Визнання Путіним бойовиків на Донбасі – поки що найкращий з можливих сценаріїв. Ось чому

Отже, маємо. 

Пізно ввечері 21 лютого, на засіданні Ради безпеки РФ всі її члени підтримали визнання терористичних організацій ЛНР і ДНР "незалежними республіками". Пізніше на сайті Кремля з'явилося повідомлення про підписання президентом РФ Володимиром Путіним указів "Про визнання Донецької Народної Республіки" та "Про визнання Луганської Народної Республіки".

Це той самий грузинський сценарій, про який я казав (читайте тут).

А тепер серйозно. 

Поки що це найкращий з можливих сценаріїв розвитку подій. Окрім тих, що передбачають висадку іншопланетян, прихід до влади пристойних людей у Росії, чи пробудження совісті у німецького політикуму, себто окрім фантастичних.

Чому найліпший? 

Визнання окупованих територій Донбасу можна було провести у 2014-2015 роках. Цього не було зроблено, тому що стратегічною ціллю Росії було підкорення України шляхом їхнього вбудування в її тіло, перетворення України на велику Боснію-Герцоговину, паралізовану політично та економічно.

Визнанням терористичних організацій ДНР та ЛНР вони визнають: що усе, що вони робили у 2015-2021 роках, було даремним.

Цим визнанням вони визнають, що Україна встояла і не повелась.

Цим визнанням вони дають відповідь, чим були для України мінські угоди, – зрадою чи перемогою. 

Результатом мінських угод було те, що у важкій військовій ситуації Україна спинила російське просування дипломатично, подарувавши Путіну надію дотиснути в кабінетах, яка не справдилася. У грі "хто перший кліпне" програла Росія, і з мінських угод виходить вона.

Зараз найважливіше – якими будуть санкції і якими подальші військові провокації. Але навіть останні Росія собі цим рішенням ускладнила.

Україна встояла. Ми виглядаємо героїчно, Путін з його Совбезом виглядають жалюгідною пародією на ГКЧП. Нам співчуває весь світ, їм не співчуває навіть Китай. 

Україна несе лише ті втрати, що вже понесла до 2015 року і від яких встигла відновитися, вони отримують ворох нових проблем і сильно звужують собі простір для маневрів.

Цей раунд точно за нами.

Слава Україні!