Президентство Трампа – це не катастрофа, але й не перемога. Як тепер діяти Україні

Трамп: невелике узагальнення

Ні, це не катастрофа. І ні, це не повна перемога тут і зараз.  Так само як і в інших всіх сценаріях, це багато цілеспрямованої й дуже конкретної роботи. Просто у цьому сценарії розвитку подій це роботи певного спрямування.

Я під час всієї кампанії повторював раз за разом – немає в цьому рівнянні для нас "кращого" та "гіршого" варіанту. Є більш ризикові та менш ризикові. Трамп, з усіма його нестабільностями та непередбачуваностями, якраз є ризиковим – але не виключно у негативному контексті. Він може дійсно непередбачувано дати нам все необхідне, якщо ми погодимося на перемовини. А може і зупинити постачання, якщо раптом забуде, де ми перебуваємо.

Нам потрібно на цьому етапі просто чітко зрозуміти, з чим і як належить працювати в нашій двосторонці:

1. План Трампа щодо України наразі стовідсотково містить один ключовий пункт – початок перемовин з росіянами. Про це і наша влада багато місяців вже говорить, тому сюрпризу тут не має бути – це вже конструктивістським чином утворена політична реальність. Відповідно, наша задача — зробити так, аби американський істеблішмент згадав свої заяви про те, що їх головна ціль – "сильна позиція на перемовинах, якими б вони не були".

2. Як нам підвести Трампа до підтримки нашої сильної позиції? Імідж і гроші. Іміджевий компонент тут очевидний (такий самий, як і після передання Джавелінів чи удару по Вагнерах у Сирії, тільки у сотні разів крутіше цього разу), а економічний компонент йому дуже дохідливо пояснюють Lockhead Martin, General Motors та інші гіганти оборонного й індустріального комплексу.

3. Ми маємо усвідомити, що тепер дипломатія зі США стає двотрековою – офіційна та інституційна (себто посольства, парламентська дипломатія, міністерства), та особиста (Зеленський із Трампом), причому на цьому етапі другий трек може цілком стати і активнішим, і важливішим.

І найважливіше – Конгрес. Слідкуємо за виборами, виокремлюємо групи впливу, працюємо фронтально і не цураємося йти на контакт з усіма. Тому що після розподілу ключових портфелів спаде вся політична та політизована частина інформаційного простору, і в нас несподівано підкрадеться 20 грудня – початок бюджетного процесу і формування нового фіскального року. А там вже треба бути на контакті, готовим та інформаційно озброєним.

Тому єдиний висновок, який ми маємо зробити з учорашнього дня – роботи в нас точно менше не стало.

Джерело