Путін готовий воювати до кінця, каже його посіпака Медведєв. До цих слів варто дослухатися

Колишній президент Росії, заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв заявив, що війна Росії проти України триватиме доти, доки Україна не стане "нормальним сусідом". І тому потрібно домагатися "демілітаризації" та "денацифікації" України.

Не намагатимуся зараз зрозуміти, що означають терміни, які використовують представники російського політичного керівництва, коли йдеться про завдання "спеціальної операції".

Демілітаризація? Україна має відмовлятися від власної армії тоді, коли напад Росії проілюстрував протилежне – лише сильні збройні сили можуть врятувати Україну від знищення.

Денацифікація? І це каже один із керівників країни, збройні сили якої вчиняють злочини проти мирного населення України, а громадяни фотографуються зі стилізованою свастикою?

Проте подробиці того, що насправді мають на увазі російські чиновники, мають з'ясовувати учасники переговорів між Україною та Росією. Я лише хочу звернути увагу на те, що до слів Дмитра Медведєва потрібно ставитися серйозно – його голосом говорить Володимир Путін.

Коли Медведєв опублікував резонансну статтю про Україну з образами на адресу українського народу та із заявою, що Володимир Путін не зустрічатиметься з Володимиром Зеленським, а краще "зачекає" наступного українського президента, у Києві до цього тексту поставилися без належної уваги і у владі, і у політологічній спільноті. Медведєва, колишнього главу уряду, для якого вигадали нову посаду у керівництві країни, називали "збитим льотчиком", політиком, який намагається привернути до себе увагу Путіна і тому пише такі радикальні тексти. А сам Путін, звичайно ж, на Медведєва не зважає.

Путін, можливо, на Медведєва і не зважає. Зате Медведєв зважає на Путіна і акуратно транслює думки свого покровителя. Медведєв все ще залишається одним із ймовірних наступників Путіна, він зовсім невипадково був президентом Росії і формально ухвалював рішення про напад на Грузію.

Відставка Медведєва з посади прем'єра у січні 2020 року могла означати просту річ. Після саміту "нормандської четвірки" у Парижі в грудні 2019 року Путін зрозумів, що новий український президент не збирається йти на капітуляцію та утвердився у необхідності інтервенції.

А оскільки напад на Україну не міг не супроводжуватись серйозними санкціями та економічною кризою в країні, на посаду голови уряду знадобився технократ, якого потім і можна буде звинуватити у жахливих наслідках. Такого технократа в особі Михайла Мішустіна знайшли, а Медведєва перевели до Ради безпеки.

Коли Медведєв писав свою статтю про Україну, він напевно знав, що ухвалено рішення не лише про інтервенцію, а й про повалення Зеленського та заміну його Януковичем. І тому Путін, зрозуміло ж, більше не зустрічатиметься з людиною, яку він не вважає президентом України.

Звідки знав? Та йому це просто розповів сам Путін. А може, він сам це Путіну і порадив. Розв'язна поведінка Медведєва на засіданні Ради безпеки, де ухвалювалося рішення про визнання незалежності терористичних угруповань "ЛДНР", продемонструвало, що він може давати і не такі поради.

Тому, коли Медведєв каже, що "спецоперація" продовжуватиметься, це означає те, що Путін готовий воювати, і що російське керівництво не цікавить припинення військових дій та мир у регіоні.

І до цих намірів Кремля варто поставитися як до доконаного факту.

Спеціально для Радіо Свобода