Перспективи України після саміту в Лондоні: ключові висновки

Почати треба з того, що підтримка України – це частина захисту самої Європи в торговій війні з США. Коли ми вважаємо, що захищають нас, то ми маємо розуміти: захист нас – це частина захисту себе (Європи).

Неодноразово говорив: це плюс (ми вже фактично частина периметра безпеки Європи), але це й мінус, через відносну нашу субʼєктність.

Європа не хоче і не збирається сваритися зі Штатами. Європа хоче знайти компроміс щодо себе і з "питання України". Головне слово – компроміс.

Це я до того, що кордони 1991 року нікого в реальності не цікавлять. А надійні гарантії безпеки – це не стільки про документи, яких, боюся, не буде в тому вигляді, як це собі уявляють українці. Це екзистенційна необхідність підтримувати чи не підтримувати партнера в той чи інший момент розвитку історії.

Раніше писав і повторюся. Ті чи інші подальші дії Трампа залежатимуть перш за все від трьох речей: громадської думки в США, згуртованості чи не згуртованості республіканської партії і позиції головних спонсорів. Поки відповідей не може бути, ми зрозуміємо, як працюватимуть ці три фактори приблизно за 5-15 днів (стільки, як мінімум, потрібно часу, щоб викристалізувалася громадська думка).

Щодо подальших дій ЄС, то ми можемо з великою ймовірністю припустити, що зараз почнеться човникова дипломатія (перш за все Макрона і Стармера), ціль якої буде якраз у пошуку компромісу. Що може бути таким компромісом (певна ідеальна модель)?

- Збереження на певний час нинішнього status quo.

- Підписання Україною оновленої угоди про рідкісноземельні метали або якоїсь подібної угоди.

- Участь ЄС у виробленні "великої угоди" з Росією.

- Створення нової, як мінімум понятійної, угоди ЄС-США.

На скільки цей сценарій реалістичний, багато в чому залежатиме від п. 3. Але поки в базовому сценарії європейців, як я його розумію, ключовим залишається фактор примирення з Трампом. І це той момент, який вкрай болісно буде сприйматися українським суспільством.

Всередині України ми можемо говорити, що вибори точно відкладаються на невизначений термін. Але це не значить, що політикум вийде з передвиборчої логіки (логіки рейтингів).

Щобільше, мені здається, що саме передвиборча логіка буде домінантною під час прийняття більшості рішень. Це, своєю чергою, стане причиною продовження внутрішньої турбулентності.

Оригінал