчизняній війні. На другому "Повернення Криму до складу Російської Федерації". На третьому – політ Юрія Гагаріна в космос.

Це все зрозуміло.

Але є два моменти, які дуже хотілося би виокремити.

По-перше, насправді, росіяни не пишаються нічим

Росія – це країна-носій радянського менталітету: закрити очі і пройти повз. Завжди. Зробити вигляд, що нічого не бачив. Кричати на мітингах те, що тобі каже партія і після мітингу крити її матом з мужиками в гаражах під горілку.

Тому росіяни насправді не пишаючись нічим, показово пишатимуться тим, чим їм скаже зомбоящик. Скаже перемогою у ВВВ – будуть перемогою в ВВВ. Скажуть Кримом – будуть Кримом. Скажуть Дональдом Трампом – будуть Трампом. А скажуть Бараком Обамою – будуть Обамою. Ось так, до речі, і було.

Вісім років тому перемога Обами викликала в Росії шквал національної гордості, тому що і вісім років тому росіяни чомусь думали, що Барак Обама – це їхнє досягнення. Перезавантаження ось це все.

Ця гордість, втім, зникла так само швидко, як зараз випаровується гордість від перемоги Трампа, яка – ну, а як інакше-то – теж їхнє досягнення, але в Росії цього не пам'ятають, тому що і пам'ять тут точна така сама, як і гордість – як у золотої рибки, три дні.

А потім можна пишатися всім по-новому, коло за колом. Рекурсія.

Але найголовніше – країна, яка не здатна співчувати, не здатна і пишатися. Гордість завжди нерозривно пов'язана з соромом. А якщо ти не здатний відчувати сором, не зможеш бути здатний відчувати і гордість.

Країна, в якій щозими рік за роком стабільно раз на тиждень з'являються повідомлення, як в – 30°С з автобуса висадили дитину з інвалідністю,  безпритульного, тому що йому не вистачило 13 рублів за квиток. І це навіть викликає дискусії серед інтелігенції про те, винна кондукторка чи ні, Бог же ж ти мій! Така країна не здатна пишатися вазагалі. Це називається "моральна ідіотія" або термін, який мені подобається більше, – "моральна кастрація". Насильницька моральна кастрація, проведена над цілими народами в епоху Великого терору, коли було вирізано все, яка височіла над криками "розстріляти, як скажених собак", і яка увінчалася повним успіхом.

З того часу Росія – це країна-цинік, якій плювати і на сором, і на гордість. Тут не соромляться відмовлятися від своїх чоловіків, за гроші погоджуючись ховати їх в безіменних могилах під номерами, – про яку гордості ви говорите, про що ви?

А ось другий аспект, на мій погляд, набагато цікавіший

Крім перших трьох пунктів, росіяни "пишаються" ще наступними:

Перетворення країни в радянські часи в одну з провідних промислових держав в світі. Досягнення російської науки. Слава російської зброї. Боротьба з татаро-монгольським ярмом, захист Європи від навали зі Сходу. Дух російської вольниці, волелюбність.

Читайте також

Віталій Портніков: Зі своїми не воюють

Разом з перемогою у ВВВ, поверненням Криму і виходом в космос, – це все дуже цікаві пункти.

Справа в тому, що ВСІ ці перелічені пункти – міфи.

Повні, абсолютні міфи.

Нічого з перерахованого не мало місце в реальності так, як це надається респондентам.

Давайте коротко  розглянемо кожен.

Велика вітчизняна війна

Ну, тут все більш-менш зрозуміло. Така війна існує тільки в російській історії. У всіх інших, це  лише частина Другої світової. В яку СРСР вступив у 1939 році в союзництво з Німеччиною.

Перший штурм Брестської фортеці, спільний парад, 29-а бронетанкова бригада РСЧА комбрига Семена Кривошеїна, яка вже самостійно добивала  гарнізон генерала Костянтина Плісовського, який вийшов з фортеці, сам Плісовській, розстріляний в Харкові, розподіл Польщі тощо.

Насправді, з 1939 до 1945 року в СРСР одночасно тривало три війни – Друга світова, Велика вітчизняна і Друга громадянська. Республіка Локоть, до двох мільйонів росіян, які воювали проти СРСР, видача козаків Йосипу Сталіну тощо.

З перемогою теж все не так однозначно – Ленд-ліз, атлантичні конвої, Аерокобри, постачання сталі і взагалі всього аж до солідолу і згущеного молока.

Тому в тому вигляді перемога, якою пишається Росія – це міф.

Єдина країна, яка пройшла війну від першого до останнього дня – це взагалі Великобританія.

"Повернення Криму"

Якщо називати речі своїми справжніми іменами – загарбницька війна, анексія і окупація. Тут все просто.

Політ Гагаріна в космос

У нас дуже люблять говорити, що американську космічну програму зробив Вернер фон Браун, керівник проєкту Фау-2. І дуже не люблять говорити, що заступник фон Брауна, доктор Гельмут Греттруп, працював над космічною програмою СРСР, в НДІ-8, на острові Городомля на озері Селігер. І що першою ракетою в СРСР, яка стартувала 18 жовтня 1947 року о 10 годині 47 хвилин за московським часом з полігону Капустін Яр, була та сама Фау-2. На основі якої пізніше була зроблена радянська Р-1. Вона – трохи модифікована Фау-2 " і знаходиться зараз на пам'ятнику підкорювачам космосу на ВДНГ. Дуже символічно, я вважаю.

Разом з Греттруп над радянською космічною програмою працювали кілька сотень – якщо не помиляюся, 700 – німецьких вчених.

Перетворення країни в провідну промислову державу

Уся індустріалізація зроблена американцями та німцями. Вся. General Electric і Siemens AG.

Символи індустріалізації ДніпроГЕС: головний консультант проєкту – американський будівельник гідроспоруд Х'ю Купер, обладнання фірми Krupp і Мангейм, турбіни General Electric. Єдине, що в ній є радянського – рабська праця зеків. І так стосовно всіх проєктів.

Стосовно всіх. Магнітогорськ – американці. Челябінський тракторний – американці. Газ – американці. Автозавод АЗЛК – Ford. Він спочатку і випускав Ford A. Казанський авіаційний – німці. Новокузнецьк – чехи.

У 1925 році в Москві авіабудівна компанія Німеччини Junkers створила найбільш передове в ті часи авіаційне виробництво. Зараз завод Junkers в Філях називається "Космічний центр ім. Хрунічева".

Я вважаю це теж дуже символічним.

Військово-хімічна промисловість – той самий іприт, яким СРСР був завалений по самі вуха і банки, з яким знаходили навіть в Кузьмінках – заснована в Шиханах німцями разом з льотним центром в Липецьку (де, за легендою, навчався Герман Герінг) і танковим центром в Казані.

В інституті Курчатова досі розповідають байки про те, як двічі лауреат Сталінської премії німецький фізик барон Манфред фон Арденне одягав есесівську форму і розгулював територією ядерного наукового центру. Разом з фон Арденне над радянською ядерною програмою працювало до СЕМИ ТИСЯЧ німецьких вчених. Серед них: Нобелівський лауреат Густав Герц, герой соціалістичної праці Ніколаус Риль, радник Гітлера з наукових питань Петер Тіссен, творець газової центрифуги для поділу ізотопів урану Гернот Циппе.

Навіть ваш  скрепний Уралмаш – і той німці. Єдине, що в СРСР побудували самі, без іноземців, – це Біломорканал. Який виявився нафіг не потрібен і яким давно вже ніхто не користується.

Про автомат Калашникова, створений в той час і в тому місці, де в цей момент перебував і Хуго Шмайссер – німецький конструктор вогнепальної і пневматичної зброї, я мовчу. Як і про ПМ-пістолет Макарова, який опинився Вальтером ПП. Як і про взагалі все: фени, радіоли, міксери, діафільми, транзистори, автомобілі і взагалі все, що було вироблено в СРСР, аж до пломбіру і ковбаси за 2.20, рецепти яких разом з лінією з виробництва привіз з США особисто Анастас Мікоян, на честь чого і названий ваш найбільш скрепний "Мікоянівський комбінат" – і туалетного паперу.

Загалом жодного "залишив з атомною бомбою" насправді не було.

А ось як товариш Йосип Сталін особисто розпродавав скарби Ермітажу , щоб на цю саму індустріалізацію заробити – це так, ось це дійсно подвиг. Всього було продано 2 880 картин 59 з яких – світові шедеври. У тому числі Ван Дейк, Веласкес, Рембрандт, Рубенс, Тіціан, Боттічеллі. Всього з Ермітажу продано понад 5 000 експонатів – алмази, золото, царські діадеми, яйця Фаберже ... Зароблено з продажу кілька десятків мільйонів фунтів стерлінгів. За вартості розпроданого вже тоді понад мільярда. О це так, це і справді треба вміти.

Слава російської зброї

За уважного розгляду багато подвигів, які стали міфами, починають, скажімо так, викликати питання. Суворов в альпійському поході своїх поранених просто кинув. Двадцяти восьми панфіловців взагалі банально не було. Це просто брехня від початку і до кінця.

Бій Пересвіту з Челубієм (Куликовська битва) – чистої води казка. Бородінська битва – перемога дуже унікальна, тому що росіяни, які оборонялися, втратили вбитими більше, ніж французи, які наступали: поле бою залишили, продовжили відступ і в результаті здали Москву. Невський п'ятачок просто безглуздо завалили трупами. Оборона Брестської фортеці – міф. Жодного "Льодового побоїща" не було, був невеликий бій бідя якогось мосту через річку, в якому всіх лицарів брало участь 26 чоловік, 20 вбиті, шестеро взяті в полон. Командував боєм, найімовірніше, Андрій, брат Олександра, тому і того героїчного Олександра Невського, яким ми його знаємо з міфів, насправді, найімовірніше, теж не було. Куликовська битва була не так, не там і не про те. Петро Перший з-під Нарви біг, кинувши армію, і від страху запиячив на кілька днів. Ніякий Олег жоден щит до воріт Царгорода не прибивав – та й Олега ніякого і не було.

Святослав – тут так, Хазарію він дійсно розгромив. Одне тільки "але" – Хазарія була іудейською державою з найнятими як армія мусульманськими найманцями. А після Хазарії він розгромив і булгар, де й осів у Преславі і саме це місто і вважав "центром землі моєї". Тощо.

Ні, справжніх подвигів в російській історії справді було повно – ось тільки всі вони практично нікому не відомі, про них ніхто не говорить і ними ніхто не пишається.

Боротьба з татаро-монгольським ярмом

Тут все зрозуміло. У громадянській війні між чингизидом Тохтамишем – законним спадкоємцем престолу Білої Орди (яка у нас чомусь називається "Золотою") – і полководцем Мамаєм, які намагалися захопити владу – Дмитро встав на сторону Тохтамиша. Тому  заколот в орді був пригнічений за допомогою російського князя. І литовського князя Ягайла. Де була сама Куликовська битва, скільки людей брало в ній участь і інші деталі – невідомо. Але те, що не на Куликовому полі, це точно. Насправді навалі татаро-монгол пручався Козельськ, але хто пам'ятає про його героїчну оборону зараз?

Дух російської вольниці, волелюбність

Ну, тут без коментарів. Наведу лише одну цитату з "Повісті минулих літ": "Земля наша збідніла від воєн і продажу". Знаєте, що за продаж маються на увазі? Продаж людей в рабство. Работоргівля власним населенням була одним з основних джерел доходу руських князів поряд з медом і хутром. Настільки основних, що в англійському слові "слов'яни" залишилося slavery – рабство. Ну, приблизно як зараз слово "таджики".

Тощо. І так скрізь і про все.

Глибоководні апарати "Мир" , ваша гордість, – фінські.

Найбільший у світі російський криголамний танкер "Тимофій Гуженко" повністю побудований в Південній Кореї фірмою Samsung Heavy Industries. У російському лайнері "Сухий Суперджет" російський тільки алюміній. Єдина в світі, " яка не має аналогів" арктична російська нафтова платформа "Прирозломний" – це норвезька платформа Hutton TLP, побудована в 1984 році. "Академік Мстислав Келдиш", з якого Джеймс Кемерон і спускав апарати "Мир" на зйомках Титаніка, – фінський. Батискафи, на яких Путін кудись там занурювався поблизу нашої (грецької) священної Корсуні – голландські.

Пельмені – Китай, горілка – Візантія, картопля – індіанці, азбука – греки, кефір – Кавказ, царі – скандинави, нафта – динозаври.

Країна, яка не пишається нічим, що мало місце в реальності. І пишається усіма вигаданими нею казками про велич.

Міф небезпечний завжди

Останнім часом я чомусь дедалі частіше наштовхуюся на думку, що національний міф – не такий вже й поганий. І якби не було легенди про те-то або те-то, її, може, варто було би створити. Мовляв, національні міфи об'єднують націю.

Це не так. Міф небезпечний завжди.

Міф про Володимира і священну Корсунь призвів до Кримнаш. При тому, що ми навіть не знаємо, як цього князя насправді звали. Володимир – це не ім'я. Це посада. Світ для селянина означав тоді не взагалі світ, а городище, поселення, яке він часто ніколи за своє життя не залишав. Всім світом – це саме всім поселенням, а не усією планетою Земля. Володимир – той, володіє городищем. Згідно з нинішньою канцелярією – губернатор. Тому, князь київський Володимир, приблизно те саме, що мер московський, губернатор. Але ні. Святий. Хрестив. Кримнаш. Окупація і війна.

Міф про арійців і унтерменшів призвів до Аушвіцу. Міф про сорок гуріїв – до ІГІЛУ.

Можливо, не є небезпечними лише ті міфи, які міфи ну зовсім повністю, наприклад, про те, що, скажімо, норвежці походять від гірських тролів. Але і то, дивлячись на те, що відбувається в сучасному світі, я, мабуть, вже не дам гарантії, що якась чергова нація не поїде головою на тлі своєї величі, що сталося з тролів.

Тому міф небезпечний завжди.

Насправді великими стають тільки ті країни, які живуть в реальності. Які знають про себе все – всі свої світлі і всі темні моменти історії – осмислюють їх і вживають заходів до не повторення їх в майбутньому. Велика Німеччина стала насправді великою тільки після того, як її 20 років примусово повертали в реальність.

З Росією це теж станеться. Безумовно. Всіх завжди лікували від скрепів і підвищеної духовності. І цю країну вилікують теж. Теж обов'язково повернуть в реальність. І змусять, змусять вивчати свою справжню історію. Тільки ось лікування це буде болючим.

А поки – запійна міфічна гордість зайвою хромосомою.

Оригінал