Росія – супердержава? Дуже сумнівно. Це слабка та агресивна країна. І ось чому

Колонка написана у співавторстві з Ілоною Сологуб, науковою редакторкою Вокс Україна

У політичних дискусіях часто можна почути, що Росія — це супердержава. Але чому її вважають такою? 

У цій колонці наведено кілька критеріїв, які можна застосувати для визначення супердержави, та показано, що Росія не відповідає багатьом із них. Тож пропонуємо припинити наділяти Росію міфічним статусом наддержави та побачити її такою, якою вона є – доволі слабкою, проте дуже агресивною країною. 

Ми також пропонуємо кілька практичних кроків у сфері відносин із Росією.

Свого часу 44-й президент США Барак Обама описав Росію як регіонального лідера. Цю оцінку не дуже добре сприйняли в Росії, оскільки багато росіян вважали, та й зараз вважають, свою країну "великою", тобто винятковою. 

Обмін думками між США та Росією був цікавим, проте призвів до важливих змін місця останньої у світі (наприклад, Росію виключили з G8 через анексію Криму). 

Повномасштабне російське вторгнення до України 24 лютого 2022 року актуалізувало цю дискусію, оскільки країни зважують варіанти щодо того, на чиєму боці бути у цій війні, а також межі своєї підтримки. Нерідко можна почути під час дискусій або побачити у ЗМІ відоме кліше про те, що "Росія – це супердержава". А "реалісти" стверджують, що Росію не слід провокувати чи принижувати.

Що являє собою статус наддержави 

Поглянемо на деякі критерії, які можуть слугувати підставою для такого твердження.

Військові

1. Ядерна зброя. Якщо бути супердержавою означає мати ядерну зброю, то чи є супердержавою Пакистан? Чи Індія? Чи Північна Корея? (До речі, перші дві країни ще й мають більше населення, ніж Росія).

2. Сильна армія. За три місяці повномасштабної війни в Україні російська армія втратила 30 000 солдатів (більше, ніж СРСР втратив за дев’ять років війни в Афганістані), 1300 танків, понад 200 літаків, флагман свого флоту тощо. 

Ця армія добре вміє вбивати беззбройних людей, ґвалтувати жінок і дітей та мародерствувати. Попри свій розмір, вочевидь, російська армія не є настільки потужною, як багато хто думав. Головна її проблема – відсутність професіоналізму.

Економічна/технологічна потужність

1. Економічний розвиток. ВВП Росії становить 2% від світового. Він нижчий, ніж ВВП Італії чи Бразилії. Російська економіка десь на порядок менша за економіки США, ЄС чи Китаю.

2. Добробут людей. За ВВП на душу населення (ПКС) Росія посідає 78-ме місце у світі. На першому місці Люксембург, який трохи випереджає Сінгапур. Якщо ж поглянути на якість життя, можна згадати, що близько 30% російських домогосподарств не мають каналізації.

3. Багато нафти та газу. За цим критерієм чи є Саудівська Аравія наддержавою? Росія – це класичний випадок "Голландської хвороби". Вона отримує від продажу енергоресурсів до 50% доходів бюджету.

4. Наука та винаходи. Росія та СРСР мають 17 науковців – лауреатів Нобелівської премії. Це менше, ніж у Швеції чи Нідерландів (по 20). А як щодо російських винаходів? Чи є навколо вас будь-який гаджет, який був би виготовлений (не кажучи вже про винайдений) у Росії? 

Ви можете згадати, що СРСР був першим у космосі. Проте головною постаттю радянської космічної програми був Сергій Корольов, українець, катований у російських концтаборах.

Життя людей

1. Повага до прав людини. Без коментарів (звіт організації Human Rights Watch висвітлює лише невелику частину порушень).

2. Демократія. Без коментарів (це диктатура, заснована на страху та пропаганді).

3. Культура (зокрема література). У Росії та СРСР сумарно є п’ять нобелівських лауреатів з літератури. Троє з них (Йосип Бродський, Іван Бунін і Олександр Солженіцин) були або репресовані, або змушені залишити країну, а одного (Борис Пастернак) змусили відмовився від премії. 

Польща та Іспанія мають по шість нобелівських лауреатів із літератури. Вони супердержави? І, до речі, якщо культура не заважає своїм носіям чинити ті звірства, які сьогодні чинить російська армія в Україні, то ця культура не варта щербатої копійки. 

Насправді російська культура — це лише інший бік її пропаганди.

Тоді чому Росію вважають наддержавою

Можливо тому, що СРСР, правонаступницею якого Росія себе вважає, виграв Другу світову війну. За це йому було дозволено взяти під контроль половину Європи, а Захід заплющив очі на масові репресії СРСР проти власних громадян. 

Ба більше, СРСР отримав місце в Раді Безпеки ООН, яке після розпаду Радянського Союзу Росія "успадкувала" у сумнівний із юридичної точки зору спосіб.

Однак чи зміг би СРСР виграти цю війну без союзників? Альтернативні історії на кшталт "а що, якби" — надзвичайно сумнівна справа, але, ймовірно, що ні (тільки ленд-ліз США для СРСР становив $11,3 млрд, що еквівалентно $180 млрд у сьогоднішніх цінах, та й підтримка інших союзників була значною). 

Крім того, без значного постачання до Німеччини радянських товарів та зброї наприкінці 1930-х війни не було б узагалі (хоча не слід забувати й поступки Гітлеру, зроблені європейськими країнами, які на той час вважали себе супердержавами).

У різні роки між 1941-1945 роками у складі радянської армії було від 12% до 25% українців, тому заяви президента РФ Володимира Путіна про те, що Росія виграла б війну без будь-якої допомоги, – неправда. До речі, кілька десятків тисяч вояків Української повстанської армії (УПА), а також понад 50 000 бійців Литовської армії боролися проти СРСР за незалежність своїх країн до кінця 1950-х років. Вони так і не дочекалися допомоги з-за кордону, а радянська/російська пропаганда затаврувала їх "нацистами".

Отже, справжня суперсила Росії — це (1) брехня та корупція та (2) навмисна слабкість колективного Заходу. Росія, фактично керована спецслужбою (колишнім КДБ), надзвичайно добре вміє шантажувати, обманювати та корумпувати політиків. 

У неї також добре виходить поглиблювати суспільні розколи та роздмухувати конфлікти й насильство. Однак, як показано вище, вона не може запропонувати нічого позитивного.

Росія роками підтримує ультраправі партії (партію Ле Пен у Франції, Альтернативу для Німеччини, Австрійську партію свободи, Партію незалежності Сполученого Королівства тощо) та насильницькі рухи, як-от "жовті жилети" (Gilets jaunes) у Франції або білі супрематисти (White supremacists) у США. Вона втручалася в голосування щодо Брекзиту та вибори у США, підтримувала терористичні організації, такі як Хезболла, й кривавих диктаторів на кшталт Асада чи Олександра Лукашенка. 

Лише за час новітньої історії (після 1991 року) вона вбила сотні тисяч людей у Чечні, Грузії, Сирії та Україні. Росія розбурхала конфлікти в Малі, Ємені та Азербайджані. Колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер та подібні особи є живою ілюстрацією російського корупційного впливу.

Настав час поглянути на речі тверезо: Росія не є наддержавою. Це паперовий тигр. Однак цивілізований світ боїться його шурхоту. 

У Росії багато зброї – але вже значно менше після трьох місяців повномасштабної війни з Україною. 

У Росії немає емпатії до людей. Але ті, у кого вона є, мають допомагати українцям, які ведуть боротьбу не лише за себе, а й за всю цивілізацію. 

Росію вважали економічно сильною. Однак її економіка виявилася вразливою до санкцій та бойкотів. Росія позиціонувала себе як "моральний світоч" на противагу "декадентському" Заходу. Проте після масових вбивств у Бучі, Ірпені, Маріуполі та інших українських містах, Росія стала м’ясником в очах усього світу.

Тож позбудьмось "міфу про наддержаву". Під час цього процесу потрібно зробити кілька практичних кроків.

Посилити Україну

1. Забезпечити Україну важким озброєнням, зокрема артилерією, зенітними системами та протикорабельними ракетами. Це потрібно зробити негайно.

2. Змусити Росію відшкодувати завдані нею збитки – конфіскувати активи російської держави та олігархів і використати їх для фінансування відбудови України.

Підвищити вартість агресії

1. Визнати Росію державою-спонсором тероризму та застосувати відповідні фінансові та торговельні санкції.

2. Позбавити Росію нафтогазових доходів. Ембарго, запроваджене ЄС, коштує дорого, проте існують кращі рішення, як-от "бери, але не плати", "нафта/газ в обмін на продовольство" чи "гранична ціна".

3. Заборонити всім російським державним службовцям та менеджерам державних підприємств їздити до цивілізованих країн, купувати там нерухомість чи здійснювати інші інвестиції. Скасувати візи тим, у кого вони вже є.

4. Відключити російські пропагандистські канали (Russia Today, Sputnik, RTVI та ін.) не лише від кабельного, а й від супутникового мовлення та соціальних мереж. Запрошення на роботу російських пропагандистів західними ЗМІ має стати табу.

5. Заборонити російським "культуртрегерам" доступ до західних майданчиків. Якщо вам цікаво чому, послухайте виступ Кирила Серебреннікова в Каннах. Він не вибачився перед українцями та не висловив співчуття. Натомість похвалив російського олігарха Романа Абрамовича, одного з гаманців Путіна, та виступив за скасування санкцій.

6. Провести розслідування зв'язків (особливо фінансових) представників західного політичного істеблішменту з Росією.

Унеможливити агресію в майбутньому

1. Розробити стратегію визнання та встановлення дипломатичних відносин із новими національними державами, які виникнуть на території Росії.

2. Розпочати розробку нової архітектури міжнародної безпеки.

Холодна війна була протистоянням двох наддержав – США та СРСР. Однак це було багато років тому. Сучасне мислення має визнати зміну економічного, політичного та воєнного ландшафту. 

Минуле важливе, але сьогодення й майбутнє набагато важливіші. Заради них сучасний світ має припинити штучно підтримувати "супердержавний" статус агресивного російського режиму.

Натомість світова спільнота має об’єднатися, щоб зупинити російську агресію й позбавити Росію можливості нападати на інші країни в майбутньому.