Був момент на початку польської допомоги Україні, коли я втрачав сон — і не лише тому, що Росія знову розгорнула повномасштабну колоніальну агресію.

Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький уповноважив двох своїх радників, відомих як "Два Міхали", відвідати Україну. Начальник його канцелярії Міхал Дворчик і молодший Міхал Кучмєровський були відряджені для збору інформації та ухвалення рішень на місці.

Але це була країна у стані війни. Перші місяці вторгнення "Два Міхали" використовували покинуте польське посольство в Києві вдень і вночі. Виснажені, але задоволені, вони з ентузіазмом розповідали, як випадково заїхали в мінне поле десь біля фронту або як довелося міняти пробите колесо під час сніжної бурі. Минуло чимало часу, перш ніж я зміг знову нормально спати.

Польський політикум розділений із багатьох питань, але допомога Україні не входить до цього переліку. Від початку повномасштабного російського вторгнення три роки потому польська допомога надходить Україні від урядів різних політичних сил. У Польщі й досі знаходять притулок мільйон українських біженців.

Для Польщі це не гра — це питання найвищої важливості. Україна — дружня демократична країна, що прагне тих самих свобод, які Польща виборювала у своїх героїчних змаганнях у 1980-х і раніше. Росія — ворожа деспотія, що знову намагається кинути свою ненависну тінь на мрії сусідів. Перемога Путіна стала б катастрофою для демократії в Центральній і Східній Європі.

Ось чому Польща — країна, яка за розміром приблизно відповідає штату Нью-Мексико, а за населенням Каліфорнії — зробила все можливе для допомоги Україні. Ми почали постачати військову допомогу ще до 24 лютого 2022 року; останній літак, що приземлився на околицях Києва перед закриттям повітряного простору України, був завантажений польськими гранатометами та штурмовими гвинтівками. Саме вони допомогли захистити аеропорт Гостомель біля Києва за кілька днів після початку вторгнення.

Невдовзі після цього Польща передала Україні переносні зенітно-ракетні комплекси Piorun, а також обладнання для нічного бачення та тепловізори. Ми знали, що українцям потрібно для нічних боїв під Києвом і на Донбасі. Росіяни до цього не були готові й зазнали ще більших втрат.

Попри свої відчайдушні ранні перемоги, Україна фактично залишилася без підтримки в повітрі. У цей момент сухопутний шлях постачання став життєво важливим. Польща, маючи довгий кордон з Україною, максимально використала його для забезпечення постачання.

Через кілька днів після російського нападу в аеропорту Жешува, що приблизно за 60 миль від українського кордону, почав діяти міжнародний авіаційний хаб. Одразу ж туди почали прибувати літаки з усього світу — інколи з інтервалом у 10 хвилин. Допомога організовувалася, складалася на складах польського Агентства стратегічних резервів (RARS) біля кордону й швидко відправлялася українським захисникам і цивільним.

Масштаби цієї операції не завжди усвідомлюють. За перші два роки війни до України у такий спосіб було доставлено 14 500 вагонів і понад 50 000 вантажівок з озброєнням, боєприпасами, продовольством і ліками. Після початку російських атак на енергетичну інфраструктуру до цієї допомоги додалися генератори та паливо.

Моя країна першою передала Україні танки Leopard, попри скептицизм деяких союзників. Голова RARS Міхал Кучмєровський власноруч завів їхні двигуни одного холодного ранку біля Києва в присутності прем’єра Моравецького й міністра оборони України Олексія Резнікова.

Загалом із 800 танків, які країни НАТО передало Україні, 350 надійшли з польських запасів, зокрема модернізовані пострадянські PT-91 Twardy. Їхнє виживання на фронті несподівано перевищує показники більш сучасних Abrams і Leopard. Те саме стосується і гаубиць. Французькі, норвезькі чи британські гармати технологічно переважають польські Krab, але саме останні змогли долати бруд і працювати за межами гарантійних технічних обмежень.

Ця війна вкотре нагадує, що головне — не лише технологічна досконалість чи номінальна ціна, а воля передати техніку, швидкість її доставки та кількість поставленого озброєння. Це корисні уроки для Європи, яка прагне зміцнити свою обороноздатність.

Свідчення польської допомоги нині можна знайти по всій Україні. Наприклад, я особисто бачив цей надзвичайний прояв солідарності, коли у квітні 2022 року супроводжував прем’єра Моравецького на відкритті першого модульного містечка для внутрішньо переміщених осіб у Львові. Протягом наступних місяців RARS облаштував ще понад десяток таких містечок, що дали прихисток понад 10 000 людей.

Польща добре розуміє, яка альтернатива існуванню української державності. Це означало б російські війська майже на всій нашій східній межі — від Білорусі до півдня. Це означало б нову Східну Німеччину в самому серці Європи. Це означало б, що Польща знову стала б головною лінією фронту проти кремлівського деспотизму. Ми просто не можемо цього допустити.

Оригінал