Росія перетворюється на "великий Крим"

Один за іншим російські опозиційні політики залишають країну, побоюючись кримінальних справ і арештів. Тепер мова навіть не йде про депутатів Державної Думи – про тих, хто хоче балотуватися в парламент чи працює в місцевих органах влади.

Схоже, після того, як був прийнятий закон про недопуск до виборів активістів і прихильників "екстремістських" організацій, влада вирішила провести тотальну "зачистку" політичного простору ще до виборів в Держдуму, виключити будь-які можливі прояви не те що невдоволення – звичайної критики. І опозиційний російський політик опиняється перед вибором Навального або Гудкова – залишитися в країні і сісти у в'язницю або емігрувати.

І це – справжня "кримізація" російської політики. Тому що всі ці прийоми випаленого політичного поля були застосовані Кремлем відразу ж після анексії Криму, коли Москва зіткнулася з регіоном з живою політикою, з традицією конкуренції, дискусій, дебатів в медіа. Коли російське керівництво встановило контроль над регіоном, в якому страх перед владою – як і у всій Україні – не був нормою політичного життя.

І маховик репресій запрацював. Організації, які не хотіли підкорятися окупаційній владі, оголошували екстремістськими і забороняли – як, наприклад, Меджиліс кримськотатарського народу. Одних політиків змушували залишити Крим – як Джемілєва або Чубарова. Інших – заарештовували і засуджували до тюремних термінів, як Чийгоза і Умерова. Активісти пропадали серед білого дня. Журналістів судили за їх професійну діяльність, як Семену. Звичайну людину могли посадити в камеру просто за прапор України в його власній оселі – як Балуху.

Так, схоже, і відбулася "нормалізація" Криму – в результаті, через сім років після окупації, анексований півострів більше не схожий політично на сусідні регіони України, зате схожий на сусідні регіони Росії. Що, думаю, і потрібно було зробити.

А тепер вже і сама Росія, схоже, перетворюється на великий Крим. А в що ще, власне, вона могла перетворитися?

Спеціально для Радіо Свобода