Залиті сонцем під блакитним весняним небом вулиці Москви, наповнені перехожими та машинами, справляють ідилічне враження живого та радісного міста.

Набагато похмуріший крупний план: набиті пасажирами в годину пік вагони метро, чиї обличчя у безмасковому режимі здебільшого безрадісні та зосереджені на своїх думах. Дуже нервовими здаються і ті особи, що вишикувалися на вулиці у довгий хвіст біля дверей офісу Турецьких авіаліній, однієї з небагатьох компаній, що зв'язують Росію зі світом.

Початок обвалу поступово охоплює всі сфери: порожніють полиці магазинів, злітають ціни.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку